Рішення № 138110599, 10.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.2026м. СумиСправа № 920/577/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/577/26

за позовом Тростянецької міської ради (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600)

до відповідача Фізичної особи підприємця Баранюка Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд розірвати договір від 26.11.2009 оренди земельної ділянки загальною площею 0,0219 га, кадастровий номер 5925010100:00:012:0175, укладений між Тростянецькою міською радою та приватним підприємцем Баранюком Юрієм Володимировичем, зареєстрований 26.11.2009 Тростянецьким районним реєстраційним відділенням Сумської регіональної філії Центру ДЗК України за № 040963503423.

Ухвалою від 12.05.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/577/26; визнав справу № 920/577/26 малозначною; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду від 12.05.2026, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження, повернута до суду 21.05.2026 з відміткою пошти "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

26.11.2009 між сторонами, на підставі рішення Тростянецької міської ради № 593 від 19.11.2009, укладений договір оренди землі відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови Тростянецької міської ради, яка знаходиться у м. Тростянець, вул. Миру, 3б.

Відповідно до п. 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 219 кв.м. для розміщення та обслуговування магазину. Будівлі, споруда та інші об`єкти на земельній ділянці відсутні.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі (п. 20 договору).

Договір зареєстрований у Тростянецькому районному реєстраційному відділенні, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2009 за № 040363503423. Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом 2019 року, що підписаний сторонами.

Згідно з п. 8 договору він укладений строком на 49 років.

За умовами п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 309,94 грн (1,42 грн за 1 кв.м.) в рік.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі частини річної орендної плати не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

За умовами п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 30, 31 договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди; зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому порядку.

Відповідно до п. 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру земельна ділянка має кадастровий номер 5925010100:00:012:0175; дата державної реєстрації земельної ділянки 26.11.2009; категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; власник Тростянецька міська рада, орендар Баранюк Ю.В., дата державної реєстрації речового права 26.11.2009 (витяг № НВ-0000699282026 від 27.04.2026).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки: несплата орендної плати за земельну ділянку у період з 2020 року до грудня 2025 року у встановлені договором строки (заборгованість сплачена у період з 03.01.2026 до 07.03.2026); невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 24, 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту д частини першої статті 141 ЗК України, а також на підставі частини другої статті 651 ЦК України досліджувалось у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.

Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом д частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Аналізуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту д частини першої статті 141 ЗК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом д частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як систематичність та несплату, зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо поняття несплата, вжите у пункті д частини першої статті 141 ЗК України, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття несплата та недоплата не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова несплата, можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом д частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Досліджуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, зокрема інформації фінансового управління Тростянецької міської ради у листі від 03.04.2026, за період з 01.01.2020 до 31.12.2025 кошти орендної плати від відповідача не надходили.

Вказана обставина свідчить про наявність факту систематичної несплати орендної плати протягом п`яти років.

Суд зазначає, що відповідач сплатив заборгованість зі сплати орендної плати протягом першого кварталу 2026 року; від відповідача до бюджету Тростянецької міської територіальної громади надійшло коштів орендної плати на загальну суму 30 635 грн 92 коп. (03.01.2026 5000 грн; 02.03.2026 15 635 грн 92 коп., 07.03.2026 10 000 грн).

Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у контексті частини другої статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

Також наявними в матеріалах справи доказами, зокрема фотоматеріалами, підтверджується, що земельна ділянка не використовується за призначенням, будь-які ознаки розміщення на земельній ділянці магазину відсутні. Ці обставини відповідачем не спростовані. При цьому суд враховує, що земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача з 2009 року і її невикористання за призначенням протягом 16 років свідчить про істотність порушення умов договору.

Такі порушення позбавляють позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема використання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням та отримання орендної плати у встановлені договором строки, у зв`язку з чим є підставою для розірвання договору.

За встановлених обставин суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер 5925010100:00:012:0175) від 26.11.2009, що зареєстрований у Тростянецькому районному реєстраційному відділенні за № 040363503423.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між Тростянецькою міською радою (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 24006361) та Фізичною особою підприємцем Баранюк Юрієм Володимировичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) договір оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер 5925010100:00:012:0175) від 26.11.2009, що зареєстрований у Тростянецькому районному реєстраційному відділенні за № 040363503423.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Баранюк Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тростянецької міської ради (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код. ЄДРПОУ 24006361) 3328 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 10.07.2026.

СуддяД.В. Вдовенко