Ухвала суду № 138107825, 08.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15647/26

Провадження № 1-кс/638/1814/26

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2026 року м. Харків

Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026226240000372 від 30.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

07.07.2026 прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із клопотанням, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026226240000372 від 30.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, в провадженні СД ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226240000372 від 30.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.06.2026 до ЧЧ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу того, що 25.06.2026 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами гр. ОСОБА_5 , які останній самостійно переказав на банківську картку № НОМЕР_1 у сумі 21000 гривень. Чим останньому завдано матеріальної шкоди.

Під час досудового розслідування гр. ОСОБА_5 пояснив, що 25.06.2026 року в месенджері «Telegram» йому надійшло повідомлення від знайомої особи з проханням терміново надати фінансову допомогу та переказати грошові кошти у сумі 21000 гривень на вказану банківську карту. Заявник зазначив, що повідомлення не викликало у нього підозри, оскільки він був впевнений, що спілкується саме зі своєю знайомою особою, з якою раніше підтримував зв`язок через вказаний месенджер.

У подальшому, довіряючи отриманій інформації та перебуваючи в омані щодо справжньої особи співрозмовника, 25.06.2026 заявник погодився надати грошові кошти та здійснив грошовий переказ у сумі 21000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 .

Після здійснення переказу грошових коштів, 27.06.2026 в іншій соціальній мережі під час листування зі своєю знайомою, остання повідомила заявнику, що її обліковий запис у месенджері «Telegram» був зламаний невстановленими особами, які від її імені розсилали повідомлення знайомим та просили переказати грошові кошти на невідомі банківські карти.

Станом на теперішній час грошові кошти заявника не повернуті, зв`язок із шахраями відсутній. У зв`язку з викладеним гр. ОСОБА_5 вважає, що відносно нього було вчинено шахрайські дії.

Відповідно до копії квитанції, наданих потерпілим гр. ОСОБА_5 , переказ грошових коштів ним було здійснено 25.06.2026 о 20:00 на банківську карту № НОМЕР_1 у сумі 21000 гривень.

Дізнавачем сектору дізнання ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 було проведено огляд документа, а саме квитанції № P24A6081109705D6583 про переказ грошових коштів гр. ОСОБА_5 . В ході огляду документа було з`ясовано, що власником банківської карти № НОМЕР_1 є невстановлена особа.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_6 винесено постанову від 02.07.2026 про визнання речовими доказами квитанцію №P24A6081109705D6583, а також постанову від 02.07.2026 про визнання речовими доказами грошові кошти у розмірі 21000 гривень, які потерпілий ОСОБА_5 самостійно перевів на банківську карту № НОМЕР_1 .

Під час здійснення досудового розслідування було направлено доручення до Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо руху грошових коштів по банківській карті № НОМЕР_1 , на яку потерпілим було переведено грошові кошти та відповідно рапорту УПК в Харківській області Департаменту кіберполіцїі встановлено, що грошові кошти гр. ОСОБА_5 у сумі 21000 гривень, знаходяться на банківській картці № НОМЕР_1 АТ «NovaPay» (код ЄДРПОУ 38324133) за адресою: м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус.1, 13-й поверх, офіс 1304, збережені та на даний час тимчасово заблоковані програмно-технічним комплексом банку з метою запобігання їх подальшому виведенню чи переведенню у готівку.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, без рішення суду є обмеженим у часі.

Також було направлено доручення до ДКП НПУ від 02.07.2026 стосовно банківської карти № НОМЕР_1 , а саме встановити особу, якій належить банківська карта, а також отримати їі анкетні та контактні дані, перевірити зазначену особу на причетність до вчинення кримінального правопорушення, встановити коло їі зв`язків, місця реєстрації та фактичного проживання, а також встановлення інших відомостей, які мають значення для кримінального провадження.

В ході виконання доручення ДКП НПУ, власника банківської карти встановити не надалось можливим, оскільки інформація становить банківську таємницю.

Також потерпілим гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено цивільний позов до Шевченківського районного суда м. Харкова від 06.07.2026 щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21000 гривень, завданої в результаті шахрайських дій та стягнення їі з невстановленої особи на його користь. Цивільний позов було долучено до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що грошові кошти потерпілого були незаконно перераховані на банківський рахунок невстановлених осіб, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які наразі перебувають на банківському рахунку шахраїв з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання подальшому руху грошових коштів, їх можливому зняттю або відчуженню, а також для забезпечення можливого подальшого відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди.

В судове засідання прокурор не з`явився, слідчий надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю. Неявка власника не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Суд встановив, що в провадженні СД ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226240000372 від 30.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України за фактом того, що 29.06.2026 до ЧЧ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу того, що 25.06.2026 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами гр. ОСОБА_5 , які останній самостійно переказав на банківську картку № НОМЕР_1 у сумі 21000 гривень. Чим останньому завдано матеріальної шкоди.

Грошові кошти у розмірі 21000,00 гривень, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 ,, мають значення для кримінального провадження, визнані речовими доказами та можуть бути використані для забезпечення можливого подальшого відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.

Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 307,372 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026226240000372 від 30.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 21000,00 гривень, які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_1 , власником якої є невстановлена особа, яка відкрита в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НоваПей» в частині видатку коштів за виключенням видаткових операцій з платежів до бюджетів всіх рівнів, державних цільових фондів та виплати заробітної плати, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити зацікавленим особам право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1