Рішення № 138109568, 02.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" липня 2026 р. Cправа № 902/1757/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" (Сосонське шосе, буд. 10, с-ще Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300)

до: Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." (вул. Шевченка, буд. 42, с. Осічок, Хмільницький район, Вінницька область, 22311)

до: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000)

про визнання незаконним та скасування пунктів рішення, визнання частково недійсним договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди

та за зустрічним позовом: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" (Сосонське шосе, буд. 10, с-ще Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним (неукладеним) договору на управління спадщиною

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1757/25 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" до Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." та Хмільницької міської ради про визнання незаконним та скасування пунктів рішення, визнання частково недійсним договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди та за зустрічним позовом Хмільницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним (неукладеним) договору на управління спадщиною.

09.06.2026 Господарським судом Вінницької області у справі № 902/1757/25 постановлено рішення.

10.06.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 10.06.2026 (вх. № 01-30/5938/26 від 10.06.2026) представника Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." - адвоката Путіліна Є.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд призначив судове засідання з розгляду заяви № б/н від 10.06.2026 (вх. № 01-30/5938/26 від 10.06.2026) представника Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ Ю.В." - адвоката Путіліна Є.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1757/25 на 02.07.2026, про що 15.06.2026 постановив відповідну ухвалу.

19.06.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 19.06.2026 (вх. № 01-30/6251/26 від 19.06.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" адвоката Захарченка О.В. про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА", до 3 000,00 грн.

02.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 02.07.2026 (вх. № 01-30/6653/26 від 02.07.2026) представника Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." - адвоката Путіліна Є.В., в якій заявник просить суд розглянути подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1757/25 без його участі, зазначивши, що підтримує заяву в повному обсязі та просить її задовольнити.

На визначений час у судове засідання 02.07.2026 повідомлені належним чином сторони не з`явилися, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Фермерським господарством "ДИНАСТІЯ - Ю.В.", за відсутності представників сторін.

Визначаючись щодо витрат Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, а відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2026 між адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем (Виконавець) та Фермерським господарством "ДИНАСТІЯ - Ю.В." (Замовник) укладено Договір № 3 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правової допомоги Замовнику - представлення інтересів замовника на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування та в судах усіх рівнів з приводу захисту прав на орендовані земельні ділянки по справі № 902/1757/25, що включає в себе:

а) складання підписання та подання процесуальних документів;

б) надання запитів для одержання інформації;

в) представництво і захист інтересів Замовника з правами сторони та повноваженнями визначеними ГПК України без обмежень.

Згідно із пунктом 3 Договору розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі співмірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на момент складання акту виконаних робіт по кожній інстанції (перша, апеляційна, касаційна). Замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 5000 гривень.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Фермерським господарством "ДИНАСТІЯ - Ю.В." подано детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 09.06.2026 акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до яких загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8 000,00 грн.

Згідно із детальним описом робіт адвокатом виконано такі роботи:

підготовка заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами позовної заяви - 1 година роботи;

підготовка відзиву на позовну заяву, його направлення сторонам та подання до суду - 1 година 30 хвилин роботи;

підготовка заяви про відкладення розгляду справи та подання її до суду - 15 хвилин роботи;

участь у судових засіданнях з урахуванням часу, необхідного для прибуття до суду, - 1 година 30 хвилин роботи;

підготовка вступного слова та подання його до суду - 1 година роботи;

підготовка заяви про проведення судового засідання без участі представника та подання її до суду - 15 хвилин роботи;

підготовка заяви про компенсацію судових витрат, її направлення сторонам та подання до суду - 30 хвилин роботи.

Відповідно до розрахунку, наведеного у детальному описі виконаних робіт № ПЄ-00001 від 09.06.2026, вартість однієї години роботи адвоката визначена виходячи з 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на дату складання опису становив 3 328,00 грн.

Таким чином, вартість однієї години роботи адвоката складає 1 331,20 грн.

Загальний час, витрачений адвокатом на виконання зазначених у детальному описі робіт, становить 6 годин, у зв`язку з чим загальна вартість наданої професійної правничої допомоги відповідно до здійсненого розрахунку складає 8 000,00 грн.

Окрім того, у матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера № 090628 від 09.06.2026 на суму 8 000,00 грн, яка підтверджує факт оплати Фермерським господарством "ДИНАСТІЯ - Ю.В." вартості наданої професійної правничої допомоги адвоката.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача та третьої особи були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд також зазначив, що у такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи заявлені витрати на підготовку заяви про компенсацію судових витрат, її направлення сторонам та подання до суду (30 хвилин роботи), суд враховує правову позицію, викладену об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, відповідно до якої заява про стягнення (розподіл) судових витрат фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, понесених стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене, оскільки подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнене з витратами на професійну правничу допомогу, пов`язаними із розглядом справи по суті спору, суд дійшов висновку, що витрати у розмірі 665,60 грн (вартість 30 хвилин роботи адвоката, розрахована виходячи з вартості однієї години роботи у розмірі 1 331,20 грн), заявлені за підготовку заяви про компенсацію судових витрат, її направлення сторонам та подання до суду, не підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони та залишаються за особою, яка їх понесла.

Крім того, з детального опису виконаних адвокатом робіт убачається, що до складу заявлених витрат включено також підготовку заяви про відкладення розгляду справи та її подання до суду (15 хвилин роботи), а також підготовку заяви про проведення судового засідання без участі представника та її подання до суду (15 хвилин роботи).

Суд зазначає, що вказані процесуальні документи були подані виключно з ініціативи Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В.", не були зумовлені процесуальною поведінкою іншої сторони.

За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати на підготовку зазначених заяв також не можуть бути покладені на іншу сторону як витрати, пов`язані з розглядом справи в розумінні статей 123, 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України. Відтак витрати у розмірі 665,60 грн (вартість 30 хвилин роботи адвоката, розрахована виходячи з погодинної ставки 1 331,20 грн), заявлені за підготовку та подання зазначених процесуальних заяв, не підлягають відшкодуванню та залишаються за особою, яка їх понесла.

Разом із тим суд зазначає, що наведені висновки не свідчать про безпідставність визначеного сторонами розміру винагороди адвоката або про відсутність у клієнтів обов`язку щодо її сплати. Суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та клієнтом і не надає оцінку погодженому ними розміру гонорару як такому. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд оцінює виключно наявність підстав для покладення відповідних витрат у заявленому розмірі на іншу сторону спору з урахуванням критеріїв, визначених процесуальним законом.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідача до 3 000,00 грн, суд зазначає таке.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на незначну складність справи, зміст поданих представником позивача процесуальних документів, а також вважає, що заявлений розмір витрат не відповідає критеріям співмірності, оскільки є надмірним порівняно з обсягом виконаної адвокатом роботи та фактично витраченим часом.

Разом із тим наведені доводи мають загальний характер та не підтверджені належними доказами. Позивач за первісним позовом не навів конкретних обставин, які б свідчили про невідповідність заявлених витрат критеріям, визначеним частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не зазначив, які саме із заявлених адвокатом послуг не були фактично надані або не пов`язані з розглядом даної справи, а також не довів неспівмірності погодженого сторонами розміру гонорару зі складністю справи чи обсягом виконаних робіт.

Судом установлено, що адвокатом відповідача-2 за первісним позовом здійснювалося представництво інтересів клієнта протягом усього розгляду справи, підготовлено процесуальні документи, забезпечено участь у судових засіданнях, а заявлений до відшкодування розмір витрат підтверджується договором про надання правничої допомоги, детальним описом виконаних робіт та документом про оплату.

При цьому судом уже надано оцінку окремим складовим заявлених витрат та виключено із суми, що підлягає розподілу, витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат, її направлення сторонам та подання до суду, а також витрати на підготовку заяви про відкладення розгляду справи і заяви про проведення судового засідання без участі представника, які не підлягають компенсації з підстав, наведених судом вище.

Отже, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" про необхідність додаткового зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не спростовують реальності, необхідності й співмірності решти витрат, що підлягають розподілу. Відтак підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачає, у зв`язку з чим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" задоволенню не підлягає.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, врахувавши характер та складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, критерії співмірності та розумності витрат, визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що у задоволенні первісного позову відмовлено, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." № б/н від 10.06.2026 (вх. № 01-30/5938/26 від 10.06.2026) про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" на користь Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 668,80 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині слід відмовити, а витрати на професійну правничу допомогу, які не підлягають компенсації відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, залишити за Фермерським господарством "ДИНАСТІЯ - Ю.В.", яке їх понесло.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву № б/н від 10.06.2026 (вх. № 01-30/5938/26 від 10.06.2026) представника Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ Ю.В." - адвоката Путіліна Є.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1757/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" (Сосонське шосе, буд. 10, с-ще Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300; код ЄДРПОУ 34004595) на користь Фермерського господарства "ДИНАСТІЯ - Ю.В." (вул. Шевченка, буд. 42, с. Осічок, Хмільницький район, Вінницька область, 22311; код ЄДРПОУ 39675949) 6 668 грн 80 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. У решті вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Додаткове рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне додаткове рішення складено 10 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи