Ухвала суду № 138110506, 08.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"08" липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/480/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Оджас Груп (03142, м. Київ, вул. Кримського Академіка, буд. 27, корпус 3, кімната 201; код ЄДРПОУ 37052908)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Оіл Трейд (65000, м. Одеса, вул. Домбровського Владислава, буд. 1; код ЄДРПОУ 44738853)

про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від заявника ТОВ Альянс Ойл Україна: Озюменко Р.Ю. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 08.07.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі № 916/480/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Оіл Трейд (далі ТОВ Захід Оіл Трейд); визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оджас Груп до ТОВ Захід Оіл Трейд у сумі 1 817 577, 39 грн та витрати у сумі 104 447 грн понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ Захід Оіл Трейд строком на 170 календарних днів до 28 серпня 2026 року; призначено розпорядником майна боржника ТОВ Захід Оіл Трейд арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України суд 11.03.2026 оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення) ТОВ Захід Оіл Трейд за № 78726 від 11.03.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Ойл Україна (далі ТОВ Альянс Ойл Україна) звернулося із заявою, сформованою в системі Електронний суд 10.04.2026 (вх. № 3-368/26 від 10.04.2026), в якій просить визнати конкурсним кредитором у справі № 916/480/26 із сумою вимог: 520 659, 24 грн заборгованість за поставлені нафтопродукти (4 черга), 77948, 04 грн пеня (4 черга), 40 298, 88 грн інфляційні витрати (4 черга), 15 215, 33 грн 3 % річних (4 черга), 7809, 89 грн судовий збір по справі № 914/2679/24 (1черга), 6656, 00 грн судовий збір за подання зави в порядку ст. 45 КУзПБ до суду (1 черга задоволення вимог кредиторів); включити ТОВ Альянс Ойл Україна до реєстру кредиторів ТОВ Захід Оіл Трейд.

Заява обґрунтована тим, що Господарським судом Львівської області по справі № 914/2679/24 21.01.2025 постановлено рішення, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом 26.05.2025, яким позовні вимоги ТОВ Альянс Ойл Україна задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Захід Оіл Трейд» на користь ТОВ «Альянс Ойл Україна» 520 659, 24 грн, 77 948, 04 грн пені, 40 298, 88 грн інфляційних втрат, 15 215, 33 грн 3% річних, 7809, 89 грн судового збору. Зазначає, що вказані майнові вимоги станом на 10.04.2026 не погашені.

У заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 27.04.2026 (вх. № 14593/26 від 28.04.2026), розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович зазначив, що грошові вимоги ТОВ Альянс Ойл Україна виникли у зв`язку із наявністю заборгованості ТОВ «Захід Оіл Трейд» перед ТОВ «Альянс Ойл Україна», що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2679/24, яке набрало законної сили, а також іншими належними доказами, доданими до заяви. Посилаючись на приписи ст. ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначив про визнання ним заявлених кредиторських вимог ТОВ «Альянс Ойл Україна» із включенням до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 14 465, 89 грн перша черга; 654 121, 49 грн четверта черга.

Боржник відзиву на заяву про грошові вимоги не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце засідань суду був повідомлений згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвал в електронній формі до Електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного документу, наявні у матеріалах справи.

На стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (такий висновок неодноразово зазначався у постановах Верховного Суду, зокрема від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі №904/2394/18).

З огляду на принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, суд з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист інтересів не порушено, доходить висновку про можливість розгляду заяви про грошові вимоги за відсутності боржника та його відзиву на неї.

Розглянувши заяву ТОВ Альянс Ойл Україна про грошові вимоги до боржника, відзив на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі № 914/2679/24 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Захід Оіл Трейд» на користь ТОВ «Альянс Ойл Україна» 520 659, 24 грн, 77 948, 04 грн пені, 40 298, 88 грн інфляційних втрат, 15 215, 33 грн 3% річних, 7809, 89 грн судового збору.

Зі змісту зазначеного судового рішення 01.02.2023 між ТОВ «Альянс Ойл Україна» (в тексті договору постачальник) та ТОВ «Захід Оіл Трейд» (в тексті договору покупець) укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № 15 382/223/НП/1/29, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (в тексті договору продукція), за цінами та в кількості відповідно до додаткових угод до цього договору, що є його невід`ємною частиною та які укладаються сторонами на підставі письмових заявок покупця. Заявки покупця надаються постачальнику не пізніше 1-го робочого дня до дати відвантаження продукції. Форма заявок зазначена у додатку № 1 до цього договору. В додаткових угодах зазначаються асортимент продукції, її кількість, одиниця виміру, ціна, умови поставки, строк оплати. відповідачем лише частково здійснено оплату за видатковою накладною № 290000892 від 23.10.2023, а саме: на суму 179 239,44 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №529 від 10.11.2023 на суму 40 000 грн; № 531 від 14.11.2023 на суму 15 239,44 грн (платіжна інструкція на загальну суму 54 000 грн, однак, у призначенні платежу вказано, що частина коштів в сумі 38 760,56 грн є доплатою згідно з видатковою накладною № 837 від 10.10.2023, а тому інша частина вказана як часткова оплата видаткової накладної № 290000892 від 23.10.2023 на суму саме 15 239,44 грн); № 532 від 15.11.2023 на суму 39 000 грн; № 579 від 28.11.2023 на суму 45 000 грн; № 649 від 06.01.2024 на суму 20 000 грн; № 689 від 29.01.2024 на суму 20 000 грн. Видаткова накладна № 290000912 від 03.11.2023 на суму 345 256, 56 грн відповідачем не була оплачена зовсім. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними додатковими угодами та видатковими накладними становить 520 659, 24 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі № 914/2679/24 набрало законної сили 26.05.2025, про що свідчить довідка про набрання судовим рішенням законної сили, сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 12.12.2025.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 914/2679/24 рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі № 914/2679/24 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Захід Оіл Трейд» без задоволення.

Постанова Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 914/2679/24 набрала законної сили 26.05.2025, про що свідчить довідка про набрання судовим рішенням законної сили, сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 10.06.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника (ч. ч. 7, 8 ст. 45 КУзПБ).

У відповідності до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиція обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиція ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд, в силу норм статей 45 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

Дослідивши матеріали заяви про грошові вимоги, господарським судом встановлено, що наявність і розмір невиконаного грошового зобов`язання боржника перед кредитором в сумі 661 931, 38 грн, що виникло із укладеного сторонами 01.02.2023 генерального договору поставки нафтопродуктів № 15 382/223/НП/1/29, встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 914/2679/24, яке набрало законної сили 26.05.2025.

Зазначені рішення в силу ст. ст. 241, 284 ГПК України є такими, що набрали законної сили.

Таким чином, обставини, встановлені судом у справі № 916/2679/24 в силу приписів ст.75 ГПК України мають преюдиційне значення та не потребують доведення заново.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі № 904/2166/20.

11.03.2026 на офіційному веб-сайті було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Захід Оіл Трейд. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство до 10.04.2026 включно.

Заява ТОВ «Альянс Ойл Україна» про грошові вимоги до боржника сформована в системі Електронний суд 10.04.2026 та зареєстрована судом за вх. № 3-368/26 від 10.04.2026, тобто подана в межах строку встановленим ст. 45 КУзПБ.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником в сумі 661 931, 38 грн виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 11.03.2026), а тому є конкурсною заборгованістю.

Суд вважає, що є безпідставним визначенням розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Кучаком Юрієм Федоровичем у заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 27.04.2026 (вх. № 14593/26 від 28.04.2026) та ТОВ «Альянс Ойл Україна» у заяві про грошові вимоги до боржника черговості задоволення вимог кредиторів, оскільки таке визначення не відповідає вимогам ст. 64 КУзПБ та сам факт визнання боргу рішенням суду не змінює загальний принцип погашення вимог (рішення суду, яке набрало законної сили до відкриття справи про банкрутство, лише підтверджує розмір основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, пені, але не змінює їх правову природу як акцесорного, додаткового до основного зобов`язання та як неустойки відповідно).

Ураховуючи вищевикладене, суд визнає грошові вимоги ТОВ «Альянс Ойл Україна» до ТОВ Захід Оіл Трейд в розмірі 661 931, 38 грн, з яких: 583 983, 34 грн, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 77 948, 04 грн, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 6656 грн судовий збір за подання заяви до суду, що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Ойл Україна (01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 6, код ЄДРПОУ: 34531124) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Оіл Трейд (65000, м. Одеса, вул. Домбровського Владислава, буд. 1; код ЄДРПОУ 44738853) у сумі 661 931, 38 грн, з яких 583 983, 34 грн, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 77 948, 04 грн, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 6656 грн судовий збір за подання заяви до суду, що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 08 липня 2026 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 10 липня 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд: ТОВ Захід Оіл Трейд, арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., ТОВ Альянс Ойл Україна.

Суддя О.О. Мусієнко