Рішення № 138110152, 10.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1112/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГУРМАНДІЗ», м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Переяслав, Київська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТТО ТРЕЙДИНГ»

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГУРМАНДІЗ» б/н від 17.04.2026 (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТТО ТРЕЙДИНГ» (далі третя особа) про стягнення заборгованості за Договором у сумі 17660,07 грн. з яких: 16464,20 грн. основного боргу, 804,79 грн. інфляційних втрат, 391,08 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1112/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Судом враховано, що ухвалу суду від 24.04.2026 направлено судом на адресу відповідача: ОСОБА_1 згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2633992 від 21.04.2026 наданої у відповідь на запит суду від 21.04.2026 в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України, яка отримана відповідачем, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про відправлення №R068089572510.

Також, ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2026 направлено третій особі на юридичну адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, ухвалу суду, надіслану на адресу третьої особи, повернуто без вручення із зазначенням причини: «за закінченням встановленого терміну зберігання». Крім того, третя особа, належним чином повідомлена про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» пояснення щодо позову не подала.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Судом також враховано, що ухвалу суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №911/1112/26 оприлюдено на сайті «Судова влада України».

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач та третя особа мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Гурмандіз» (за договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТТО ТРЕЙДИНГ» (за договором - Покупець) 20.12.2023 року укладено Договір поставки №12.12/23 (далі Договір поставки), згідно умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця товари (продукти харчування) (далі - "товари").

Згідно п.п. 2.1, 2.5 Договору, ціни на товар визначаються у гривнях українській національній валюті, розрахунок проводиться (протягом 21 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару) на банківський рахунок Продавця. Загальна сума Договору складається із суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Продавець зобов`язується поставляти товари своєчасно, згідно отриманого Замовлення на поставку та Графіку замовлень та поставок, у відповідній кількості та належної якості. Замовлення на поставку є обов`язковим та повинно надаватися Продавцю в одній із вказаних форм: письмовій формі по факсу, по електронній пошті або в іншій формі, прийнятній для Сторін Договору. Перехід права власності на товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент приймання передачі товару на складі Продавця і підписання накладної (п.п. 3.1, 3.8 Договору).

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023 (п. 10.2 Договору).

17.06.2025 року між ТОВ «ТД Гурмандіз» (за договором - кредитор), Фізичною особою-підприємцем Харлашкіним Артемом Олександровичем (за договором новий боржник) та ТОВ «НЕТТО ТРЕЙДІНГ» (за договором первісний боржник) укладено Договір про переведення боргу №1.17.06/25 (далі Договір про переведення боргу), згідно п.п. 1, 2 якого, цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки №20.12/23 від 20.12.2023 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується "Основний договір").

Згідно п. 2 Договору про переведення боргу, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 16464,20 грн., що виник на підставі Основного договору. Новий боржник зобов`язаний сплатити зазначену суму Кредитору протягом 14-ти днів з моменту підписання даного договору.

Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов`язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором. Після виконання Новим боржником зобов`язань за цим договором до нього переходять всі права Кредитора за Основним договором, тобто виникає право регресу (п.п. 3-5 Договору про переведення боргу).

Відповідно до п.п. 7, 8 Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг 17.06.2025 та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього Договору Сторонами.

Як зазначено позивачем, Договір про переведення боргу укладено сторонами на підставі підписаного між ТОВ «ТД Гурмандіз» та ТОВ «НЕТТО ТРЕЙДИНГ» Акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.06.2025 року, згідно якого, ТОВ «НЕТТО ТРЕЙДИНГ» мало заборгованість перед позивачем у сумі 36892,34 грн. Зобов`язання зі сплати боргу в сумі 16464,20 грн. прийняв відповідач, що підтверджується Договором про переведення боргу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що Договір про переведення боргу є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 11, 202, 509, 520 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 2 Договору про переведення боргу визначено, що Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 16464,20 грн. Новий боржник зобов`язаний сплатити зазначену суму Кредитору протягом 14-ти днів з моменту підписання даного договору.

Докази здійснення відповідачем оплати заборгованості за Договором про переведення боргу у сумі 16464,20 грн. в матеріалах справи відсутні, що свідчить про порушення відповідачем зобов`язання за Договором про переведення боргу щодо оплати відповідачем суми заборгованості - 16464,20 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо здійснення оплати за Договором про переведення боргу у сумі 16464,20 грн. не виконано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про переведення боргу у сумі 16464,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про переведення боргу в частині оплати суми боргу у сумі 16464,20 грн. позивачем нараховано відповідачу 17268,99 грн. інфляційних втрат та 391,08 грн. 3% річних за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку, позивачем невірно визначено періоди нарахування пені.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 2 Договору про переведення боргу визначено, що Новий боржник зобов`язаний сплатити 16464,20 грн. Кредитору протягом 14-ти днів з моменту підписання даного договору. Договір про переведення боргу підписано сторонами 17.06.2025 року. Враховуючи зазначене, датою, з якої мають нараховуватись інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми є 02.07.2025.

Згідно вірного розрахунку, здійсненого судом, розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 02.07.2025 року по 01.04.2026 року (дата зазначена позивачем у розрахунку) складає 370,78 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 804,79 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, судом враховано, що 26.02.2026 відповідачем припинено підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відтак, зобов`язання Фізичної особи-підприємця Харлашкіна Артема Олександровича за Договором про переведення боргу №1.17.06/25 від 17.06.2026 залишились за відповідачем як за фізичною особою.

При цьому, якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб`єкта підприємницької діяльності, але під час розгляду справи втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після відкриття провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/559/17).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягав сплаті становить 2662,40 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн., тобто, внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим, на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Однак, в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГУРМАНДІЗ» до Харлашкіна Артема Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТТО ТРЕЙДИНГ» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Харлашкіна Артема Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГУРМАНДІЗ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 38891743) 16464 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 20 коп. заборгованості, 370 (триста сімдесят) грн. 78 коп. 3% річних, 804 (вісімсот чотири) грн. 79 коп. інфляційних втрат та 2659 (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 34 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць