Рішення № 138116411, 10.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2040/2026 Справа № 641/1562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Козирєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

24.02.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Козирєв А.В. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з жовтня 2015 року по жовтень 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Стосунки з відповідачем ОСОБА_2 виявились невдалими через різні погляди на сімейне життя, побут, ведення спільного господарства та виховання дитини. Це призвело до того, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. У зв`язку з чим, позивач та відповідач повністю припинили фактичні шлюбні відносини. Від фактичних шлюбних відносин сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який починаючи з 2019 року мешкає разом із позивачем та повністю перебуває на його утриманні. Відповідачка ухиляється від покладених на неї обов`язків щодо виховання та утримання сина, в житті дитини та його розвитку ніякої участі не приймає. У зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, позивач змушений звертатись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Наголошує на тому, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не бере участі в її утриманні, не опікується її навчанням, не забезпечує необхідним харчування, медичним доглядом та лікуванням дитину, не спілкується з дитиною. Зазначені дії, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення матері від виховання дитини, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення ОСОБА_2 до своїх батьківських обов`язків та у відповідності до ст. 164 СК України є підставою для позбавлення останньої батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

Виклад позиції відповідача

Відповідачка правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче провадження по справі. Зобов`язано Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надати у судове засідання висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Залучено до участі у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа; Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, як третю особу - Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , еmail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

28.04.2026 від Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшов письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Надано пояснення, в яких зазначено, що мати тривалий час не виконує свої батьківській обов`язки, що відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав. Просили проводити судові засідання без участі представника органу опіки та піклування.

27.04.2026 від Військової частини надійшли пояснення у справі, в яких представник військової частини вказав, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зазначає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Козирєв А.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася.В підготовчому засіданні надала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що не бажає спілкуватися із позивачем та його матір`ю.

Представники третіх осіб Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради та Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09.06.2016 Комінтернівським районним у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 286, батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 31).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають статус внутрішньо переміщених осіб, як такі, що перемістилися з населеного пункту Новоолександрівка Чугуївського району до АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.08.2024 № 6332-5003411455 та № 6332-5003411483 (ас. 40,41).

Згідно висновку Служби у справах дітей Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 01-51/1188 від 23.04.2019 місце проживання ОСОБА_3 визначено разом із батьком ОСОБА_1 . У вказаному висновку зазначено, що служба у справах дітей здійснила обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 ОСОБА_1 мешкає разом із своїми батьками та малолітнім сином ОСОБА_3 в будинку, власником якого є батько заявника. В будинку створені належні умови для проживання малолітняої дитини. (а.с. 12).

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05.05.2020 у цивільній справі № 617/450/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що проживання малолітнього ОСОБА_4 з батьком якнайкраще забезпечить його інтереси (а.с.13-16).

Судовим наказом Чугуївського районного суду Харківської області від 02.07.2025 по справі № 636/5567/25 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.07.2025 року і до повноліття дитини.

Ухвалою Чугуївського районного суду Харківської області від 06.01.2026 у справі № 636/5567/25 у судовому наказі виправлено описку та викладено резолютивну частину судового наказу у наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 липня 2025 року і до повноліття дитини та на користь держави 302 (триста дві) грн 80 коп. судового збору".

03.02.2026 Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 80117289 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини (а.с. 19).

Згідно розрахунку заборгованості від 16.02.2026 заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 80117289 станом на 31.01.2026 становить 15 728,57 грн

З довідки № 02.1-27-5 від 09.01.2026, виданої КЗ "Харківська гімназія № 88" Харківської міської ради, вбачається, що з 01.09.2024 по теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 навчається у КЗ "Харківська гімназія № 88" Харківської міської ради в 3-В класі (а.с. 43).

Згідно відповіді КЗ "Харківська гімназія № 88" Харківської міської ради № 01-40/8 від 15.01.2026 на адвокатський запит до навчального процесу ОСОБА_5 ставиться відповідально, систематично виконує навчальні завдання, активний на уроках, проявляє зацікавленість у здобутті знань. Володіє достатнім рівнем навчальної мотивації, старанний та дисциплінований. У колективі класу ОСОБА_5 товариський, доброзичливий, легко вступає в контакт з однолітками та дорослими, має друзів, користується повагою серед учнів. Конфліктних ситуацій не створює, дотримується правил поведінки в закладі освіти. Батько ОСОБА_1 відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків та повністю займається навчанням і вихованням дитини. Він постійно підтримує зв`язок із класним керівником та педагогічними працівниками закладу освіти, регулярно цікавиться навчальними досягненнями, поведінкою та розвитком сина. Батько своєчасно реагує на рекомендації та зауваження педагогів, виконує їх у повному обсязі, забезпечує належні умови для навчання дитини вдома. ОСОБА_1 систематично приводить та забирає дитину з навчального закладу, контролює відвідування школи та виконання навчальних завдань. За період навчання дитини у закладі освіти ОСОБА_1 зарекомендував себе як відповідальний, уважний та зацікавлений у всебічному розвитку сина батько, який сумлінно виконує свої обов`язки. Інформація про матір дитини: особисте знайомство та безпосередні зустрічі з матір`ю дитини відсутні, комунікація з питань навчання та виховання дитини не здійснювалася. Участі матері в освітньому процесі навчального закладу не зафіксовано (а.с. 22).

З довідки ФОП ОСОБА_6 від 15.01.2026 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проходить навчання на курсі Візуального програмування та англійської мови в школі програмування Logika з 28 жовтня 2025 року і по цей час. Вартість абонемента за програмування складає 1900 грн. на місяць, за англійську мову 2200 грн. Абонементи ОСОБА_3 його батько ОСОБА_1 сплачує особисто та завжди вчасно. На заняття дитину приводить та забирає батько дитини ОСОБА_1 та його бабуся ОСОБА_7 . Мати дитини участі у його розвитку та навчанні не приймає. Школу не відвідувала (а.с. 44)

Згідно відповідді КНП "Міська дитяча поліклініка № 16" Харківської міської ради № 55/0/545-26 від 20.01.2026 щодо медичного спостереження дитини на адвокатський запит зазначено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . З 23.08.2024 хлопчик перебуває під наглядом лікаря-педіатра, з яким укладена декларація про надання первинної медичної допомоги, комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка№16» Харківської міської ради. 13.12.2024 декларація з лікарем - педіатром укладена батьком ОСОБА_1 . Згідно інформації, наданої лікарем-педіатром, на амбулаторний прийом під час проведення медичних профілактичних оглядів, щеплень або у разі хвороби, хлопчик з`являвся у супроводі батька та бабусі. Останні виконували рекомендації стосовно догляду, стану здоров`я та лікування дитини. 3 травня 2025 року ОСОБА_5 відвідує лікарів закладу у супроводі бабусі. Батько дитини перебуває на військовій службі у лавах Збройних Сил України (а.с. 22).

Згідно з відповіді відділу поліції № 1 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області № 17061-2026 від 13.01.2026 на адвокатський запит надана інформація, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» в період з 01.01.2016 по 13.01.2026 звернень, де заявником, потерпілим або учасником події є гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до відділу поліції не надходило.

Згідно з відповіді відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області № 19129-2026 від 14.01.2026 на адвокатский запит надана інформація, що заяв стосовно вчинення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перешкод у спілкуванні з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відділу поліції № 1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області не надходило (а.с. 27).

Відповідно до довідки відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області № 19088-2026 від 16.01.2026 за місцем мешкання ОСОБА_1 , характеризується з нормального боку. Скарг з боку сусідів до ДПП не надходило. Наркотичними засобами не вживає. Алкогольними напоями не зловживає. Прояви до агресії до інших осіб не виявлено. У зв`язках з особами з антигромадською спрямованістю не виявлено. Згідно ІКС ІПНП «Особа» не притягувалась до адміністративної відповідальності (а.с. 28).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" від 12.01.2026 відсутні відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності, а також відомості щодо наявності незнятої чи непогашеної судимості, а також перебування в розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 29).

Згідно даних військового квитка ОСОБА_1 проходить службу у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водій-електрик, отримує грошове забезпечення, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку (а.с. 30-31). 23.10.2025 під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України в зоні ведення бойових дій. Травма відноситься до тяжких (а.с. 47).

Згідно висновку Департаменту служб у справах дітей щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що органом опіки та піклування проведено вивчення матеріалів справи, зібрано відомості щодо умов проживання дитини, виконання батьками своїх батьківських обов`язків, отримано інформацію від закладів освіти, охорони здоров`я, а також розглянуто питання на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Органом опіки встановлено, що батьками малолітнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у зареєстрованому шлюбі не перебували. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком, який є внутрішньо переміщеною особою, за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що дитина забезпечена належними житлово-побутовими умовами: має окрему мебльовану кімнату зі спальним місцем, місцем для навчання, забезпечена сезонним одягом, взуттям, іграшками та іншими необхідними речами відповідно до віку. Органом опіки також враховано, що батько позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, не має психіатричних протипоказань, не притягувався до кримінальної відповідальності, не має незнятої чи непогашеної судимості, у розшуку не перебуває та має самостійний дохід. Висновок містить відомості про письмові пояснення малолітнього ОСОБА_3 , який повідомив, що підтримує позбавлення матері батьківських прав, оскільки остання фактично не брала участі у його вихованні, він не бачив матір протягом семи років, не підтримує з нею жодних стосунків, вона не бере участі у його навчанні, не цікавиться життям та навіть не вітає його з днем народження. Також органом опіки зазначено, що під час розгляду питання на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини відповідачка відмовилася від раніше наданих пояснень та повідомила про згоду із позовом щодо позбавлення її батьківських прав. З урахуванням встановлених обставин, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повідомила суду, що ОСОБА_3 та її онук навчаються разом у класі, мають дружні стосунки, разом граються на дитячому майданчику в парку, тому вона також підтримує дружні стосунки з позивачем та бабусею ОСОБА_4 . Познайомилися діти та почали спілкуватися приблизно два роки тому, за весь цей час вона жодного разу не бачила маму ОСОБА_4 , з дитиною був батько або його бабуся, коли приїжджала в гості, а після того як позивача мобілізували, дитиною опікується його бабуся. Наголосила на тому, що прийшла в судове засідання підтвердити, що вихованням дитини займається виключно батько та матір дитини не приймає участь у вихованні сина. Підтверджує, що саме позивач відводив сина до школи та на додаткові заняття, перебував із ним на дитячих майданчиках. Вона з онуком неодноразово була в гостях у батька та сина ОСОБА_9 , в квартирі охайно, батько має з сином дуже гарні стосунки. Ій відомо, що матір навіть не приїхала на день народження ОСОБА_4 , незважаючи на прохання дитини. Зазначила, що дуже хвилюється за ОСОБА_4 , оскільки наразі він залишився без батьківського піклування через те, що батька мобілізували.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , повідомила суду, що давно знає позивача та його сім`ю, загалом більше 23 років. Вона не знайома із відповідачкою та ніколи її не бачила, не відомо чого позивач із відповідачкою розійшлися, але вона ніколи нічого поганого не чула про відповідачку. Підтверджує, що починаючи з 2019 року вихованням дитини повністю займається позивач та його матір, ОСОБА_7 . Після початку військової агресії та через активні бойові дії у Вовчанській громаді свідок в 2022 році виїхала до міста Харкова, де оселилася в будинку АДРЕСА_3 . Після початку евакуації з Вовчанської громади вона допомогла сім`ї ОСОБА_9 відшукати та орендувати квартиру в тому ж будинку, де мешкає вона. Спочатку в квартирі мешкали ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_7 , але потім ОСОБА_7 повернулася до себе у с. Новоолександрівка та періодично приїжджала у гості. Після мобілізації сина ОСОБА_7 влітку 2025 року повернулася до м. Харкова та опікується онуком. Наголосила на тому, що жодного разу не бачила щоб відповідачка приходила в гості до сина. Вихованням дитини повністю займається ОСОБА_1 , у них із сином дуже гарні стосунки. Свідок неодноразово була в гостях у ОСОБА_9 , в квартирі завжди охайно, дитина нагодована. Вказала на те, що дитина розуміє, що матір не піклується про нього. Позивач ніколи не забороняв та не перешкоджав відповідачці спілкуватися із сином, але остання не виявляє такого бажання. Вказала, що у ОСОБА_4 є мобільний телефон матері, він телефонував їй та запрошував на день народження, відповідачка обіцяла прийти. Хлопчик дуже чекав матір, хвилювався, перевіряв постійно чи працює домофон, але відповідачка так і не прийшла.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , повідомила суду, що мешкає в АДРЕСА_3 як внутрішньо переміщена особа. З ОСОБА_1 познайомилися після того як вони переїхали до цього будинку та почали мешкати по сусідству в одному під`їзді, вона мешкає на 4 поверсі, а позивач із сином на третьому. Позивач їй часто допомагав по хатнім справам, допомагав заносити важкі сумки, разом отримували гуманітарну допомогу. Підтверджує, що жодного разу не бачила щоб відповідачка приходила до сина, навіть ніколи не чула про неї. Виховання дитини повністю опікувався батько та бабуся. Хлопчик вихований та розумний, позивач намагається забезпечувати дитину всім необхідним. В квартирі завжди охайно, приготуванням їжі займався ОСОБА_14 . Потім позивача мобілізували та до онука приїхала бабуся.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , пояснила, що починаючи з 2015 року по 2018 рік її син та відповідачка мешкали разом, в них народився син, шлюб вони не оформлювали, вона опікувалася онуком з самого раннього віку після народження, поки її син та відповідачка працювали. Потім відповідачка поїхала працювати в Харків, онук залишився в селі разом із свідком, вона займалася вихованням разом із сином. Вона досі не може зрозуміти причини чому її син і відповідачка розійшлися, син не розповідав про причини розлучення, але вона ніколи нічого поганого не чула про відповідачку та сама нічого поганого про неї сказати не може. Поки ОСОБА_5 був у неї, вона щодня телефонувала ОСОБА_15 , розказувала про хлопчика, але поступово спілкування зупинилося. Ні вона, ні її син не перешкоджали спілкуванню із сином, але після того як суд визначив місце проживання дитини разом із сином, відповідачка не виявляла бажання спілкуватися з дитиною. Хоча ОСОБА_5 розуміє, що матір не проявляє до нього почуттів та звик до цього, він все рівно намагався зустрітися з нею після того як вони переїхали до міста Харкова, запрошував погуляти в парк ОСОБА_16 , потім на своє день народження, але відповідачка, надавши обіцянку прийти, так цього і не зробила. ОСОБА_5 не казав про це, але вона бачила, що це його дуже засмучує. Коли він був менше за віком, свідок дивилася передачу «Говорять всі» і там був репортаж про матерів, які не займаються вихованням своїх дітей, то коли ОСОБА_5 почув, він попросив вимкнути телевізор і сказав, що це передача про поганих жінок, як його мама. Свідок також повідомила, що зустрічалася із ОСОБА_15 в метро, показувала фотографії ОСОБА_4 , запрошувала у гості, щоб побачити сина, на що відповідачка не надала стверджувальної відповіді, вказавши, що «подивиться». Зазначила, що після мобілізації її сина, відношення відповідачки не змінилося, вона продовжує ігнорувати свою дитину, виховання займається виключно свідок та вона намагається, наскільки це можливо у її віці, забезпечувати дитину всім необхідним.

В судовому засіданні в присутності практичного психолога КЗ «Харківська гімназія № 88 ХМР» ОСОБА_17 та педагога (вчителя початкових класів) КЗ «Харківська гімназія № 88 ХМР» ОСОБА_18 була заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо позбавлення батьківських прав його матері відносно нього. В ході вільної бесіди із дитиною суд установив, що дитина за розумовими здібностями та емоційним інтелектом добре розвинута, розуміє ті питання, які розглядаються судом, може вільно висловлювати свою думку. Дитина підтвердила, що майже не пам`ятає своєї матері, хотів би, щоб вона була в його житті, але вона не хоче з ним спілкуватися. Повідомив, що запрошував її на день народження, але мати не прийшла, вона ніколи не дотримується своїх обіцянок. Вказав, що дуже любить свого батька, хоче щоб він був із ним разом як за батька, так і за маму. Розповів, що батько ставиться до нього добре, ніколи не ображає, коли ще був вдома, допомагав з навчанням або перевіряв зроблене домашнє завдання.

Між сторонами виникли правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Застосовані судом норми права та висновки суду

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 150 СК України визначено, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Так, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зі змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських правлише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України можна зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відтак, умовою ухилення від обов`язків по вихованню дитини, як підстави позбавлення батьківських прав, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Відповідно до статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України ).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації ООН про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків

Дослідивши надані докази та заслухавши пояснення свідків та думку дитини, суд дійшов висновку про те, що надані докази підтверджують факт того, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, зокрема, не підтримує спілкування із дитиною, не забезпечує належною матеріальною допомогою, медичним обслуговуванням, не створює жодних умов для нормального фізичного та духовного розвитку дитини. Зазначені обставини є свідченням винної поведінки відповідачки та умисним ухиленням її від виховання сина у такій мірі, що це дає достатні підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

В даному випадку факт умисного та свідомого невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких об`єктивних причин такого ставлення до дитини, до її інтересів, виховання, а також причин, які б виправдовували таку негативну поведінку відповідачки, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд уважає, що відповідачка самоусунулася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо вихованню сина, його матеріального забезпечення та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, умисно ухиляється від їх виконання. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про намір відповідачки змінити свою поведінку, налагодити стосунки з сином або створити належні умови для його виховання.

При врахуванні озвученої у судовому засіданні думки дитини, суд приймає покази малолітнього ОСОБА_3 та разом з тим зазначає, що така думку не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу свого віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. В даному випадку суд також ураховує показання свідків, які не суперечать один одному, є логічними, послідовними та в сукупності підтверджують, що саме позивач протягом останніх семи років, тобто ще до оголошення в країні воєнного стану та загальної мобілізації, самостійно здійснював виховання сина, в той час як відповідачка, маючи безперешкодну можливість бачитися з дитиною, від спілкування з сином ухилялась.

Відтак, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її сина ОСОБА_3 .

В даному випадку як істотну обставину на користь висновку суду про доцільність позбавлення батьківських прав суд ураховує те, що після мобілізації позивача до лав ЗСУ відповідач мала можливість проявити свої батьківській почуття, почати опікуватися дитиною. При цьому, на думку суду, після призову позивача на військову службу, відповідач не тільки мала таку можливість, але й була зобов`язана здійснити опіку над дитиною, оскільки фактично дитина залишилася без батьківського піклування. Водночас наявними в матеріалах справи доказами, показаннями свідків безспірно та достаменно встановлено, що після мобілізації позивача дитина проживає разом із бабусею, 1955 року народження, та матір не змінила своєї поведінки щодо сина.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку існує доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки щодо сина ОСОБА_3 , оскільки за фактичної відсутності матері в житті дитини, дитиною має опікуватися батько, а не бабуся, який виповнилося більше ніж 70 років. Відтак рішення у справі суд приймає виходячи з найкращих інтересів дитини, з метою створення дитині найкращих умов проживання з батьком, який займається вихованням та розвитком дитини.

Розподіл судових витрат

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення вимог позову, з відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений останнім судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 150, 155, 157, 164 165, 180 183 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 (дев`яносто шість) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_4 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщена особа АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: вул.Чернишевська, 55, м. Харків, код ЄДРПОУ 26489104.

Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2026.

Суддя Г.В.Кожихова