Рішення № 138110214, 13.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р. м. Київ

Справа № 925/27/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-Агро» про стягнення 3 061 800грн штрафу, за участі від:

прокурора - Постемський А.В. (посв. №069061)

позивача - не з`явилися;

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (далі - позивач, Шполянська міська рада ОТГ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-Агро» (далі - відповідач, ТОВ «Такт-Агро») про стягнення 3 061 800грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю від 13.03.2025 №82 в частині поставки товару в установлений договором строк (а.с.1-8).

Необхідність подання відповідного позову в інтересах держави мотивована прокурором не вжиттям заходів позивачем, що представляє відповідну територіальну громаду, для відновлення відповідного права після повідомлення про виявлені порушення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.01.2026 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю (а.с.43-46).

Позовна заява надійшла до Господарського суду Київської області 26.01.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 передана судді Ейвазовій А.Р. (а.с.48, 51)

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2026: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 18.03.2026 о 14:30; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов; роз`яснено відповідачу про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (а.с.76-79).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 16.02.2026 о 22:10 - прокурору; 16.02.2026 о 22:14 - позивачу (а.с.81-82).

Відповідач у справі - ТОВ «Такт-Агро», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 11.02.2026 №31066130 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (а.с.55).

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 16.02.2026 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №R067104176248, яке повернуто з довідкою від 28.02.2026 відділенням поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній» (а.с.83-87). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 16.02.2026 (а.с.54), так і станом на 06.03.2026 (а.с.88); іншої адреси відповідач суду не повідомив.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою прокурору та позивачу - наступного робочого дня - 17.02.2026; відповідачу - 28.02.2026 (день складання довідки відділенням поштового зв`язку).

18.03.2026 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою відкладено підготовче засідання на 17.04.2026 о 10:30 (а.с.103-104).

Підготовче засідання відкладено на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які мали бути вирішені у підготовчому засіданні розглянуті, враховуючи що на момент проведення підготовчого засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надходив. Так, беручи до уваги, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 28.02.2026, останнім днем строку, встановленого судом для подання відзиву на позов, в силу ч.4 ст.116 ГПК України, є 16.03.2026 (оскільки 15.03.2025 - неробочий день). Отже, хоча станом на момент проведення підготовчого засідання у відповідача і закінчився строк для подання відзиву та доказів, які відповідач може подати у строк, встановлений ч.3 ст.80 ГПК України, заяви про витребування доказів тощо, однак у суду відсутня можливість пересвідчитися у тому, чи скористався відповідач вказаним правом, враховуючи можливість направлення ним такої заяви по суті засобами поштового зв`язку.

Ухвалою від 18.03.2026 позивача та відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 17.04.2026 о 10:30 (а.с.106).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 18.03.2026 о 20:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.108).

Копія відповідної ухвали направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №R067126423664, яке повернуто з довідкою від 24.03.2026 відділенням поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній» (а.с.112-116). Крім того, відповідна ухвала 19.03.2026 направлена відповідачу в електронній формі на електронну адресу (ficcion@ukr.net), що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як засіб здійснення зв`язку з відповідачем (а.с.110). Також на вказану електронну адресу 19.03.2026 відповідачу направлена ухвала про відкриття провадження у справі, по що свідчить довідка про доставку електронного листа 19.03.2026 (а.с.110).

17.04.2026 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2026 о 14:30 (а.с.132-133).

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

З метою повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті позивачу направлено ухвалу від 17.04.2026 (а.с.135), яка доставлена до електронного кабінету позивача 17.04.2026 о 14:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.136а). Відповідачу копія ухвали направлена рекомендованим поштовим відправленням №R067150029578, яке повернуто з довідкою від 27.04.2026 відділення поштового зв`язку, у якій причину повернення не вказано (а.с.137-141).

У судовому засіданні 13.05.2026 прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити; представник позивача не з`явився, у заяві від 05.05.2026 просив розгляду справи без участі його представника, позов підтримав у повному обсязі (а.с.145); представник відповідача не з`явився, відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

За результатами відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-05-013832-a) між ТОВ «Такт-Агро» (далі - постачальник) та Шполянською міською радою ОТГ (далі - покупець) укладено договір про закупівлю від 13.03.2025 №82 (далі - договір, а.с.15-20).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність покупця товар: «Деревина дров`яна, 1 групи, неколоті, ТУУ-00994207-005» (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 - 03410000-7 Деревина), визначену у «Технічній специфікації» додаток №1 до договору, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у «Специфікації» додаток №2 до договору.

Згідно п.п.1.3, 1.4 договору: обсяги закупівлі згідно цього договору можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; поставка товару здійснюється окремими партіями; найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії товару узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку товару відповідно до умов, визначених цим договором.

Найменування, одиниці виміру, загальна кількість та ціна за одиницю товару, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначені Специфікацією (додаток №2 до договору) (п.2.1 договору).

Як передбачено сторонами у п.п.4.1, 4.2 договору: поставка товару може здійснюватися окремими партіями; час поставок може бути змінено за домовленістю сторін; асортимент та кількість товару в кожній партії, покупець вказує в замовленні на поставку відповідної партії товару; замовлення на поставку відповідної партії товару подається покупцем у вигляді заявки у письмовій формі та вважається отриманим у випадку, якщо замовлення передано власноручно (під підпис) або електронним зв`язком (надіслано з офіційної електронної адреси покупця на офіційну електронну адресу продавця, яка зазначена в даному договорі; при цьому накладання електронного цифрового підпису не вимагається; дата отримання продавцем заявки є дата відправлення заявки покупцем); в такому ж порядку покупець може змінити перелік замовленого товару по заявці або скасувати замовлення (заявку). Згідно п.4.2.1 договору в замовленні обов`язково повинно бути вказано: обсяг, кількість та найменування товару; номер та дату укладеного з продавцем договору; дату та місце поставки товару; для відправлення заявки електронним зв`язком покупець використовує наступні адреси електронної пошти: shpola-rada@ukr.net та/або gospodar-shpola@ukr.net.

В силу п.5.1 договору доставка товару здійснюється транспортом постачальника окремими партіями в робочі дні з 8:00 до 16:00 години крім святкових чи вихідних днів, відповідно до наданого покупцем замовлення на поставку товару; у випадку необхідності зміни часу поставки, час поставки змінюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п.6.1-6.3 договору: право власності та всі ризики стосовно товару переходить в момент фактичної передачі товару постачальником покупцю; датою поставки є: дата накладної на відпуск товару покупцю, яка видається постачальником; приймання-передача товару здійснюється представниками обох сторін згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Як передбачено сторонами в п.п.7.3, 7.4, 7.5, 7.6 договору: загальна вартість договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених покупцю за цим договором; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі підписаної сторонами видаткової накладної протягом 15 ти календарних днів з дня поставки товару; сума договору становить 3 061 800грн без ПДВ; враховуючи фактичний обсяг видатків покупця, суму договору може бути змінено у зв`язку із зменшенням обсягів закупівлі.

Терміни поставки: з дня підписання договору до 30.06.2025 включно (п.7.11 договору).

Місце поставки товару зазначено у додатку №3 до цього договору (п.7.12 договору).

В силу пп.9.3.1 п.9.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та у місце, які вказані в заявках покупця.

Пунктом 10.5 договору сторони передбачили, що за порушення строків постачання товару (більш ніж на 24 години) продавець беззаперечно протягом 3 робочих днів сплачує на рахунок покупця штраф у розмірі 100% вартості партії товару, яка була замовлена покупцем згідно заявки; сплата штрафу не звільняє продавця від зобов`язання поставити товар не пізніше 72 годин від дня, в якому повинна була бути здійснена поставка товару продавцем; перевищення строку поставки більше 72 годин за умовами даного пункту договору та/або не сплата штрафу, що вказаний в даному пункті договору та в строки, вказані в цьому пункті договору, дає підстави покупцю розірвати даний договір в односторонньому порядку та стягнути банківську гарантію; при цьому пеня продовжує нараховуватись до виконання поставки непоставленої партії товару.

Договір, в силу п.13.1, набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печаток) та діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

Відповідно до технічної специфікації, що є додатком №1 до договору, сторонами визначено: найменування товару - деревина дров`яна, 1 групи, неколоті, ТУУ-00994207-005; кількість товару - 1 800м3 (а.с.21).

Додатково, у специфікації, що є додатком №2 до договору сторони визначили, що загальна ціна за замовлений товар складає 3 061 800грн (а.с.21,зворот).

Відповідно до додатку №3 сторонами узгоджені місця поставок товару, з визначенням обсягу поставок щодо кожного з об`єктів (а.с.22).

Судом встановлено, що на електронну адресу відповідача, яка зазначена в реквізитах договору - розділ XVІІ «tactagro@ukr.net», позивачем направлено заявку на постачання товару обсяг, кількість, найменування та місце поставки якого визначено в додатках до договору (а.с.38). Відповідач під час розгляду справи не довів, що такий лист ним не отриманий.

Згідно листа від 13.06.2025 вих.№01-31/1280 позивач вимагав від відповідача належним чином виконати умови договору та в строк до 30.06.2025 поставити товар, задля уникнення застосування до відповідача визначених договором штрафних санкцій (а.с.30).

На підтвердження направлення вказаного листа відповідачу надано: список згрупованих відправлень від 13.06.2025; опис вкладення до відправлення №0505322068675, прийнятого за таким списком та фіскальний чек від 13.06.2025 щодо оплати послуг пересилання відправлення (а.с.65-67).

16.07.2025 за вих.№01-31/1607 позивачем на адресу відповідача направлено лист-повідомлення про одностороннє розірвання договору, посилаючись на не здійснення поставки товару згідно направленої Шполянською міською радою ОТГ заявки. У відповідному повідомленні позивачем зазначено, що договір вважається розірваним між сторонами з 17.07.2025 (а.с.31-32). На підтвердження направлення вказаного повідомлення, надано скріншот направлення його на електронну адресу - «tactagro@ukr.net» (а.с.32,зворот).

Як вбачається зі звіту про виконання договору про закупівлю UA-2025-03-05-013832-a, позивачем прийнято рішення про розірвання договору з підстав порушення відповідачем строків поставки товару (а.с.24).

Відповідно до претензії від 23.07.2025 вих.№01-30/1641 позивач вимагав від відповідача поставити замовлений за договором товар та сплатити штраф за порушення строків поставки товару у розмірі 3 061 800грн (а.с.33-35).

На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачу надано: список згрупованих відправлень від 24.07.2025; опис вкладення до відправлення №0505343105996, прийнятого за таким списком та фіскальний чек від 24.07.2025 щодо оплати послуг пересилання відправлення (а.с.68-70).

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, за порушення зобов`язання з поставки товару у встановлений договором строк.

Під час дослідження питання наявності підстав для звернення з відповідним позовом прокурора судом взято до уваги наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Згідно ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як визначено ч.ч.3,4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент подання позову до суду): прокурор може представляти інтереси держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням від 03.12.2025 року №6-р(II)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Однак, установивши невідповідність Конституції України окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону, суд відтермінував втрату ними чинності. Так, відповідно до п.3 резолютивної частини вказаного рішення, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Також Конституційний Суд України в п.4 рішення, зазначив, що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Отже, згадані положення станом на момент звернення прокурора із даним позовом до суду, є чинними та такими, що підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі її уповноваженого органу.

Відповідно до положень наведених норм, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу; розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від: 11.06.2024 у справі 925/1133/18 (п.71); 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (п.8.54); 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (п.8.37); 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п.40).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що: захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор; прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави; щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (п.п.8.56, 8.57); 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (п.п.8.39, 8.40); 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п.п.45, 47).

В силу ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора покладається обов`язок попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює; у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 11.06.2024 у справі 925/1133/18 (п.77); 11.02.2020 у справі №922/614/19 (п.п.57, 58); 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, (п.8.18), 28.09.2022 у справі №483/448/20 (п.7.18); 15.01.2020 у справі №698/119/18 (п.п.26, 27).

Обґрунтовуючи наявність порушення інтересів держави та підстав для їх представництва, прокурор вказав на те, що кошти, які підлягають стягненню, є коштами територіальної громади, управління та контроль за використанням яких покладено безпосередньо на Шполянську міську раду ОТГ - орган, уповноважений державою здійснювати захист порушених інтересів відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст.ст.7, 140 Конституції України: в Україні: визнається і гарантується місцеве самоврядування; місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.181 Закону №280/97-ВР).

Згідно ч.5 ст.16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1 ст.60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів,

Згідно з ч.ч.1-2 ст.5 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів; місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

За приписами п.6 ч.1 ст.7 БК України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно ст.26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п.3 ч.1).

Таким чином, Шполянська міська рада ОТГ, яка представляє відповідну територіальну громаду, який належить право на доходи відповідного місцевого бюджету має здійснювати контроль за ефективним, цільовим використання відповідних бюджетних коштів.

Відповідно до ст.63 БК України: місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Пунктом 39 ч.1 ст.64 БК України установлено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Укладений між ТОВ «Такт-Агро» та Шполянською міською радою ОТГ договір фінансувався за рахунок місцевого бюджету, а, отже, майновий інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договором.

Водночас, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з постачання товару є підставою до застосування до нього штрафних санкцій, які в силу п.39 ч.1 ст.64 БК України, у разі задоволення позову, мають надійти до загального фонду бюджету.

Прокурор проінформував позивача - Шполянську міську раду ОТГ про порушення прав територіальної громади листом від 19.08.2025 за вих.№50-2682вих-25 (а.с.25-26), а саме: невиконання зобов`язань з поставки товару за укладеним договором та просив повідомити чи вживались Шполянською міською радою ОТГ заходи щодо стягнення штрафних санкцій.

Шполянська міська рада ОТГ у відповідь листом від 05.09.2025 за вих.№01-31/6473 повідомила, що будь-які заходи щодо стягнення штрафних санкцій не вживалися, через надмірний розмір судового збору, необхідного для подання відповідної позовної заяви (а.с.27). Крім того, у такому листі позивач повідомив про те, що відповідач не поставив товар за договором.

Прокурор листом від 24.11.2025 за вих.№50-3716вих-25 повторно проінформував Шполянську міську раду ОТГ про виявлені порушення та просив повідомити чи планує рада вживати заходів щодо стягнення штрафу у розмірі 3 061 800грн, у зв`язку з не поставкою ТОВ «Такт-Агро» товару (а.с.36).

У відповідь на вказаний запит, позивач листом від 28.11.2025 вих.№01-31/9089 повідомив про відсутність планів звертатися до суду з відповідним позов, через об`єктивні обставини, пов`язані з необхідністю сплати значної суми судового збору (а.с.37).

Отже, уповноважений орган місцевого самоврядування - Шполянська міська рада ОТГ, що представляє відповідну територіальну громаду, не вжила заходів на захист прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Таким чином, суд вважає, що прокурор обґрунтував необхідність представництва інтересів держави та правильно визначив орган місцевого самоврядування, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На підставі ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про прийняття рішення щодо звернення до суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 3 061 800грн (а.с.39).

Розглядаючи спір у справі по суті, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги прокурора є обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України (тут і надалі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, визначення додатком до договору асортименту, кількості та ціни товару, яка поставляється, періодичність поставок за заявками покупця, суб`єктний склад, укладений сторонами договір є договором поставки.

Так, згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Схоже із ст.265 ГК України визначення надано і ст.712 ЦК України, відповідно до якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що: продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як установлено ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов`язань, виконання зобов`язання з передачі товару передує виконанню зобов`язання з оплати. Так, як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказаний порядок виконання взаємних зобов`язань, за яким оплата здійснюється після передачі товару, визначений укладеним договором.

Враховуючи умови договору, відповідач мав здійснити поставку товару - деревини у кількості 1 800м3, у строк, встановлений п.7.11 договору, - до 30.06.2026, однак, у такий строк поставку товару не забезпечив, на спростування заявлених вимог жодних доказів не надав.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару у кількості, яка передбачена договором, протягом встановленого договором строку, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України (норми якого підлягають застосуванню до відносин сторін, оскільки діяли на момент виникнення спірних правовідносин та укладення договору, а також у момент порушення строку поставки) підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т. ч. пеня та штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язання з поставки визначеної договором кількості товару у встановлений договором строк, а також встановлення відповідальності за таке порушення п.10.5 договору, вимоги прокурора про стягнення штрафу за відповідне порушення, у розмірі, передбаченому договором, є обґрунтованими.

Оскільки розрахунок штрафу за непоставку товару здійснено прокурором вірно, з урахуванням вартості та кількості непоставленого товару встановленого договором розміру штрафу, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 3 061 800грн штрафу є мотивованими. При цьому, доказів наявності обставин, що є підставою для зменшення розміру штрафу відповідачем не надані.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 061 800грн штрафу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, прокурору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 36 741,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-Агро» (ідентифікаційний код 45260660; 07371, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Рови, вул. Незалежності, буд. 2 корп. М, офіс 2) на користь Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (ідентифікаційний код 04061576; 20603, Черкаська область, Звенигородський район, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59) 3 061 800грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-Агро» (ідентифікаційний код 45260660; 07371, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Рови, вул. Незалежності, буд. 2 корп. М, офіс 2) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119; 18010, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) 36 741,60грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя А.Р. Ейвазова