Ухвала суду № 138109660, 09.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4024/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Врємя 2050", м. Харків

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про розірвання договору та стягнення 61535,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Врємя 2050" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та просить:

- розірвати договір купівлі-продажу металобрухту (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009) № ПР/НХ-23253/НЮдч від 11.08.2023, укладений між ТОВ "Врємя 2050" (код ЄДРПОУ 37877340) та Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237);

- стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237) на користь ТОВ "Врємя 2050" (код ЄДРПОУ 37877340) суму сплаченої попередньої плати (авансу) у розмірі 61535,08 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань із забезпечення відповідних умов для вивезення товару за договором купівлі-продажу металобрухту (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009) № ПР/НХ-23253/НЮдч від 11.08.2023.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що ним на виконання умов спірного договору 08.09.2023 сплачено відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару, яка становить 61535,08 грн, проте позивачем до позовних матеріалів не долучено відповідних доказів.

Посилається позивач у позовній заяві також на те, що звертався до відповідача щодо вивезення товару, а також на неможливість вивезення товару зі складів продавця, однак відповідних доказів суду також не надано.

Указані обставини впливають на вирішення спору, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Подана позовна заява містить одну майнову вимогу (про стягнення суми сплаченої попередньої плати (авансу) у розмірі 61535,08 грн) та одну немайнову вимогу (про розірвання договору). Відтак за подання позовної заяви (в електронній формі) у цій справі позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 5324,80 грн (3328,00 х 2 х 0,8 = 5324,80).

На підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі позивач надав платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 24444023 від 02.07.2026 на суму 5324,80 грн.

Утім згідно з довідкою відділу документального забезпечення (канцелярії) господарського суду № 143/26 від 06.07.2026 указаний платіжний документ був використаний в іншій справі, а саме № 904/3991/26, вх. № 4-3021/26 від 02.07.2026 (суддя Дупляк С.А.).

Як убачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою від 03.07.2026 у справі № 904/3991/26 суд повернув позовну заяву з доданими до неї документами заявнику.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відсутність клопотання позивача станом на цей час до суду про повернення судового збору у справі № 904/3991/26 не гарантує неподання ним такого клопотання в майбутньому.

Тому у разі прийняття судом платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 24444023 від 02.07.2026 на суму 5324,80 грн як належного доказу сплати судового збору за подання позову у справі № 904/4024/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений законного права подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/3991/26.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22.

Відтак заявник/позивач, коли повторно подає позов, має сплатити судовий збір за його розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви (див. постанову Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23).

Отже, платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 24444023 від 02.07.2026 на суму 5324,80 грн про сплату судового збору за подання позову у справі № 904/3991/26 не може бути прийнята судом на підтвердження сплати судового збору у справі № 904/4024/26, оскільки існує механізм повернення судового збору, визначений Законом України "Про судовий збір", що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.

Тож доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Викладене не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також відповідно до Закону України № 4833-IX від 07.04.2026 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження" (далі - Закон № 4833-IX) було внесено зміни, зокрема до ГПК України.

Так, статтю 162 ГПК України доповнено частиною сьомою, відповідно до якої у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Статтю 164 ГПК України також доповнено частиною сьомою, за змістом якої у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Позовна заява подана до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС 03.07.2026 (зареєстрована судом 06.07.2026), тобто після внесення змін до ГПК України Законом № 4833-IX та набрання ним чинності (24.04.2026).

Позовна заява містить реквізити рахунку позивача в банківській установі. На підтвердження наявності такого рахунку позивачем долучено документ АТ "ОТП Банк", який не містить ані підпису, ані печатки останнього, а отже не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність рахунку позивача у банку.

За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду):

- доказів здійснення попередньої оплати за спірним договором у сумі 61535,08 грн;

- документального підтвердження звернення в порядку, передбаченому договором, до відповідача щодо вивезення товару, а також неможливості вивезення товару зі складів продавця;

- доказів сплати судового збору в сумі 5324,80 грн;

- документа, що підтверджує наявність у позивача банківського рахунку, зазначеного в позові.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 09.07.2026 й оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Колісник