Ухвала суду № 138119016, 06.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13511/15-ц

Провадження № 4-с/357/16/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Козубенко Я. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт»

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від представника скаржника адвоката Телющенка Павла Петровича надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», в якій представник просить суд:

- зобов`язати Білоцерківський відділ Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, зняти арешт з майна ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №52401803 від 30.09.2016 року, згідно якої було накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 17191994, який було накладено під час примусового виконання виконавчого листа №2/357/4207/15 від 07.09.2016 року, що був виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області .

Вимоги скарги мотивовано тим, що Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/13511/15-ц, провадження 2/357/4207/15, задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 57 723,70 доларів США та 720 382,86 гривень та з метою примусового виконання вказаного рішення 07.09.2016 року було видано виконавчий лист №2/357/4207/15.

30 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52401803, щодо примусового виконання виконавчого листа №2/357/4207/15, що виданий 07.09.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра»

Також 30.09.2016 року в рамках виконавчого провадження №52401803 було винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми боргу.

26.09.2019 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що передбачено п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на даний час відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження стосовно стягнення з ОСОБА_5 / Аеламазян/Асламазян/ ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в даному реєстрі наявний запис про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер обтяження 17191994, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника ВП №52401803 від 30.09.2016 року Білоцерківського міського відділу ДВС.

Скаржник через свого представника звернувся до Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про зняття арешту з майна, яке було накладене у рамках виконавчого провадження №552401803, щодо примусового виконання виконавчого листа №357/1311/15,2/357/4207/15, що виданий 07.09.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра».

Листом від 05.05.2026 року №98490Білоцерківський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з майна.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2020 року у справі №357/13511/15-ц, було замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.12.2015 року у справі №357/13511/15-ц. Також вказаною ухвалою було відмовлено ТОВ ФК «Інвест Хаус» у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2021 року у справі №357/13511/15-ц змінено стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» у справі №357/13511/15-ц провадження 2/357/4207/15 та відмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа, щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Вказані судові рішення (про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмову у видачі його дублікату), свідчить про те, що стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу.

Неперебування виконавчого листа на примусовому виконанні в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви кредитора про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленням його до виконання, свідчить і про відсутність обов`язку відповідача у грошовому зобов`язанні, яке може бути виконане примусово.

Таким чином наявність зазначеного вище арешту на майно є невиправданим втручанням у право заявника на мирне володіння та розпорядження своїм майном

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року було прийнято скаргу до розгляду та призначено справу до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися судом своєчасно та належним чином.

За змістом 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до такого.

Згідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця регламентовано розділом VII ЦПК України.

Відповідно до положень статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом установлено, що старшим державним виконавцем відділу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, 30.09.2016 року в рамках виконавчого провадження №52401803 було винесено по станову про арешт майна боржника, згідно якої було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. (ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідній редакції)

26.09.2019 в межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові зазначено, що майно боржника, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2020 року у справі №357/13511/15-ц, було замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.12.2015 року у справі №357/13511/15-ц. Також вказаною ухвалою було відмовлено ТОВ ФК «Інвест Хаус» у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2021 року у справі №357/13511/15-ц змінено стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» у справі №357/13511/15-ц провадження 2/357/4207/15 та відмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа, щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_8 , а потім на ОСОБА_5 . Факт зміни прізвища підтверджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2012 року у справі №1003/14576/12 та свідоцтвом про шлюб від 01 грудня 2018 року, серії НОМЕР_2 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу у разі, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Тож, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження. Після завершення виконавчого провадження ніякі інші дії державним виконавцем не проводяться.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, встановлювалось, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (стаття 57 Закону).

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 13.03.2026 все майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), серед іншого, обтяжене арештом нерухомого майна, накладеним на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №52401803 від 30.09.2016 року Білоцерківського міського відділу ДВС, реєстраційний номер обтяження 17191994.

У листі від 05.05.2026 року №98490 Білоцерківський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив представника скаржника адвоката Телющенка П.П. про відсутність підстав для зняття арешту з майна.

Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час звернення заявника до виконавчої служби із заявою про зняття арешту, у статті 59 визначено випадки, коли арешт з майна та коштів боржника знімається постановою виконавця чи постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. В той же час, частиною п`ятої наведеної статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 1,2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Суд враховує, що у п.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки 26.09.2019 виконавчий лист повернуто стягувачу, відповідно повторно пред`явити його до виконання стягувач міг у строк до 26.09.2020.

Станом на 08.05.2026 відкриті виконавчі провадження щодо скаржника відсутні.

В матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 26.09.2019 (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду цієї справи органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа №2/357/4207/15, виданого 07.09.2016 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Окрім цього, відсутні відомості про те, що наявні виконавчі провадження щодо стягнення зі скаржника (боржника) виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, тобто на час розгляду цієї справи відсутні відомості про будь-які відкриті виконавчі провадження, за якими ОСОБА_1 є боржником.

Стягувач та відділ державної виконавчої служби заперечень проти скарги не подавали і доказів наявності підстав збереження арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 в 2016 році суду не надали.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника (постанова Верховного Суду 28 серпня 2024 року по справі № 947/36027/21).

Оскільки станом на день розгляду даної справи виконавчий лист №2/357/4207/15 від 07.09.2016 з 26.09.2019 повторно не пред`явлений до виконання, а вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим, суд дійшов переконання, що збереження арешту, накладеного державним виконавцем майже 10 років тому з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_1 .

Отже, встановивши неправомірну бездіяльність Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 за заявою останньої, в межах виконавчого провадження №52401803, суд вбачає підстави для задоволення вимог скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 258-260, 353, 354, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати Білоцерківський відділ Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, зняти арешт з майна ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №52401803 від 30.09.2016 року, згідно якої було накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 17191994, який було накладено під час примусового виконання виконавчого листа №2/357/4207/15 від 07.09.2016.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О. А. Сомок