Ухвала суду № 138117172, 09.07.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6665/26

Провадження № 4-с/750/26/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого -судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

представника приватного нотаріуса адвоката Коверзнева Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича в ході здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 81218718 та

№ 81218719 від 10.06.2026,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича (далі за текстом -приватний виконавець) в ході здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 81218718 та

№ 81218719 від 10.06.2026, в якій просить: визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Палігіна О.П.; зобов`язати його вчинити необхідні дії щодо зупинення виконання ВП № 81218718 та ВП № 81218719, відкритих 10.06.2026; визнати дії щодо накладення арешту на усі мої банківські рахунки неправомірними; зобов`язати приватного виконавця Палігіна О.П. вчинити усі необхідні дії щодо розблокування усіх його банківських рахунків; зобов`язати приватного виконавця Палігіна О.П. вчинити усі необхідні дії щодо зняття арешту з усього його майна.

Мотивуючи подану скаргу заявник посилається на те, що в провадженні приватного виконавця Палігіна О.П. перебуває: 1) виконавче провадження

№ 81218718, відкрите 10.06.2026 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - 266 грн. 46 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2750,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу; 2) виконавче провадження № 81218719 від 10.06.2026 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - 9149 грн. 98 коп. заборгованість за кредитним договором. В ході здійснення виконавчих дій приватним виконавцем накладено арештовані усі банківські рахунки та накладено арешт на усе його майно.

11.06.2026 він подав заяву про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, надавши копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 30.04.2024, копію військового квитка серія НОМЕР_2 від 18.07.2023, а також копію довідки форми № 5 від 17.04.2026, тому відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», тому були усі наявні підстави для зупинення виконавчих проваджень.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України до листа Асоціації приватних виконавців від 04.10.2023 № 341/01-14, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець мав не пізніше наступного робочого дня, а саме 12.06.2026, коли йому стало відомо про обставини зазначені вище, зупинити вчинення виконавчих дій при цьому винести відповідну постанову, що не було зроблено.

Від приватного виконавця він отримав лист № 129459 від 11.06.2026, в якому зазначено, що підстави для зупинення виконавчих проваджень відсутні та зазначено, що виконання зазначених рішень можливе без участі боржника, про що він не заперечує, але це буде перешкоджати йому нести військову службу, бо на зараз дуже багато інших невідкладних витрат, пов`язаних з несенням служби. Має на утриманні вагітну дружину - інваліда, тому дії приватного виконавця не додають йому морального духу та бажання нести службу.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.06.2026 прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. в ході здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 81218718 та

№ 81218719 від 10.06.2026.

26.06.2026 через систему «Електронний суд» представником приватного виконавця - адвокатом Коверзневим Д.В. був поданий відзив на скаргу, в якому просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Палігіна О.П. відмовити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Палігіна О.П. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Зазначає, що скаржник - боржник 19.07.2023 призваний на військову службу за мобілізацією. Службу проходить у військовій частині НОМЕР_3 за спеціальністю бухгалтер бухгалтерського обліку та звітності. Скаржник має грошовий борг, виконання якого наразі здійснюється шляхом звернення стягнення на його заробітну плату; доказів неможливості проведення виконавчих дій у зв`язку із умовами служби у справі немає. Скаржником не надано жодних письмових доказів щодо неможливості нести додаткові витрати для ефективного захисту Держави, перебуванні на утриманні вагітної дружини інваліда. Враховуючи, що з боржника належить стягнути борг, загалом 12 166,44 грн, приватний виконавець зобов`язаний вживати усіх можливих заходів для його стягнення, адже добровільно рішення суду скаржник не виконує.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, подав клопотання, в якому підтримав скаргу та просив розглянути її без його участі.

Представник приватного виконавця - адвокат Коверзнев Д.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, з наведених у відзиві підстав і просив в її задоволенні відмовити в повному обсязі.

Приватний виконавець Палігін О.П. та представник стягувача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.

Аналогічний принцип закріплений у статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб та підлягають виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) .

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII заходи примусового виконання рішень мають здійснюватися виконавцем у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. перебувають: 1) виконавче провадження № 81218718, відкрите 10.06.2026 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - 266 грн. 46 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2750,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу; 2) виконавче провадження

№ 81218719, відкрите 10.06.2026 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - 9149 грн. 98 коп. заборгованість за кредитним договором.

По першому виконавчому провадженню № 81218718, постановою приватного виконавця Палігіна О.П. від 11.06.2026 звернуто стягнення на доходи боржника, отримувані у військовій частині НОМЕР_4 .

Постановою приватного виконавця від 25.06.2026, виконавче провадження № 81218718 закінчено на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

По другому виконавчому провадженню № 81218719, постановою приватного виконавця Палігіна О.П. від 11.06.2026 звернуто стягнення на доходи боржника, отримувані у військовій частині НОМЕР_4 .

11.06.2026 ОСОБА_1 на адресу приватного виконавця Палігіна І.І. була подана заява про зупинення вчинення виконавчих дій, з тих підстав, що боржник є діючим військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, а тому на підставі п.1 ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII здійснення виконавчих дій підлягає зупиненню.

11.06.2026 приватний виконавець Палігін О.С. скерував на адресу ОСОБА_1 лист -відповідь, в якому повідомив боржника про відсутність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки здійснення виконавчих дій можливе без участі боржника.

Із наведених у скарзі обставин вбачається, що ключовим питанням є правильне застосування пункту 1 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII, а саме чи є сам факт проходження боржником військової служби підставою для обов`язкового зупинення вчинення виконавчих дій.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Текстуальне тлумачення положень п. 1 ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII дозволяє виділити три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій: 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Отже, для застосування зазначеної норми боржник має довести не лише факт мобілізації чи проходження військової служби, а й наявність причинного зв`язку між умовами служби та об`єктивною неможливістю проведення виконавчих дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 19.07.2023 проходить військову службу за мобілізацією, перебуває на посаді бухгалтера у військовій частині НОМЕР_4 .

На підтвердження вказаних обставин боржник надав копії посвідчення учасника бойових дій, військового квитка та довідки за формою №5.

Суд зауважує, що зазначені документи підтверджують виключно факт проходження ОСОБА_1 військової служби та набуття статусу учасника бойових дій, але не підтверджують неможливості проведення виконавчих дій саме через умови проходження такої служби.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як встановлено судом вже 11.06.2026 приватним виконавцем було винесено постанови про звернення стягнення на доходи боржника, які отримуються ним у військовій частині НОМЕР_4 .

Такі виконавчі дії здійснюються шляхом направлення відповідної постанови командиру військової частини НОМЕР_4 та її виконання бухгалтерською службою військової частини.

Здійснення таких дій не потребує особистої участі боржника, його прибуття до приватного виконавця, надання пояснень чи виконання будь-яких інших процесуальних обов`язків.

Посилання скаржника на лист Міністерства юстиції України також не можуть бути прийняті судом як належне правове обґрунтування скарги.

Із самого змісту відповідного роз`яснення Міністерства юстиції вбачається, що виконавець зобов`язаний зупинити виконавчі дії лише після встановлення того, що згідно з умовами проходження служби проведення виконавчих дій є неможливим. Таким чином, навіть офіційне роз`яснення Міністерства юстиції не містить висновку про автоматичне зупинення виконавчого провадження щодо кожного військовослужбовця.

Не заслуговують на увагу й доводи ОСОБА_1 про наявність значних витрат, пов`язаних із проходженням військової служби, утримання вагітної дружини, яка є особою з інвалідністю, та погіршення його морального стану.

Безумовно, суд усвідомлює особливий соціальний статус військовослужбовців та значення виконання ними конституційного обов`язку із захисту держави.

Разом із тим зазначені обставини не є юридичними фактами, з якими закон пов`язує виникнення у виконавця обов`язку зупинити виконавче провадження. До того ж ОСОБА_1 не надані докази того, що він має на утриманні вагітну дружину, яка є особою з інвалідністю .

За відсутності встановлених судом підстав для обов`язкового зупинення виконавчих дій приватний виконавець був не лише вправі, але й зобов`язаний продовжувати здійснення заходів примусового виконання, передбачених статтями 18, 48 та 56 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, суд доходить висновку, що лист приватного виконавця від 11.06.2026 про відмову у зупиненні виконавчих дій повністю відповідає пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні правові підстави для визнання дій чи бездіяльності приватного виконавця незаконними, а також для покладення на нього обов`язку зупинити виконавчі дії, скасувати арешти рахунків чи майна боржника.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувані дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», прийняті в межах наданих законом повноважень, а тому відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України скарга задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з заявника на користь приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених приватним виконавцем у зв`язку з цим витрат суду надано: ордер, договір № 1069624 про надання правничої допомоги, укладений між ОСОБА_2 та приватним виконавцем Палігіним О.П., додаткову угоду від 25.06.2026, платіжну інструкцію № 27765 від 25.06.2026, акт приймання -передачі наданих послуг від 26.06.2026, що підтверджують надання адвокатом відповідних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Постановою Великої Палати від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 визначено, що чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця. Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження. Відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. Приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, а тому підлягає стягнення з заявника на користь приватного виконавця в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447-448, 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича в ході здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 81218718 та № 81218719 від 10.06.2026, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь приватного виконавця Палігіна Олександра Петровича (РНОКПП НОМЕР_6 , р\р № НОМЕР_7 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, оф. 203) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.Г. Григор`єв