Рішення № 138111726, 09.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 138/3612/25

Провадження № 2/127/5584/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними щодо відмови у виплаті недоотриманих сум пенсії та зобов`язання здійснити виплату неодотриманої пенсії, мотивуючи позовну заяву тим, що вона з 01.11.2023, після смерті чоловіка - майора Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, на підставі статей 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 30% грошового забезпечення її померлого чоловіка. Згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, яке набрало законної сили 23.06.2022, відповідач здійснив перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у розмірі 90% грошового забезпечення, але суму доплати в розмірі 213 697, 85 грн. недорахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 не доплатив. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та з метою оформлення спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса, яка отримала відповідь від відповідача про те що, за пенсійною справою ОСОБА_2 недотримана пенсія відсутня. Крім того, ОСОБА_1 20.09.2025 звернулась з заявою до відповідача про прийняття рішення Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виплату їй сум недотриманої пенсії її померлого чоловіка, на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, однак отримала відмову у виплаті заборгованості недотриманої пенсії та пропозицію звернутися до суду для вирішення цього питання. Отже, сума пенсії, яка не була одержана спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини та виплачуються спадкоємцям за минулий час без обмеження будь-яким строком. Оскільки відповідач не виконує рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, яке набрало законної сили та є обов`язковим для учасників справи, тому ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду з цим позовом та просила:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої суми пенсії у розмірі 213 697,85 грн., ОСОБА_2 , відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої пенсії у розмірі 213 697,85 грн., ОСОБА_2 , відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

18.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що ця справа повинна вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. При цьому відповідач звертає увагу, що неотримання донарахованих коштів відбулося не з вини Головного управління, а через брак коштів на виконання рішень суду, що проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, що обліковуються в реєстрі виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Тому, Головним управлінням вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь позивача. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. З огляду на вищезазначене представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач правом на відповідь на відзив не скористалася.

В судове засідання позивачка не з`явилася, звернулась до суду з заявою в якій просила суд розглянути справу у судовому засіданні без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов розгляд справи просив проводити за відсутності представника Головного управління, в задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 30.10.1976 зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №232. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_4 . (а.с. 9)

Відповідно до Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 , виданого 04.10.2023 Могилів Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №521. (а.с. 10)

З відповіді Головного управління ПФУ у Вінницькій області встановлено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області розглянувши заяви та звернення ОСОБА_1 , які надійшли на веб-портал ПФУ 26.12.2023, повідомило, що в Головного управління відсутні підстави для здійснення перерахунку її пенсії з 01.11.2023 (дати призначення пенсії в разі втрати годувальника) з урахуванням складових грошового забезпечення зазначених у наданій довідці про розмір грошового забезпечення. Також зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною у судовому рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, то перерахунок з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного в довідці №11/6896 від 07.12.2021, виданої Адміністрацією державної прикордонної служби України їй не проводився. Також роз`яснено, що в разі незгоди вона має право звернутися безпосередньо до суду. (а.с. 12-13)

З листа Головного управління ПФУ у Вінницькій області вбачається, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, яке набрало законної сили 23.06.2022 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Адміністрацією державної прикордонної служби України від 07.12.2021 №11/6896 у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 складає 213 697,85 грн. (а.с. 14-15)

Отже з матеріалів справи встановлено, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Вінницькій області і судом було ухвалено рішення (у справі №120/304/22-а), яке набрало законної сили 23.06.2022, за яким останній набув право на отримання ним пенсійних виплат, при цьому останнім присуджені кошти залишилися не одержаними. Також, рішення суду у справі №120/304/22-а залишилось не виконаним, оскільки ОСОБА_2 помер. Тому, його дружина, як спадкоємиця, має право на належні спадкодавцю суми пенсії згідно з ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме: права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, право на отримання належних ОСОБА_2 , але не отриманих пенсійних виплат, передається позивачу, як дружині та спадкоємиці першої черги.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положенням статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Наприклад, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч. 2, 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Аналогічні положення також закріплені в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішень судів, які ухвалено за життя спадкодавця та набрали законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а, ГУ ПФУ у Вінницькій області не виплатило суму пенсії ОСОБА_2 , яка в подальшому залишилася неодержаною у зв`язку з його смертю, тому суд вважає, що його дружина ОСОБА_1 згідно зі ст. 1227 ЦК України має право на належні її суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.

Доводи відповідача про те, що сума неотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до пенсійного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, що ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє позивача можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

В той же час, суд вважає, що позовна вимога в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті успадкованої після смерті чоловіка недоотриманої пенсії, належної останньому за життя не підлягає задоволенню, оскільки не є ефективним способом захисту у правовідносинах, що склалися та не призведе до відновлення порушених прав позивача на отримання у спадщину належних спадкодавцеві за життя сум пенсії.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в дохід держави витрати на оплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 61 Закону України № 2262-ХІІ, ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої суми пенсії у розмірі 213 697 (двісті тринадцять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 85 коп. ОСОБА_2 , відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №120/304/22-а.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в дохід держави судовий збір в розмірі 1 064,96 грн. (одну тисячу шістдесят чотири гривні) 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДПРПОУ: 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область

Повний текст рішення суду складено 10.07.2026.

СУДДЯ: