Ухвала суду № 138109596, 09.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 липня 2026 року Справа № 903/471/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Луцької міської ради

до відповідача-1: Комунального закладу загальної середньої освіти Луцький ліцей №11 Луцької міської ради, м. Луцьк, Волинська обл.

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут, м. Луцьк Волинська обл.

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 52121,25 грн,

встановила:

18.05.2026 (сформовано 15.05.2026) через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Луцької міської ради до Комунального закладу загальної середньої освіти Луцький ліцей №11 Луцької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут, в якій прокурор просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 01.07.2024 щодо внесення змін до договору від 02.01.2024 № ВЕЗ 23-24/264 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут та Комунальним закладом загальної середньої освіти Луцький ліцей № 11 Луцької міської ради;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на користь Луцької міської ради в дохід місцевого бюджету кошти в сумі 52 121,25 грн;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір за подання до суду позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17 червня 2026 року о 12:00 год.

Відповідачі ухвалу суду отримали 20.05.2026, строк для подання відзиву по 04.06.2026.

03.06.2026 надійшли пояснення Західного офісу Держаудитслужби, згідно яких зазначає, що ТОВ Волиньелектрозбут не є підконтрольною установою для Управління, а тому останнє не має права проводити заходи державного фінансового контролю у не підконтрольних установах та звертатися до не підконтрольних установ, в даному випадку до ТОВ Волиньелектрозбут, з позовом, а лише до підконтрольних установ та за результатами проведених заходів державного фінансового контролю, про що вказано вище. Крім того, зазначаємо, що орган державного фінансового контролю не має права звертатися до суду із позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг та додаткових угод про внесення змін до відповідних договорів. Розгляд справи просить здійснювати без участі його представника.

03.06.2026 надійшов відзив ТОВ Волиньелектрозбут, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що прокурором безпідставно визначено як позивача Західний офіс Держаудитслужби та Луцьку міську раду. До позовної заяви не долучено жодних доказів, які свідчили б про порушення прав та інтересів Луцької міської ради, зокрема, щодо використання коштів місцевого бюджету під час розрахунків за поставлену електричну енергію. Уся інформація щодо торгів на РДН, зокрема, про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії оприлюднюється АТ ОПЕРАТОР РИНКУ на офіційному сайті https://www.oree.com.ua . Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо зміни середньозваженої ціни на РДН. За період з січня по червень 2024 року відсоток коливання ціни на електричну енергію за 1 кВт/год склав +35,83 %. А тому у сторін договору були правові та фактичні підстави для укладення оспорюваної додаткової угоди. Розрахунок ціни по формулі, що зазначена у Додатку 3 Договору, здійснено Відповідачем із дотриманням встановленого сторонами порядку та на підставі передбачених Договором показників. При цьому використано офіційні дані щодо середньозважених цін на ринку електроенергії за відповідний базовий період, що виключає довільність у визначенні ціни та підтверджує її обґрунтованість. П. 17 Особливостей чітко, і у недвозначний спосіб визначив, що положення частини 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (в якій передбачено обмеження у 10%) під час воєнного стану не застосовуються. Відповідачем дотримано як умови договору, так і вимоги чинного законодавства, зокрема ПРРЕЕ, оскільки підвищення ціни було здійснено на підставі об`єктивних та офіційно оприлюднених показників середньозважених цін на РДН, що прямо передбачено пунктом 2 Додатку 3 до Договору. Крім того, споживача було належним чином та своєчасно повідомлено про зміну ціни листом № 01/8-1518 від 04.06.2024, тобто більш ніж за 20 календарних днів до дати її застосування - 01.07.2024 року, з дотриманням вимог щодо інформування про право на розірвання договору.

08.06.2026 надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача, згідно якої зазначає, що проведення процедури закупівлі та укладення договору всупереч вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, дотримання законодавства у цій сфері відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Позивачами не вжито заходів до усунення порушень указаних інтересів держави, зокрема, не пред`явлено до суду позову про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.07.2024 до договору від 02.01.2024 № ВЕЗ 23-24/264, якою збільшувалася ціна за одиницю товару, та стягнення із постачальника електроенергії до місцевого бюджету коштів, безпідставно отриманих за такою угодою, що свідчить про бездіяльність вказаних уповноважених органів щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства. При ініціюванні Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут питання щодо збільшення ціни за одиницю товару згідно договору від 02.01.2024 № ВЕЗ 23-24/264 не надано документів, які б відображали дослідження динаміки цін за кілька місяців, та таких, які б підтверджували, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні. Оскільки уся поставлена електроенергія була спожита Комунальним закладом загальної середньої освіти Луцький ліцей № 11 Луцької міської ради, то двостороння реституція є неможливою, а тому окружною прокуратурою пред`явлено позовну вимогу про повернення не усіх коштів за договором, а лише сплачених - внаслідок безпідставного збільшення договірної ціни.

16.06.2026 надійшло клопотання ТОВ Волиньелектрозбут про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 4l Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зi змінами.

У судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з клопотанням відповідача та підготовки відповідних письмових заперечень.

Представник ТОВ Волиньелектрозбут у питанні відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора, надходження клопотання про зупинення провадження у справі безпосередньо перед судовим засіданням, з метою надання учасникам справи можливості ознайомитись з ним та подати відповідні пояснення по його суті, суд протокольною ухвалою від 17.06.2026 підготовче засідання відклав на 09.07.2026 о 10:30 год.

Луцька окружна прокуратура у заяві від 23.06.2026 заперечує щодо зупинення провадження у справі. Зазначає, що у даному випадку прокурором надано належні, допустимі, достатні, вірогідні докази того, що при укладенні додаткової угоди № 2 від 01.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ВЕЗ 23 24/264 від 02.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» без дотримання порядку документального підтвердження коливання цін, їх пропорційного зростання згідно відсотку коливання цін та неможливості виконання договору згідно з додатковою угодою підвищено ціну за одиницю товару понад 10 %. Підвищення ціни понад 10 % на електричну енергію було лише однією із підстав, якими обґрунтовується недійсність оспорюваної додаткової угоди справі № 903/471/26, при розгляді вказаної заяви відсутні обставини, що свідчать про об`єктивну неможливість розгляду останньої до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження у справі щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі, а тому зазначене не є підставою для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Крім того просить визнати поважними причинами неподання доказів, а саме відповіді Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 11 Луцької міської ради» від 22.06.2026 № 01-28/471, і взяти їх до уваги для обґрунтування позовних вимог, як такі, які не могли бути подані раніше з причин, що не залежали від Луцької окружної прокуратури.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд визнає поважними причинами неподання прокуратурою доказу та долучає його до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, 20 липня 2020 року у справі № 910/11236/19.

При цьому п.5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд враховує, що предметом розгляду у даній справі є оцінка правомірності укладення спірної додаткової угоди, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій.

Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення. Подібний висновок наведений у п. 74 постанови КАС ВС від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові КАС ВС від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, на даний час пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є чинною нормою права, а саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки її конституційності не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно зі ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, у випадку визнання неконституційними норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» такі норми втратять чинність не раніше дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, якщо інше не буде встановлено самим рішенням.

Водночас необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Окрім того, суд зазначає, що згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява N 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Волиньелектрозбут» не довело наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26). Поряд із цим, зібрані у справі докази дають змогу встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування.

Суд протокольною ухвалою від 09.07.2026 відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26).

Враховуючи відсутність нерозглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 09.07.2026 закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 30.07.2026 о 10:15 год.

Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відтак, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повідомити учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті на 30 липня 2026 року о 10:15 год.

2. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду підписана 09.07.2026.

Суддя С. В. Бідюк