Ухвала суду № 138117148, 09.07.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7448/26

Провадження № 1-кс/750/1293/26

У Х В А Л А

09 липня 2026 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого П`ятого слідчого відділку (з дислокацією в м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100150006409 від 29.12.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 408, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2026 до суду, засобами поштового зв`язку, надійшло клопотання слідчого П`ятого слідчого відділку (з дислокацією в м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 від 02.07.2026, яке погоджено прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в якому слідчий просить накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права ОСОБА_8 , ОСОБА_7 відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме: мобільний телефон марки LG чорного кольору, упакований у спецпакет ДБР S1027330, який належить ОСОБА_8 ; предмети, зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, в кількості 50 штук, на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США, з наступними серійними номерами - KF73417985B; KG00792310B; KL83020822C; HK82463403B; KA37365747A; KB26107787M; HJ52439573A; KF15661975C; HF73499919B; KK87423266A; FF87616240B; FL62646085A; KB78956496I; HB82982038Q; KL70085300B; HE32675821A; HF16369136F; DE15194220A; FB69111157C; KL87300712D; KB57608207B; KC18291815A; KB01700137B; KB98226197E; HF12505094C; HL85514895E; KB68007384M; KB65021915A; KE27898191C; KB38995409D; KB71211297A; KB98690515N; HB18878048H; KF91705824C; HB92446067I; KD19827091A; KB14263477C; FL03660478C; KB81627624H; HB77645077B; HL06950774G; KB86485907D; KF63581338B; KB55511672P; HB11459998G; HF95935931C; FF21816098B; HH16266681A; FL24319969C; FL24319952C; FL24319969C; FL24319952C, які поміщені в спеціальний пакет ДБР №S2043441, мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с.н. НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , в чохлі рожевого кольору з вставленою сім картою НОМЕР_4 , який поміщено в спеціальний пакет ДБР № S2043443, аркуш білого кольору з чорновими записами, який поміщено в спеціальний пакет ДБР № В2024149, та які належать ОСОБА_7 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити, з наведених у ньому підстав. В своїх поясненнях зазначили, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є засобами вчинення інкримінованих їм злочинів, містять інформації про зв`язки та контакти з фігурантами справи, а тому потребують детального огляду з подальшим аналізом отриманої інформації, що на ранньому етапі досудового розслідування здійснити неможливо. Вилучені предметі, ззовні схожі на гроші в сумі 5000 доларів США є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами, які використовувалися для фіксації та підтвердження фактичних даних вчинення вказаних злочинів. І хоча, ці грошові кошти належать державі, але арешт необхідний для того, щоб вказані грошові кошти не використовувалися у проведенні інших НСРД. Щодо доводів захисника про недотримання слідчим строку звернення з клопотанням про арешт майна з тих підстав, що речі були вилучені 01.07.2026, а з клопотанням про арешт слідчий звернувся лише 07.07.2026, то воно є безпідставним, оскільки клопотання про арешт майна було направлено засобами поштового зв`язку і здано на пошту 02.07.2026.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки гроші використовувалися в ході оперативних дій, такі належать державі, а не підозрюваним і не потребують накладення арешту. Мобільний телефон був добровільно виданий ОСОБА_7 і з нього можливо було зняти на місці всю необхідну для слідства інформацію. Слідчим недотримані вимоги ч.5 ст. 171 КПК України щодо звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня, оскільки вилучення відбулося 01.07.2026, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся до суду лише 07.07.2026. Проти задоволення клопотання про накладення арешту на аркуш білого кольору з чорновими записами не заперечував.

Власники майна - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку, від останніх надійшли розписки, в яких зазначено, що вони не прийматимуть особисту участь у судовому засіданні. Інші захисники в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття учасника провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, вважаю, що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

В провадженні П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100150006409 від 29.12.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 408, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_5 №285 від 23.10.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу та призначено курсантом.

Не пізніше 23.10.2025 ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, організувала схему сприяння дезертирству військовослужбовців. Її роль полягала у комунікації з військовослужбовцями та замовниками, узгодженні умов незаконного вибуття, наданні інструкцій і координації співучасників, тоді як ОСОБА_10 забезпечував водіїв, транспорт, координацію та вивезення.

23.10.2025 у кафе «Мері» (м. Біла Церква) родичі ОСОБА_9 передали ОСОБА_7 13 000 доларів США за організацію незаконного вивезення ОСОБА_9 з місця служби. Після надання інструкцій і координації співучасників ОСОБА_9 було вивезено із району розташування військової частини НОМЕР_5 до АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 передав йому посвідчення члена ДФТГ, оформлене на іншу особу із його фотокарткою, для приховування дезертирства.

Надалі правоохоронним органом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 систематично організували незаконне сприяння військовослужбовцям у самовільному залишенні місць служби за грошову винагороду, забезпечуючи транспорт, цивільний одяг, інструктажі та конспірацію.

Для документування злочинної діяльності до конфіденційного співробітництва залучено ОСОБА_11 та військовослужбовця ОСОБА_12 .

Не пізніше 06.05.2026 ОСОБА_7 запропонувала за 5 000 доларів США організувати незаконне вивезення ОСОБА_12 із військової частини НОМЕР_6 . Після телефонної координації ОСОБА_8 ОСОБА_12 11.06.2026 був вивезений автомобілем KIA до м. Біла Церква, де ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 5 000 доларів США. Злочин не було доведено до кінця, оскільки ОСОБА_12 діяв під контролем правоохоронних органів у межах НСРД.

У подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інші особи організували аналогічне незаконне вивезення військовослужбовця ОСОБА_14 . За це було обумовлено винагороду 5 000 доларів США та додатково 2 000 доларів США.

01.07.2026 ОСОБА_8 координував дії ОСОБА_14 , а ОСОБА_13 автомобілем Skoda Roomster перевіз його з району смт Гончарівське до м. Києва. Поблизу ТЦ «Магелан» ОСОБА_7 та ОСОБА_13 одержали від ОСОБА_11 7 000 доларів США, з яких 2 000 доларів США передано Ніколаєнку як винагороду за перевезення, а 5 000 доларів США залишила собі ОСОБА_7 . Одразу після одержання та розподілу коштів їх затримано. Злочин не було доведено до кінця, оскільки ОСОБА_14 також діяв під контролем правоохоронних органів у межах НСРД.

01.07.2026 ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході затримання останній добровільно видав мобільний телефон марки LG чорного кольору без надання пароля подолання логічного доступу, що унеможливило більш детально ідентифікувати його за серійним номером та IMEI.

01.07.2026 ОСОБА_7 була затримана в порядку ст. 208 КПК України, в ході затримання остання добровільно видала наступні речі та документи: предмети, зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, в кількості 50 штук, на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США (з вказаними у клопотанні серійними номерами), мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с.н. НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , в чохлі рожевого кольору з вставленою сім картою НОМЕР_4 , пароль подолання логічного доступу до якого наданий власником ОСОБА_7 добровільно « НОМЕР_7 » та аркуш білого кольору з чорновими записами.

01.07.2026 постановою слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві вилучені в ході затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

02.07.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 408, ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.

02.07.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 408, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 408, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання про доцільність арешту майна, слідчий зазначив, що майно, яке вилучене в ході затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, є речовим доказом, накладення арешту з правообмеженнями у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном забезпечить збереження речових доказів, усуне можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відтак і слідів і доказів кримінального правопорушення, забезпечить можливість в подальшому використання речових доказів під час судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом процесуальних положень, закріплених у частинах першій та другій статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ( п.1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту в тому числі і на 5000 доларів США, які використовувалися в рамках проведення спеціального слідчого експерименту, з метою виявлення, фіксації і документування протиправних дій підозрюваних, оскільки в даному випадку арешт вказаних грошових коштів унеможливіть їх подальше використання оперативними підрозділами у інших кримінальних провадженнях, сприятиме збереженню їх в тому стані, в якому вони вилучалися у підозрюваної, вразі судового розгляду дасть можливість суду їх безпосередньо дослідити. Мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 могли використовуватися ними як засоби вчинення кримінальних правопорушень, містять зв`язки та контакти, які мають важливе доказове значення для органу досудового розслідування. Враховуючи нетривалий строк знаходження у розпорядженні слідчих вилучених мобільних телефонів підозрюваних, у них не було належної можливості в повному обсязі дослідити вміст вказаних телефонів. До того ж дослідження мобільного телефону ОСОБА_8 вимагає подолання логічного доступу, оскільки останній не надав такого паролю слідчим. Слідчий суддя не погоджується з доводами захисника, що слідчим при звернення до суду з клопотанням про арешт майна були порушені вимоги ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання з додатками було направлено до суду засобами поштового зв`язку, а з штемпеля на поштовому конверті вбачається, що такі документи були здані на пошту 02.07.2026, тобто з дотриманням вимог ч.5 ст. 171 КПК України.

Зважаючи на те, що вилучене під час затримання підозрюваних майно є речовим доказом, оскільки відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому накладення арешту з правообмеженнями у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном забезпечить збереження речового доказу, усуне можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відтак і слідів і доказів кримінального правопорушення, забезпечить можливість в подальшому використання речових доказів під час судового розгляду.

На наведених обставин, клопотання слідчого про накладення арешту на майно є обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 170, 172, 173 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке ОСОБА_8 добровільно видав 01.07.2026 під час затримання в порядку ст.208 КПК України, а саме: мобільний телефон марки LG чорного кольору без надання пароля подолання логічного доступу, що унеможливило більш детально ідентифікувати його за серійним номером та IMEI, упакований у спецпакету ДБР S1027330, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування.

Накласти арешт на майно, яке ОСОБА_7 добровільно видала 01.07.2026 під час затримання в порядку ст.208 КПК України, а саме: предмети, зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, в кількості 50 штук, на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США, з наступними серійними номерами - KF73417985B; KG00792310B; KL83020822C; HK82463403B; KA37365747A; KB26107787M; HJ52439573A; KF15661975C; HF73499919B; KK87423266A; FF87616240B; FL62646085A; KB78956496I; HB82982038Q; KL70085300B; HE32675821A; HF16369136F; DE15194220A; FB69111157C; KL87300712D; KB57608207B; KC18291815A; KB01700137B; KB98226197E; HF12505094C; HL85514895E; KB68007384M; KB65021915A; KE27898191C; KB38995409D; KB71211297A; KB98690515N; HB18878048H; KF91705824C; HB92446067I; KD19827091A; KB14263477C; FL03660478C; KB81627624H; HB77645077B; HL06950774G; KB86485907D; KF63581338B; KB55511672P; HB11459998G; HF95935931C; FF21816098B; HH16266681A; FL24319969C; FL24319952C; FL24319969C; FL24319952C, які поміщені в спеціальний пакет ДБР №S2043441; мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с.н. НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , в чохлі рожевого кольору з вставленою сім картою НОМЕР_4 , який поміщено в спеціальний пакет ДБР № S2043443; аркуш білого кольору з чорновими записами, який поміщено в спеціальний пакет ДБР № В2024149, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування.

Слідчому П`ятого слідчого відділку (з дислокацією в м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 забезпечити зберігання арештованого майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1