Рішення № 138119020, 09.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2043/25 Провадження № 2/358/856/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря с/з Шпак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» Титаренко В.В. 29.10.2025 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-66989361, укладеним між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль» 04.11.2020, у розмірі 63689,96 грн. та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.11.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем була укладена Заява-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-66989361, відповідно до якого банк відкрив поточний рахунок «для виплат» у гривні на ім`я відповідача та здійснював його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору з дати надання кредиту банк зобов`язаний надати клієнту кредит у сумі 53793,26 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Метою кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника у розмірі 48500,00 грн., оплата клієнтом страхового платежу у розмірі 5293,26 грн. на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА ЖИТТЯ». Строк кредиту становить 72 місяці, з 04.11.2020 (дата видачу кредиту) по 04.11.2026 (дата повного погашення кредиту). Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить 49,90 % процентів річних. Дата сплати щомісячного платежу - 4 число кожного календарного місяця згідно Графіка.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором надавши йому кредит в сумі та на умовах передбачених кредитним договором. Факт надання банком кредитних грошових коштів підтверджується копією виписки по рахунку.

Проте, всупереч умовам кредитного договору, позичальник припинив виконувати взяті договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзенбанк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Раййффайзен Банк» передає, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Новий кредитор повідомив відповідача про відступлення права вимоги та необхідність погашення заборгованості, проте відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання щодо погашення кредиту та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 справу передано на розгляд судді Романенко К.С.

Ухвалою від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено відповідачу право подачі відзиву на позовну заяву, та витребувано у позивача письмові докази належності платіжної картки, на яку було перераховано кредитні кошти, відповідачу.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 06.01.2026 у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про витребування доказів позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.04.2026 ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 06.01.2026 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

До Богуславського районного суду Київської області справа надійшла 08.05.2026.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2026 справу передано на розгляд судді Романенко К.С.

Ухвалою від 12.05.2026 справу прийнято до розгляду.

Станом на 09.07.2026 відповідач ОСОБА_1 правом подачі відзиву не скористався.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем була укладена Заява-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-66989361.

Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника 137464, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 5-7).

На підставі укладеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 48500,00 грн. із сплатою відсотків в розмірі 49,90 % (а.с. 7-8).

Факт надання Банком відповідачу кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору №014-RO-82-66989361 від 04.11.2020 підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по рахунку відповідача.

Строк Кредиту становить 72 місяці, що починається з 04.11.2020 по визначену Графіком дату останнього щомісячного ауїтентого платежу (по 04.11.2026) (п. 1.2.2 Договору).

Відповідно до п. 1.2.3. проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить: 49,90% річних, без укладення додаткової заяви до цієї Заяви-Договору.

Також відповідач підписав Паспорт споживчого кредитування і був ознайомлений з усіма істотними умовами договору (а.с. 9-10).

Як вбачається із Заяви від 04.11.2020 до договору добровільного страхування життя № РБ1704-г від 12.06.2020, відповідач сплатив суму страхового внеску у розмірі 5293,26 грн. (а.с. 11-12).

Таким чином, судом встановлено, що між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, банк свої зобов`язання виконав, надав відповідачу погоджену суму кредиту. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзенбанк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Раййффайзен Банк» передає, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 37-32).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року за кредитним договором №014-RO-82-6698936 від 04.11.2020, укладеного між відповідачем та АТ «Райффайзен банк», сума заборгованості ОСОБА_1 становить 63689,96 грн., та складається з суми заборгованості по кредиту 53859,56 грн., суми заборгованості по відсоткам 9830,40 грн.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання кредитного договору, згідно якого кредитор вимагав здійснити повне та належне виконання зобов`язань за кредитним договором, однак відповідач не вчинив належних дій щодо погашення кредитної заборгованості (а.с. 40).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію», слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом докази у їх сукупності вказують на те, що АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_2 підписав даний договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим підписом «137464»), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був б не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, користувався наданими йому кредитними коштами, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Відтак, у встановлений договорами строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем Договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024, Реєстр боржників, який є додатком до Договору про відступлення права вимоги, а також платіжні документи свідчать про те, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищезгаданим кредитним договором.

Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Доказів, які б спростували існуючу заборгованість за кредитним договором, або власних розрахунків, відповідачем не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушив умови договору, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з нього на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-6698936 від 04.11.2020 у заявленому позивачем розмірі, що складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2023 року між адвокатом Титаренко В.В. та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» був укладений договір №14/06/2023 про надання правової допомоги.

Згідно акту виконаних робіт від 02.10.2025 до замовлення №1536 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 №14/06/2023 вбачається, що загальна вартість наданих адвокатом Титаренком В.В. юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 1400,00 грн..

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані у даній справі, а також враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» слід стягнути 1 400 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції №2529 від 15.10.2025.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-6698936 від 04.11.2020 в розмірі 63689 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 96 копійок, що складається з 53859,56 грн. тіла кредиту та 9830,40 грн. процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору та 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження: 04053, вул.Січових Стрільців, 37/41, м.Київ, код ЄДРПОУ 39508708.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко