Рішення № 138119090, 09.07.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/4161/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 грудня 2022 року між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5707234, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на визначену умовами договору суму. Відповідачка умови договору не виконала. 28 серпня 2023 року між ТОВ "Мілоан" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 5707234 від 15 грудня 2022 року. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, сума заборгованості відповідачки становить 38242 грн, з яких 7125 грн прострочена заборгованість за кредитом, 30117 грн 69 коп. прострочена заборгованість за відсотками, 1000 грн прострочена заборгованість за комісією. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5707234 від 15 грудня 2022 року в розмірі 38242 грн 69 коп. і відшкодувати судові витрати.

26 березня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв`язку з неотриманням копії ухвали, відповідачка відзив на позов суду не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 15 грудня 2022 року між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5707234, який підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10000 грн, строком кредитування 105 днів з 15 грудня 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30 грудня 2022 року; поточний складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 30 березня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Комісія за надання кредиту: 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1.50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27000 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду; тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 2.3 договору передбачена пролонгація строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1 встановлено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити дії передбачені п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). За продовження строку кредитування на 3 дні передбачений максимальний розмір комісії 3.00%, на 7 днів 6.00%, на 15 днів 10.00%.

Після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем до особистого кабінету позичальника або в смс-повідомленні та здійснити платіж, передбачений п. 2.3. договору. Після здійснення зазначеного платежу, умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строки кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації (а.с. 6-14, 14 на звороті).

З відомості про щоденні нарахування та погашення, вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за договором про споживчий кредит сплатила на користь ТОВ "Мілоан" грошові кошти в загальному розмірі 7550 гривень (а.с. 15-16).

28 серпня 2023 року між ТОВ "Мілоан" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 5707234 від 15 грудня 2022 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5707234 у розмірі 38242 грн 69 коп., з яких 7125 грн залишок по тілу кредиту, 30117 грн 69 коп. залишок по відсотках, 1000 грн залишок по комісії (а.с. 17 на звороті - 27).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 5707234 від 15 грудня 2022 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" станом на 11 грудня 2025 року становить 38242 грн 69 коп., 7125 грн прострочене тіло кредиту, 30117 грн 69 коп. прострочена відсотки, 1000 грн заборгованість за комісією (а.с. 17).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до ОСОБА_1 з претензією вих. № 22967175/751 від 04 грудня 2025 року про негайне погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 27 на звороті).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з положеннями ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до договору строк кредитування був погоджений сторонами та становив 105 днів, з 15 грудня 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30 грудня 2022 року; поточний складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 30 березня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27000 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду; тип процентної ставки фіксована.

Нараховуючи відсотки за межами 105 днів кредитування, що визначено договором, позивач вважає, що відбувся факт пролонгації договору.

При цьому позивач не врахував, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 105 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3 договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Як наслідок, у п. 2.3.1 договору визначено відповідні комісії, за управління та обслуговування кредиту, за період, що перевищує строк користування кредитом, а саме 3% за користування коштами протягом 3 днів, 5% за користування коштами протягом 7 днів та 10% за користування коштами протягом 15 днів.

Із змісту вказаних положень договору вбачається, що зазначені комісії договір пов`язує з неповерненням у встановлений договором строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків, нарахованих за межами строку кредитування, оскільки підставою до їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений договором строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки у збільшеному розмірі на підставі ст. 1048 ЦК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачка повинна була сплатити відсотки у визначеному договором про споживчий кредит № 5707234 від 15 грудня 2022 року розмірі 2250 грн в межах погодженого сторонами пільгового періоду та 27000 грн в межах поточного періоду, а всього 29250 гривень.

За умовами договору про споживчий кредит № 5707234 від 15 грудня 2022 року відповідачка отримала кредит в розмірі 10000 гривень.

Крім цього договором визначено зобов`язання відповідачки щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн, які відповідачка повинна була сплатити кредитору.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ "Мілоан" в рахунок погашення заборгованості за договором про споживчий кредит грошові кошти в загальному розмірі 7550 гривень.

Таким чином, оскільки відповідачка умови договору належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 5707234 в розмірі 32700 грн (10000 грн (тіло кредиту) + 29250 грн (загальний розмір відсотків) + 1000 (комісія за надання кредиту) 7550 грн (кошти, сплачені відповідачкою в рахунок погашення заборгованості за договором).

В іншій частині в позові необхідно відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2024 року, акту № 11041 наданих послуг від 11 грудня 2025 року і детального опису наданих послуг до вказаного договору від 11 грудня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 8000 гривень (а.с. 30, 31 на звороті, 32).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000 гривень.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" підлягає частковому задоволенню, то з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2071 грн 31 копійку.

Керуючись ст. 10-13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, р/р НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість за договором про споживчий кредит № 5707234 від 15 грудня 2022 року в розмірі 32700 (тридцять дві тисячі сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 31 копійка і витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 09 липня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО