Рішення № 138115743, 10.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13203/26

Провадження № 2-а/344/153/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

10 липня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я

учасників справи:

представника позивача Гольонко О.А.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Бортника Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина республіки білорусь ОСОБА_2 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2026 року позивач Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3 не має правових підстав для подальшого перебування на території України, знаходиться на території України незаконно, перевищив встановлений термін перебування в Україні у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно нього прийнято рішення про примусове видворення з України, а також є обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, існує необхідність його затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, пояснив, що бажає залишитися проживати в Україні.

Представник відповідача просив вирішити дану справу згідно чинного законодавства.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

09 липня 2026 року відповідно до протоколу № МІФ 000070 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного об 11 годині 41 хвилин працівниками Рогатинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин республіки білорусь ОСОБА_4 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Рогатин, а саме перевищив встановлений термін перебування в Україні та знаходиться в Україні незаконно та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МІФ 000070 від 09.07.2026 за ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Зі звернення Управління стратегічних розслідувань Національної поліції від 09 липня 2026 року №81144-2026 вбачається те, що громадянин республіки білорусь ОСОБА_3 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить загрозу охорони громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, у зв`язку із чим висловлено клопотання про заборону в`їзду в Україну на 3 (три) роки.

Згідно відомостей про перетин кордону ОСОБА_3 востаннє прибув в Україну 06.08.2019 через КПП «Доманове» по паспортному документу НОМЕР_1 у приватних справах.

Паспорт громадянина республіки білорусь серія НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_6 на строк до 24.07.2024.

Відповідно до інформації, яка міститься в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон Аркан, інформація стосовно громадянина республіки білорусь ОСОБА_3 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна. Паспортний документ, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України, відсутній.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

У пункті 14 частини першої статті 1 зазначеного Закону передбачено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до частини одинадцятої-тринадцятої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Зазначені правові норми кореспондуються з Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/171/150, та Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 розділу IV вказаної Інструкції та пункту 1 зазначеного Положення, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт тимчасового перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, зокрема, стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Відповідно до пункту 5 Положення, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України чи реадмісії. Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи в зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не належить до осіб, яким надано статус біженця, і не є особою, яка потребує додаткового захисту, та з відповідними заявами до органів Державної міграційної служби України не звертався.

Судом встановлено, що відповідач самостійно покинути територію України відмовляється, а позивачем вживаються заходи щодо отримання фінансування для подальшої процедури його видворення за межі території України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що дії громадянина республіки білорусь ОСОБА_2 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_3 є нелегальним мігрантом, поміщеним з метою забезпечення примусового видворення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, а процедура примусового видворення потребує додаткового часу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1-4, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 72-77, 241-246, 288-289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина ОСОБА_2 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, код ЄРДПОУ 45870769, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79007.

Відповідач - громадянин республіки білорусь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування в Україні: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Бортник Леонід Іванович, діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, від 09.07.2026 № 1-09-2026-001185.

Суддя Мелещенко Л.В.