Рішення № 138116867, 07.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2831/26

Провадження № 2/635/4996/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Ю.Я.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

представники позивача Романенко Михайло Едуардович, ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Романенко М.Е., звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 2001763945 від 13 листопада 2013 року у розмірі 58 200,03 гривень.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 13 листопада 2013 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2001763945. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Отже, відповідач уклав із АТ «ОТП БАНК» кредитний договір № 2001763945, та відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №21/10/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2001763945 від 13 листопада 2013 року. Згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 58200,03 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 40358,80 гривень; заборгованість за відсотками 17841,23 гривня.

В подальшому представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Звіздецька Д.І. подала до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначила таке.

Кредитний договір № 2001763945 було укладено між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 08 грудня 2012 року, відповідно до якого відповідач отримала три види кредиту, а саме: на придбання товару у Продавця 1: 3210,00 гривень; на придбання послуг зі страхування у Продавця 2: 675,95 гривень, на придбання пакету послуг «Повернемо загублене» у Продавця 3: 200,00 гривень, на придбання пакету послуг «Технарі. Саппорт Оптимум» у Продавця 4: 699,00 гривень, зі строком повернення до 12.08.2014, зі встановленою процентною ставкою 0,1 %, а також кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку в розмірі 1000,00 гривень строком на 3 роки, що свідчить про укладення між сторонами змішаного договору, підтвердженого, зокрема, паспортом споживчого кредиту; при цьому зазначений договір підписаний відповідачем власноручно.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк в порядку передбаченому угодою надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах , в строки та порядку, що передбачені угодою.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок.

Згідно п. 2.9. Договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 2.49 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі інтернет та 3.49 відсотків на місяць, по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,01 відсотків за день.

Згідно з наданими позивачем до суду розрахунком заборгованості за договором № 2001763945 від 08.12.2012 та випискою з рахунка приватного клієнта № 2001763945 за період з 13.11.2013 по 15.03.2024 вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату товарів і послуг, знімала готівкові кошти та періодично вносила платежі на погашення заборгованості, тобто ОСОБА_2 фактично виконувала умови укладеного кредитного договору.

На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а у разі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування повторно отримати кредит (зняти кошти) або його частину в межах ліміту), розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, а тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту). При цьому, позивач просить стягнути тільки непрострочене та прострочене тіло кредиту, непрострочені та прострочені відсотки.

Позивач вважає, що розрахунок заборгованості за договором № 2001763945 від 08.12.2012 та виписка з рахунка приватного клієнта № 2001763945 за період з 13.11.2013 по 15.03.2024 відповідають вимогам до первинних документів, а відтак є належними та допустимими доказами у справі щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 58200,03 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 40358,8 гривень; заборгованість за відсотками 17841,23 гривень, яка виникла як на підставі п. 1.1. Договору, яким передбачено видачу кредитних коштів на придбання товару та послуг, так і на підставі п.п. 2.2.2, 2.4, 2.5 Договору, якими передбачено встановлення позичальнику відновлювальної кредитної лінії.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 березня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 грудня 2012 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 2001763945, яки підписаний відповідачем власноручно.

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах:

- на придбання товару у Продавця 1 (ФО-П ОСОБА_3 ) 3210,00 гривень;

- на придбання послуг зі страхування у Продавця 2 (ПАТ «СК «СК Кардіф») 675,95 гривень;

- на придбання пакету послуг «Повернемо загублене» у Продавця 3 (ТОВ «майСейфеті) 200,00 гривень;

- на придбання пакету послуг «Технарі. Саппорт Оптимум» у Продавця 4 (ТОВ «Технарі») 699,00 гривень.

Загальна сума кредиту 4391,40 гривня на придбання товарів та послуг у Продавця 1, Продавця 2, Продавця 3 та Продавця 4 зі строком кредиту 24 місяці, зі встановленою процентною ставкою 0,01% річних.

За п.1.2.1. Договору, для придбання товару та послуг банк надає позичальнику споживчий кредит, у відповідності до умов договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та додатком № 1 «Графік платежів», що є його невід`ємною частиною, а також виконувати інші умови договору.

Разом з цим, згідно п. 2.1. Договору цим банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщенні на Інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua) (надалі «Правила») та на умовах викладених в цьому розділі (надалі - «Угода»).

Відповідно до п. 2.2.2. Договору за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк в порядку передбаченому угодою надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах , в строки та порядку, що передбачені угодою.

Викладене свідчить про укладення між сторонами змішаного договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.5. Договору, строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Банк має право змінити (зменшити чи збільшити) строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку. Підписанням цього договору позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни строку дії кредитної лінії.

Згідно п. 2.9. Договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 2.49 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі інтернет та 3.49 відсотків на місяць, по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

Відповідно до п. 2.9.1. Договору за користування кредитом, наданим держателю протягом розрахункового циклу, держателю встановлюється пільговий період користування кредитом. Тривалість пільгового періоду визначається правилами, а процентна ставка впродовж пільгового періоду становить 0,01 відсотків річних.

Пунктом 2.10. Договору визначено, що за здійснення розрахункового обслуговування у відповідності до умов угоди та цього договору банк стягує плату в розмірі, передбаченому тарифами банку.

З рахунку-фактури від 08 грудня 2012 року, виданим ФО-П ОСОБА_3 , слідує, що відповідач придбав товар, а саме комп`ютер Lenovo у кількості 1 штука, на загальну суму 3210,00 гривень.

Вказаний рахунок-фактура містить відомості щодо продавця товару, найменування, кількості та вартості товару, суми покупки, дати оформлення правочину, а також реквізити сторін та дані щодо проведення відповідної операції.

Також документ містить товарний № 2236 від 08 грудня 2012 року про здійснення оплати на суму 3210,00 грн, що свідчить про фактичне проведення розрахунку за придбаний товар та підтверджує його оплату. Наведене підтверджує, що кредитні кошти були фактично надані відповідачу шляхом їх перерахування на користь продавця товару, а відповідач, у свою чергу, скористався результатом кредитування, отримавши у власність товар та супутні послуги.

Таким чином, наданий до матеріалів справи рахунок-фактура від 08 грудня 2012 року є належним та допустимим доказом виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором у частині надання кредитних коштів відповідачу та підтверджує факт отримання відповідачем кредиту і використання його за цільовим призначенням.

Крім того після укладення кредитного договору № 2001763945 від 08 грудня 2012 року, відповідач користувалася кредитними коштами, наданими в межах кредитної лінії, що підтверджується розрахуноком заборгованості за договором № 2001763945 та випискою з рахунку приватного клієнта № 2001763945 за період з 13.11.2013 по 15.03.2024.

Згідно з наданими позивачем до суду розрахунком заборгованості за договором № 2001763945 та випискою з рахунка приватного клієнта № 2001763945 за період з 13.11.2013 по 15.03.2024 вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату товарів і послуг, знімала готівкові кошти та періодично вносила платежі на погашення заборгованості, тобто ОСОБА_2 фактично виконувала умови укладеного кредитного договору.

Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22, у відповідності до умов якого АТ «ОТП БАНК» відступає ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Зокрема, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2001763945 в сумі 58200,03 гривень, з них: сума заборгованості за тілом 40358,80 гривень, сума заборгованості за відсотками 17841,23 гривня.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором № 2001763945 складає 58200,03 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження заборгованості за кредитним договором та її розміру позивач подав до суду договір про споживчий кредит № 2001763945 від 08 грудня 2012 року, графік платежів до договору про споживчий кредит № 2001763945, інформаційний листок «Умови кредитування по продукту «Оптимальний», договір комплексного страхування позичальника, згоду-дозвіл на обробку персональних даних, опитувальний лист фізичної особи, інформацію клієнта, договір № 02/2001763945 про надання послуг, підписані

Наданий позивачем рахунок-фактура від 08 грудня 2012 року є належним та допустимим доказом виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором у частині надання кредитних коштів відповідачу та підтверджує факт отримання відповідачем кредиту і використання його за цільовим призначенням.

Надані позивачем розрахунок заборгованості за договором № 2001763945 та виписка з рахунку приватного клієнта № 2001763945 за період з 13.11.2013 по 15.03.2024 підтверджують отримання та користування відповідачем кредитними коштами в межах кредитної лінії.

Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт укладення кредитного договору № 2001763945 від 08 грудня 2012 року, факт отримання кредитних коштів за вказаним договором та отримання та користування кредитними коштами в межах кредитної лінії.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

Згідно п. 2.9. Договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 2.49 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі інтернет та 3.49 відсотків на місяць, по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, відповідач кредит не повернув, відсотки за його користування не погасив.

В свою чергу відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право кредитора за кредитним договором № 2001763945 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим позивач набув право вимагати повернення суми кредиту та сплати процентів.

З огляду на викладене, суд висновує, що вимоги позивача ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором № 2001763945 у розмірі 58200,03 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 40358,80 гривень, сума заборгованості за відсотками 17841,23 гривня, є обґрунтованими, та задовольняє позовні вимоги повністю.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивача надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Білецьким Б., Акт від 27 листопада 2025 року наданих послуг правничої допомоги, відповідно до якого вартість наданих послуг складає фіксовану суму 7000,00 гривень, з яких відповідно до детального опису наданих послуг до акту за договором про надання правничої допомоги 42649746 від 01 липня 2025 року: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс»; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; формування додатків до позовної заяви (письмові докази); подання позовної заяви та копії заяви з додатками до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням.

За результатами оцінки доводів сторін та наданих доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Білецьким Б укладений договір про надання правничої допомоги № 42649746.

До суду надано акт наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 2001763945 від 27 листопада 2025 року, в якому зазначено фіксовану суму послуг з надання правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом складає 7000,00 гривень.

Згідно з детальним описом наданих послуг від 27 листопада 2025 року зазначено які юридичні послуги були надані клієнту, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс»; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; формування додатків до позовної заяви (письмові докази); подання позовної заяви та копії заяви з додатками до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 7000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 7000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією № 2884911920 від 11 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривні.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 2001763945 від 08 грудня 2012 року у розмірі 58200 (п`ятдесят вісім тисяч двісті) гривень 03 (три) копійки, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 40358 (сорок тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сума заборгованості за відсотками 17841 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок одна) гривня 23 (двадцять три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Відповідач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок № 21/1.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко