Ухвала суду № 138108207, 10.07.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/11922/24

Провадження № 2-п/642/36/26

УХВАЛА

Іменем України

10 липня 2026 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря Панової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву адвоката Шовкова Олега Сергійовича, який діє від імені відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду,

в с т а н о в и в :

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 24.02.2025 у справі №953/11922/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заяви зазначено, що про розгляд справи відповідачем не було відомо, жодних викликів із суду не отримувала, заочне рішення суду також не отримував, у зв`язку з тим, що відповідачка з листопада 2022 року проживає в Данії. Крім того, щодо незгоди з позовними вимогами представник відповідача вказав, що: позивач не довів встановленим чином та належними засобами виникнення заборгованості, підстав для нарахування відсотків та власне їх розмір; матеріали справи не містять копію даного договору, а отже невідомо, які там умови надання та обслуговування кредиту; відсутні належні та достатні докази того, що Відповідачці дійсно надані кредитні кошти, які б були не повернуті або повернуті з простроченням; виписка з рахунку не підтверджує наявність непогашеної заборгованості станом на кінець періоду та не містить відомостей про наявність заборгованості.

В судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, представник просив розглядати заяву без їх участі.

Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо, заперечень проти заяви представника відповідача не надав.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність учасників справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальними пристроями не здійснюється.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як наголосив Верховний Суд України у Листі віл 01.05.2007 року про «Практику ухвалення та перегляду сулами заочних рішень у цивільних справах» суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов`язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74 - 76 ЦПК (в новій редакції - ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

Висновками ВС у постанові №990/270/23 від 01.02.2024 в п. 28 визначено, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

Копія позову з додатками була направлена відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання на підставі аб.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.

Ухвала суду від 27.01.2025 направлялась судом відповідачу поштовим зв`язком на адресу її зареєстрованого місця проживання, що підтверджується конвертом в матеріалах справи. Відправлення повернулось до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням особи.

Крім того, ВС в постанові №922/1648/19 від 22.03.2024 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

В постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) зазначено, що відповідача належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення листа, у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Крім того, дослідивши доводи представника відповідача щодо необхідності відмови в задоволенні позову, суд вважає, що представником при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а докази, на які він посилається у своїй заяві, були досліджені судом в ході розгляду цієї справи із наданням таким доказам відповідної оцінки.

Таким чином, оскільки відповідно до закону підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та одночасно наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви адвоката Шовкова Олега Сергійовича, який діє від імені відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду - відмовити.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий