Ухвала суду № 138112995, 22.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33782/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.

У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12026000000000054 від 15.01.2026 (виділене з кримінального провадження № 12024000000000568 від 20.03.2024) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 309 КК України.

Слідчий вказує, що ОСОБА_6 маючи знання функціонування злочинних Call-центрів та роботи державних установ, зокрема Пенсійного фонду України, Державної виконавчої служби, їх посадових/службових осіб, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, достовірно знаючи про велику кількість громадян України, зокрема похилого віку, які здійснюють замовлення лікарських засобів, а також їх подальшу доставку засобами поштового зв`язку через оператора поштового зв`язку ТОВ «НОВА ПОШТА» (ЄДРПОУ 31316718), під час чого надають свої персональні дані як замовника (отримувача/платника та ін.) та які при цьому не володіють знаннями законодавства України, що регулює правовідносини пов`язані з виконавчим провадженням та у сферах адміністративного та цивільного права, законодавства, що регулює захист прав споживачів та не знайомі з процедурою виконавчого провадження, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше березня 2024 року, більш точний час встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи мати стабільне джерело доходів від протиправної діяльності, вирішив створити стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію і використати вказані обставини для систематичного вчинення злочинів, а саме вимагання вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів осіб.

Проаналізувавши ситуацію в країні та дослідивши форми, методи та способи злочинної діяльності, ОСОБА_6 встановив, що найкращим способом заволодіння грошовими коштами громадян, є вимагання вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів осіб.

При цьому, усвідомлюючи, що вчинення запланованих злочинів може бути досягнуто лише при об`єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов`язків, забезпеченні взаємозв`язку та координації поведінки та розуміючи, що вказана діяльність є протиправною і маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланував досягти поставленої мети шляхом створення і керування стійким ієрархічним об`єднанням - злочинною організацією.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до поставленої мети ОСОБА_6 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше березня 2024 року, більш точний час встановити не виявилось за можливе, з метою вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом висунення вимоги вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів осіб, вирішив створити злочинну організацію, склад якої складався із постійних учасників (своєрідне ядро угруповання) та інших невстановлених на даний час слідством осіб.

В свою чергу ОСОБА_6 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, у зв`язку з чим потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягти поставленої мети за рахунок створення і керування стійким ієрархічним об`єднанням - злочинною організацією, до складу якої в різний час ним особисто або через інших учасників злочинної організації було залучено її учасників.

До складу створеної ОСОБА_6 злочинної організації у різний період часу увійшли встановлені та невстановлені досудовим розслідуванням особи, серед яких:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

- ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

- ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ;

- ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Всього учасників такої злочинної організації становило більше п`яти і з часом їх кількість тільки збільшувалася.

ОСОБА_6 узявши на себе функції загального керівництва створеною злочинною організацією, визначив її склад, структуру, порядок підпорядкування в ній (ієрархію), загальні правила поведінки її учасників, розподіл між ними функцій (злочинних ролей), як під час вчинення окремих злочинів, так і функціонування цієї організації в цілому, заходи, спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування злочинної діяльності та порядок розподілу коштів отриманих унаслідок вчинення злочинів між учасниками вказаної злочинної організації.

ОСОБА_6 , як керівник злочинної організації виконував наступні функції:

- виступав керівником злочинної організації та здійснював загальне керівництво даною організацією;

- розробив план вчинених злочинів та план дій кожного із її членів під час їх підготовки та вчинення;

- встановлював загальновизнані правила поведінки в злочинній організації та забезпечував дотримання їх учасниками злочинної організації;

- приймав активну участь на всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією злочинів, безпосередньо керував діями (здійснював контроль) членів створеної ним злочинної організації;

- здійснював розподіл грошових коштів між членами злочинної організації;

- використовував програмне забезпечення (месенджери), призначене для передачі повідомлень, файлів та здійснення аудіодзвінків через мережу Інтернет при спілкуванні між учасниками злочинної організації;

- розподіляв отримані кошти між членами злочинної організації;

- здійснював організаційні заходи, щодо забезпечення житлом (орендою), осіб яких залучили до складу злочинної організації;

- здійснював організацію оптової закупівлі т.з. БАДів, які в подальшому видавались потерпілим, як лікарські засоби;

- здійснював приховування злочинної діяльності злочинної організації, що полягала у координації дій щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, шляхом обготівкування грошових коштів отриманих від потерпілих шляхом сплати ними грошового переказу (післяплати відповідно до «Правил надання платіжних послуг у ТОВ «Нова Пей») на рахунок відправника - залученої третьої особи (дропа).

04.02.2025 у відповідності до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Пісочин, Харківського р-ну., Харківської обл., громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- участі у злочинній організації, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;

- вимогах вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів особи вчиненого в умовах воєнного стану злочинною організацією (вимагання), тобто скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.

Також, слідчим 14.01.2026 відправлено поштовим зв`язком повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- участі у злочинній організації, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;

- організації вимог вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів особи вчиненого в умовах воєнного стану злочинною організацією (вимагання), тобто скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України;

- у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні наркотичного засобу та психотропної речовини, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Станом на 20.01.2026 підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_6 за викликом слідчого не з`явився, за місцем реєстрації та фактичного проживання відсутній, про причини неприбуття за викликом до органу досудового розслідування не повідомив.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово викликалася до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135 КПК України. Однак, підозрювана до місця виклику не прибула, і переховується від органів слідства та суду.

З огляду на викладене, органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 .

Разом з цим, під час проведення оперативно-розшукових заходів направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 в результаті чого отримано відомості, що остання відсутній за місцем реєстрації та проживання. На постійні основі перевіряється в Всесвітній мережі Інтернет, а саме пошук по соціальним мережам сім?ї ОСОБА_6 . Крім цього, періодично направляються відповідні запити до Державної прикордонної служби, Департаменту охорони здоров?я, інших установ та організацій з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_6 .

На підставі отриманої інформації, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 покинув територію України через пункт пропуску та знаходиться на території Республіки Польща.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що місцезнаходження вказаної підозрюваної невідоме, остання перебуває за межами України, тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких вона підозрюється, - переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 оголошено в розшук, про що винесено відповідну постанову. Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам УКР ГУНП в Дніпропетровській області, якими заведено ОРС «Розшук».

Іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять.

Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного у розшук, у тому числі міжнародний, є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні ст. 281 та ч. 6 ст. 193 КПК України.

Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_6 до баз даних Інтерпол.

Крім того, з метою організації розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та у випадку встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 за межами території України та затримання для екстрадиції останньої, необхідно надати копію ухвали слідчого судді про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачається можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже йому загрожує тяжке покарання, у разі визнання винним в інкримінованих злочинах.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що наразі органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.

Також, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, зокрема підозрюваних, свідків та потерпілого.

Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам - учасникам злочинної організації, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.

Ризики, передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_6 офіційно ніде не працевлаштований, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення пов`язані із незаконним збагаченням.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити так як, воно є необґрунтованим та безпідставним.

Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення захисника, вивчивши клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12026000000000054 від 15.01.2026 (виділене з кримінального провадження № 12024000000000568 від 20.03.2024) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 309 КК України.

04.02.2025 у відповідності до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- участі у злочинній організації, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;

- вимогах вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів особи вчиненого в умовах воєнного стану злочинною організацією (вимагання), тобто скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.

Також, слідчим 14.01.2026 відправлено поштовим зв`язком повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;

- участі у злочинній організації, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;

- організації вимог вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів особи вчиненого в умовах воєнного стану злочинною організацією (вимагання), тобто скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України;

- у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні наркотичного засобу та психотропної речовини, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Разом з цим, під час проведення оперативно-розшукових заходів направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 в результаті чого отримано відомості, що остання відсутній за місцем реєстрації та проживання. На постійні основі перевіряється в Всесвітній мережі Інтернет, а саме пошук по соціальним мережам сім?ї ОСОБА_6 . Крім цього, періодично направляються відповідні запити до Державної прикордонної служби, Департаменту охорони здоров?я, інших установ та організацій з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб`єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов`язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказів.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обов`язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов`язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов`язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.

Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, так як матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжких злочинів, та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м`якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрюваний перебуває у розшуку.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1