Рішення № 138115503, 10.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/320/26

2/214/2288/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 485932-КС-005 про надання кредиту від 02.04.2024 року (далі - Кредитний договір, Договір) в розмірі 19695,58 грн.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 02.04.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 485932-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4441-1111- 5617-0950 (яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 485932-КС-005 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 485932-КС-005 Позичальника, Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 485932-КС-005 на загальну суму 1080,00 грн. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника утворилась заборгованість у розмірі 19695,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4885,54 грн; суми прострочених платежів по процентах 14281,59 грн; суми прострочених платежів за комісією 528,45 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.03.2026 року цивільну справу прийнято та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 02.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 485932-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000%, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 750,00 грн. Строк дії Договору: до 17.09.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 12960,00 грн. Загальні витрати за Кредитом: 7960,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9006,64 процентів. Денна процентна ставка: 0,94 процентів (п. 2.2 2.12 Договору).

Відповідно до п. 4.2.6 Кредитного договору позичальник зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ до номеру телефону та/або банківської платіжної карти, вказаного в Договорі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації тощо, вибуття з володіння мобільного телефону Позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти) та/або банківської платіжної карти. Позичальник гарантує, що він в повній мірі повідомлений та беззаперечно усвідомлює, що номер телефону також використовується для отримання Одноразового ідентифікатору, ведення якого буде прирівняне до електронного підпису. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання цього номера телефону та/або банківської платіжної карти несе виключно позичальник. Будь-яку особу яка використала такі засоби кредитодавець безумовно вважає Позичальника і не несе відповідальності якщо це не відповідає дійсності.

У розділі 12 Договору вказані реквізити сторін, зокрема, номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , а також номер телефону: НОМЕР_2 .

Позивачем до суду надано підтвердження здійснення переказу грошових коштів з якого вбачається, що на картковий рахунок НОМЕР_3 02.04.2024 року було здійснено зарахування у розмірі 5000,00 грн, з призначенням платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. До кредитного дог. № 485932-КС-005 від 02.04.2024.

Відповідно до інформації, наданої Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК», на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську карту № НОМЕР_5 та відкрито під неї банківський рахунок.

Із виписки по особовому рахунку Відповідача з 02.04.2024 року по 17.09.2024 року, вбачається, що на платіжну карту № НОМЕР_5 02.04.2024 року було зараховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, у графі деталі операції вказано «від payway1*tr4av». Крім того, підтверджується користування Відповідачем кредитними коштами.

Отже, з наведеного вище слідує, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» умови Договору виконало у повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 485932-КС-005 від 02.04.2024 року станом на 27.11.2025 року складає 19695,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4885,54 грн; суми прострочених платежів по процентах 14281,59 грн; суми прострочених платежів за комісією 528,45 грн.

ОСОБА_1 здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 1080,00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно із положеннями ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України, закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Наданий позивачем кредитний договір раніше не оспорювався відповідачем та не визнавався судом недійсним і відповідних доказів матеріали справи не містять.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, існування заборгованості у Відповідача за Договором 485932-КС-005 про надання кредиту від 02.04.2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме випискою по особовому рахунку.

Таким чином, виписка, яка міститься в матеріалах справи є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).

У постанові КЦС ВС від 15.01.2025 року в справі №753/16762/15-ц викладено правовий висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Як роз`яснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Крім того, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач, всупереч положенням ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів чи власного розрахунку заборгованості, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості чи її розмір у цій частині, тому суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості достовірним, оскільки доказів виконання відповідачем боргових зобов`язань перед позивачем суду не надано, а також не спростовано у встановленому законом порядку вищезазначений розрахунок.

Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що відповідач порушила права ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором № 485932-КС-005 про надання кредиту від 02.04.2024 року в розмірі 19695,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4885,54 грн; суми прострочених платежів по процентах 14281,59 грн; суми прострочених платежів за комісією 528,45 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 10, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 485932-КС-005 про надання кредиту від 02.04.2024 року в розмірі 19695,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4885,54 грн; суми прострочених платежів по процентах 14281,59 грн; суми прострочених платежів за комісією 528,45 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя Н.М.Фролова