Ухвала суду № 138109970, 09.07.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.07.2026 Справа № 908/1647/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради від 07.07.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Заявник: Запорізька міська рада (Україна, 69105, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ЄДРПОУ 04053915, ел. пошта info@zp.gov.ua)

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Х» (69013, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Базова, буд. 4, ЄДРПОУ 45447905, ел. пошта pargamonov.s@gmail.com)

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП НЕОН» (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 4, ЄДРПОУ 46011715, ел. пошта tov.vpneon@gmail.com)

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Запорізької міської ради від 07.07.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

07.07.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області справі присвоєно № 908/1647/26 та здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані за ТОВ «ВП НЕОН», Запорізька міська рада посилається на те, що вона має намір подати позов з немайновими вимогами про визнання недійсними 5 договорів купівлі-продажу нерухомості від 24.06.2026, укладених між ТОВ «МЕГА-Х» та ТОВ «ВП НЕОН». Матеріально-правовою передумовою виникнення спору є наявність у ТОВ «МЕГА-Х» заборгованості перед місцевим бюджетом у розмірі 814 107,01 грн. за безпідставне використання земельної ділянки згідно зі статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України. Відчуження всього нерухомого майна на користь пов`язаної юридичної особи призвело до абсолютної неплатоспроможності боржника. Заявник кваліфікує такі дії відповідачів як зловживання правом у розумінні статті 13 ЦК України та вказує на фраудаторний характер укладених правочинів, метою яких є ухилення від виконання грошового зобов`язання. Заявник також посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, вказуючи, що у немайнових спорах підставою вжиття заходів є запобігання істотному ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту і поновлення порушених прав у межах одного провадження. Дотримання критеріїв співмірності та адекватності заходів забезпечення обґрунтовується посиланнями на постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19 та від 21.12.2021 у справі №910/10598/21. Необхідність накладення арешту для блокування ризику подальшого відчуження майна третім особам підкріплюється правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 915/373/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21. Заявник стверджує, що арешт є тимчасовим заходом, який обмежує виключно право розпорядження майном, не позбавляючи власника прав володіння та користування нерухомим майном і не перешкоджаючи його господарській діяльності.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Важливо, що особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 27 постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування забезпечення позову та його певного виду. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Розглянувши заяву Запорізької міської ради від 07.07.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, дослідивши надані заявником докази, суд виходить з наступного.

З доданих заявником доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА-Х» у період часу з 06.09.2024 по 24.06.2026 було власником нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:07:052:0070, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 4, а саме: Складська виробнича будівля літ. "Н1", площею 484,6 кв.м; Складська виробнича будівля літ. "Х", площею 680,3 кв.м.; Адміністративна будівля літ. "Н-2", площею 656,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1447805823101; виробничо-складська будівля №2 літ. Б, виробничо-складська будівля №2 літ. Б1, будівля складу літ. Б2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 576790523101; будівля складу літ. М, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 576711723101; виробничо-складська будівля №1 літ.А, виробничо-складська будівля літ.Ж, будівля котельні літ.Ж1, навіс літ.Л2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 575422823101; виробничо-складська будівля №3 літ.С, навіс літ.С1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 575355823101; будівля контрольно-пропускного пункту літ.О, будівля господарського блоку літ.Т, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 575168423101.

Зазначене нерухоме майно було передано Відповідачу-1 в результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Прайм» (код ЄДРПОУ 40551662) 100% частки статутного капіталу до нової юридичної особи - ТОВ «МЕГА-Х», що підтверджується рішенням єдиного учасника ТОВ «ВП «Прайм» від 06.09.2024 ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 27.11.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «МЕГА-Х» земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:052:0070, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 4 не зареєстровані, що свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «МЕГА-Х» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі у період з 06.09.2024 по 24.06.2026.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, ТОВ «МЕГА-Х» за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 року не обліковується як платник плати за землю. Запорізькою міською радою складено розрахунок безпідставно збережених коштів ТОВ «МЕГА-Х» за період 06.09.2024 - 24.06.2026, використовуючи показник НГО у розмірі 16 217 107,02 грн. в цінах 2026 року, який разом складає 814 107,01 грн.

За твердженням заявника за результатами перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що 24.06.2026 між ТОВ «МЕГА-Х» та ТОВ «ВП НЕОН» були підписані 5 (П`ЯТЬ) договорів купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. та зареєстровані в реєстрі за № 330-335, за якими відбулась передача всіх об`єктів нерухомого майна та ТОВ «МЕГА-Х» стало неплатоспроможним.

Разом з цим суд зазначає, що ідентифікація цих правочинів здійснюється заявником за реєстраційними номерами 330-335 (№ 330, № 331, № 332, № 333, № 334, № 335). Математичний підрахунок вказує, що реєстрові номери з 330 по 335 включно становлять 6 (шість) правочинів, а не 5 (п`ять). Усі ці шість договорів додані Запорізькою міською радою до заяви. Проте, вказане не впливає на суть вимог заявника та висновки суду, оскільки вказана розбіжність є очевидною механічною опискою заявника під час складання заяви і вказана обставина не перешкоджає ідентифікації об`єктів нерухомості, які підлягають арешту, не нівелює доводів заявника щодо ризиків подальшого відчуження майна та не змінює предмету майбутнього судового розгляду.

З наведеного заявником вбачається, що ТОВ «ІНФО-МЕТ» у період часу з 14.02.2018 по 28.05.2026 було власником нерухомого майна, а саме: бокси, інв.№396, літ. Д, металеві склади літ.М,Н,О,П; ворота №6, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:07:052:0002, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6.

У зв`язку з тим, що ТОВ «ІНФО-МЕТ» не належним чином виконував умови договору оренди землі, 27.04.2026 Запорізька міська рада звернулася до нього з претензією про сплату заборгованості з орендної плати, яку товариство отримало 28.04.2026. Вимоги Претензії залишилися без виконання, у зв`язку з чим 27.05.2026 Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди землі. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2026 у справі №908/1263/26 заяву про забезпечення позову було задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «ІНФО-МЕТ», а саме: бокси, інв. № 396, літ. Д, металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6, площею 247,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6, у межах суми ціни позову 1 089 607,59 грн до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили. Станом на сьогоднішній день справа № 908/1263/26 перебуває на розгляді у Господарському суді Запорізької області, рішення по суті не винесено.

З метою примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.06.2026 про забезпечення позову у справі № 908/1263/26, Запорізька міська рада звернулась до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Однак, за результатами опрацювання стану накладення арешту та перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що 28.05.2026 між ТОВ «ІНФО-МЕТ» та ТОВ «АККУМ-АКТИВ» було підписано договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 272, тобто на наступний день після направлення позову про стягнення заборгованості до суду. Внаслідок вчинення вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, відбулась передача об`єктів нерухомого майна, та ТОВ «ІНФО-МЕТ» стало неплатоспроможним.

Окрім цього, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вже 02.06.2026 року стосовно ТОВ «ІНФО-МЕТ» було внесено запис про перебування юридичної особи в стані припинення (за рішенням засновників).

В подальшому, за результатами повторного моніторингу відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2026 року за реєстраційним номером об`єкта 1461310023101 було встановлено, що ТОВ «АККУМ-АКТИВ» здійснило подальше відчуження спірного нерухомого майна, а саме: бокси, інв.№396, літ. Д, металеві склади літ.М,Н,О,П; ворота №6, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:07:052:0002, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6, на користь ТОВ «ВП НЕОН» (ЄДРПОУ 46011715) на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2026, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. та зареєстрованим в реєстрі за № 299.

На думку заявника вказане свідчить про те, що керівництвом та засновниками названих вище та пов`язаних юридичних осіб вчиняються дії щодо виведення нерухомого майна з юридичних осіб, які вже мають значну заборгованість до новоствореної юридичної особи.

Заявник стверджує, що ТОВ «ВП НЕОН» та ТОВ «МЕГА-Х» є пов`язаними юридичними особами оскільки: директором обох юридичних осіб є ОСОБА_2 . Зареєстровані обидві юридичні особи за однією адресою: 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, будинок 4. ТОВ «МЕГА-Х» це юридична особа, яка була виділена з ТОВ «ВП «ПРАЙМ» за рішенням єдиного учасника ТОВ «ВП «Прайм» від 06.09.2024 ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, ОСОБА_2 є директором юридичної особи ТОВ «МЕГА-Х», яку заснувала ОСОБА_1 .

На думку заявника такими діями Відповідач-1 штучно та умисно створив умови абсолютної неплатоспроможності, повністю позбувшись усіх своїх активів, за рахунок яких у майбутньому можливо було б виконати рішення суду та погасити заборгованість перед бюджетом міста. Оскільки у Відповідача-1 взагалі не залишилось жодного майна, вказані правочини носять явні ознаки фраудаторності, оскільки укладені виключно з метою приховування майна від звернення стягнення та на шкоду інтересам кредитора - Запорізької міської ради.

Заявник вказує, що Запорізька міська рада має намір звернутися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «МЕГА-Х» та ТОВ «ВП НЕОН» про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2026 року, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. за реєстровими №330, №331, №332, №333, №334, №335.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (постанова Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19). Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що дає змогу досягти балансу інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21).

При цьому суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно вимагає беззаперечного доведення належності цього майна особі, щодо якої заявляється відповідний захід.

Заявник просить накласти арешт на об`єкти нерухомості, кінцевим набувачем яких та поточним власником ним визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП НЕОН». Надані заявником договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між ТОВ «МЕГА-Х» та ТОВ «ВП НЕОН», підтверджують обставини вчинення правочинів та виникнення підстав для переходу права власності на дату їх укладення.

Проте, зазначені договори не є належними доказами збереження права власності за ТОВ «ВП НЕОН» на момент звернення заявника до суду.

Відповідно до положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи підлягають підтвердженню належними та допустимими засобами доказування.

Офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття та наявності речових прав на нерухоме майно є запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Заявником разом з заявою від 07.07.2026 не надано відповідних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на які він посилається та які, за його твердженням, були ним досліджені.

За відсутності таких актуальних витягів суд позбавлений можливості достеменно встановити дійсного власника спірних об`єктів станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову. Накладення арешту без перевірки поточного стану реєстрації речових прав створює ризик безпідставного обтяження майна.

При цьому суд також зазначає, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, в тому числі шляхом перевірки відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з метою підтвердження доводів заявника. Надання належних доказів реєстрації права власності на майно є виключним процесуальним обов`язком заявника.

Відповідний процесуальний обов`язок доказування покладається саме на заявника, оскільки згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також ч. 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, за приписами статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, зобов`язана з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України надати належне обґрунтування та обов`язково подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу.

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна зазначити підстави звернення з заявою про забезпечення позову та надати їм належне обґрунтування. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів на підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Згідно з абз. 1 ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

З огляду на викладене, за відсутності доказів на підтвердження викладених заявником обставин, а саме реєстрації права власності на майно за ТОВ «ВП НЕОН», господарський суд відхиляє заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову від 07.07.2026 як не доведеною, не обґрунтованою та не підтвердженою належними, допустимими та достовірними доказами.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву Запорізької міської ради від 07.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до розгляду.

2. У задоволенні заяви Запорізької міської ради від 07.07.2026 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви - відмовити.

3. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС заявника та відповідачів.

4. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов не пізніше десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.

В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.