Рішення № 138109829, 08.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.2026 Справа № 905/361/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Краматорськ, Донецька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс», м. Краматорськ, Донецька область,

про припинення трудових відносин та виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область,

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , м.Краматорськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс», м.Краматорськ, Донецька область, про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» за власним бажанням в порядку ст.38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили та виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» своєю бездіяльністю порушили право позивача (директора товариства) на його звільнення з роботи за власним бажанням та вільний вибір місця роботи. Позивач зазначив, що він звертався до учасників товариства з повідомленням про скликання загальних зборів для вирішення питання про звільнення його з посади директора товариства, однак загальні збори товариства не відбулися, а його заява залишилась не розглянутою. Також позивач вказав на те, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням змін до відомостей про керівника товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є належним та ефективним способом захисту.

В прохальній частині позовної заяви позивачем крім наведеного заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду з цим позовом судового збору у розмірі 6656,00грн та понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00грн.

Правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснень по суті позову у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не скористались; клопотань про продовження встановлених судом строків не подали.

Відповідач та третя особа всупереч положенням ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України електронних кабінетів в системі «Електронний суд» не зареєстрували.

Повідомлення відповідача та третьої особи про відкриття провадження у справі та про дату, час та місце судових засідань суд здійснив шляхом направлення відповідних ухвал за зареєстрованими адресами місцезнаходження згідно з даними ЄДРПОУ. Ухвали відповідач не отримав.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд.

Поряд з тим суд за власною ініціативою здійснив направлення ухвал від 03.06.2026 та від 24.06.2026 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з даними ЄДРПОУ (ухвали доставлені).

Суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідача та третьої особи про судове провадження у справі та дату, час та місце проведення судових засідань. Учасники справи також мали можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Рух справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 03.06.2026 відкрив провадження у справі; справу визначив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.06.2026.

Відкриваючи провадження у справі №905/361/26, враховуючи вимогу про виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд в порядку ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучив Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 24.06.2026 суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 08.07.2026. Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені у визначений ст. 120 Господарського процесуального кодексу України спосіб.

У судове засідання 08.07.2026 учасники справи представників не направили.

07.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Крутоголової О.О., надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Суд встановив, що правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався. Третя особа пояснень щодо позову також не надала. Поряд з тим суд дійшов висновку про безперешкодність реалізації всіма учасниками своїх процесуальних прав у справі; наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду спору по суті.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.11.2004 виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918), про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію товариства за №12701020000000197.

Згідно з протоколом №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» від 15.11.2008 учасниками товариства прийнято рішення про звільнення з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» ОСОБА_2 за власним бажанням та призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» ОСОБА_1 , про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» №1-К від 15.11.2008 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» з 15.11.2008.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається наступна інформація щодо відповідача: місцезнаходження: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Катеринича, б.16; керівник: ОСОБА_1; представник: ОСОБА_1, повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи; засновниками є: компанія Касерта Трейдінг Лімітед (Caserta Trading Limited), Республіка Кіпр, компанія Мошона Інвестментс Лімітед (Moshona Investments LTD), Республіка Кіпр, компанія Кореста Інвестментс Лімітед (Koresta Investments LTD), Республіка Кіпр, компанія Юнало Холдінгз ЛТД (Junalo Holdings LTD), Республіка Кіпр, компанія Перісол Холдінгз ЛТД, (Peresol Holdings LTD), Республіка Кіпр; кінцевий бенефіцеарний власник (контролер) - відсутній.

З пояснень позивача вбачається, що він у березні 2026 року виявив бажання реалізувати передбачене ч.1 ст. 38 Кодексу законів про працю України право на припинення трудових відносин з товариством, у зв`язку з чим направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» заяву від 04.03.2026 про звільнення з посади директора з 07.04.2026 за власним бажанням. Заява про звільнення спрямована 06.03.2026 засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача.

05.03.2026 ОСОБА_1 надіслав учасникам (засновникам) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» повідомлення від 04.03.2026 про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс», в якому зазначив, що їх проведення відбудеться 06.04.2026 о 10:00 год в режимі відеоконференції з рекомендованим порядком денним - звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» ОСОБА_1 за власним бажанням. На підтвердження спрямування вказаного повідомлення засновникам Товариства позивач надав до матеріалів справи фіскальні чеки АТ «Укрпошта».

У зв`язку з неявкою учасників товариства та незабезпечення явки їх представників 06.04.2026 о 10:00 год загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» не відбулись, про що позивачем складено відповідний акт від 06.04.2026.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом, оскільки за твердженням позивача неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання його звільнення, як директора, є прямим порушенням його права на припинення трудових відносин.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи працювати, вільно обирати працю, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю правовою природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Як встановлено судом з 15.11.2008 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» є ОСОБА_1 .

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем трудового договору (контракту), суд приходить до висновку, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже згідно з положеннями Кодексу законів про працю України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства (ч. 2 ст.97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа учасників юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 7.1, 8.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює поточне керівництво товариства.

Згідно з п.7 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Згідно з пп.в) п.7.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить обрання і відкликання директора.

Суд також враховує позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, про те, що у вирішенні спору про припинення трудових відносин керівника юридичної особи, основним є дотримання директором процедури скликання загальних зборів товариства з метою припинення своїх повноважень та обрання нового директора.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Згідно з ч.ч.1-5 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Пунктом 7.8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» передбачено, що про проведення Загальних зборів учасників товариства повідомляються персонально шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, а також електронними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта) з зазначенням часу та місця проведення зборів, а також порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 календарних днів до скликання загальних зборів.

В ч.4 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Наведені законодавчі приписи свідчать про те, що питання звільнення позивача як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» вирішується виключно загальними зборами учасників товариства, при цьому сам директор як виконавчий орган товариства самостійно звільнити себе не може. Отже з метою припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу товариства директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Таким чином, окрім як прийняття рішення учасниками (засновниками) товариства, можливості звільнитись належним чином у позивача не має.

Як було встановлено судом засновниками/учасниками відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс», є компанія Касерта Трейдінг Лімітед (Caserta Trading Limited), Республіка Кіпр, компанія Мошона Інвестментс Лімітед (Moshona Investments LTD), Республіка Кіпр, компанія Кореста Інвестментс Лімітед (Koresta Investments LTD), Республіка Кіпр, компанія Юнало Холдінгз ЛТД (Junalo Holdings LTD), Республіка Кіпр, компанія Перісол Холдінгз ЛТД, (Peresol Holdings LTD), Республіка Кіпр.

Позивач у встановленому законом порядку 05.03.2026 направив кожному учаснику (засновнику) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» повідомлення від 04.03.2026 про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс», в якому зазначив, що їх проведення відбудеться 06.04.2026 о 10.00год в режимі відеоконференції з рекомендованим порядком денним - звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» ОСОБА_1 за власним бажанням.

У зв`язку із неприбуттям учасників та незабезпечення явки їх представників скликані на 06.04.2026 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» не відбулися, про що позивачем складено відповідний акт.

Неявка учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є порушенням його права на припинення трудових відносин, оскільки у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 в справі №758/1861/18.

Матеріали справи не містять доказів розгляду заяви позивача про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України. Докази фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» на підставі рішення загальних зборів учасників товариства у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника також в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Отже наведений в ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України перелік способів захисту прав та інтересів не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 №127/27466/20 зазначила, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак, належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права на припинення трудових відносин з відповідачем є належним, оскільки позивачем вичерпано позасудові процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із товариством.

Факт неприйняття загальними зборами рішення про припинення повноважень свідчить про збереження цих повноважень за позивачем, а також свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку.

Отже у даному випадку права позивача підтягають захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому п.7 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» за власним бажанням в порядку ст.38 Кодексу законів про працю України, з дати набрання судовим рішенням законної сили є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918), суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.

Одночасно, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Таким чином процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже з огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем та з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку про те, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» підлягають виключенню відомості про ОСОБА_1 як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (код ЄДРПОУ 33199918). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи повідомлення позивача про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, питання розподілу цих витрат буде вирішено судом шляхом постановлення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити з дати набрання цим судовим рішенням законної сили трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Катеринича, б.16, код ЄДРПОУ 33199918) у зв`язку зі звільненням з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Катеринича, б.16, код ЄДРПОУ 33199918).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кенон плюс» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича, б.16, код ЄДРПОУ 33199918) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6656,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 08.07.2026 суд склав та підписав скорочене рішення.

Повне судове рішення суд склав та підписав 10.07.2026.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова