Рішення № 138107660, 09.07.2026, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокуселище Петрове Справа № 941/746/26 Провадження № 2/941/709/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судув селищі Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась з позовом до суду, мотивуючи це тим, що 25 жовтня 2003 року позивач купив житловий будинок АДРЕСА_1 у громадянки ОСОБА_3 , яка являється його власником, де було погоджено всі істотні умови договору купівлі- продажу, зокрема щодо ціни, передачі будинку у власність позивачу, оформлення договору купівлі-продажу. На підтвердження правочину позивачем було сплачено продавцю повну вартість, будинку в сумі 10000 грн., а продавець на підтвердження правочину передала йому розписку від 25.10.2003 року. Сторони домовились, що протягом трьох місяців вони посвідчать даний договір нотаріально, однак з часом між сторонами було втрачено зв`язок, а нещодавно позивач дізнався що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому представник позивача просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за позивачем право власності на вищевказаний житловий будинок.

В підготовче судове засідання представник позивача не з`явилась, однак надала до суду заяву, в якій прохала суд слухати справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в підготовче судове засідання також не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу без його участі, щодо задоволення позовної заяви заперечень не висловив.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2026 року вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву терміном 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ст.178 ЦПК України відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав.

Враховуючи те, що представник позивача позовні вимоги підтримує, а представник відповідача не заперечує проти їх задоволення, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.

Суд, дослідивши документи справи вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2003 року ОСОБА_1 придбав житловий будинок АДРЕСА_1 у громадянки ОСОБА_3 , яка відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.07.1996 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1439, являється його власником, де було погоджено всі істотні умови договору купівлі - продажу, зокрема щодо ціни, передачі будинку у власність позивачу, оформлення договору купівлі-продажу.

На підтвердження правочину позивачем було сплачено продавцю повну вартість будинку в сумі 10000 грн., а продавець на підтвердження правочину передала йому розписку від 25.10.2003 року.

Договір купівлі-продажу було домовлено оформити нотаріально протягом трьох місяців, після того, як продавець ОСОБА_3 улагодить всі необхідні справи для цього, однак, після трьохмісячного спливу, термін в який була домовленість щодо нотаріального оформлення будинку, ОСОБА_3 не з`явилася, однак повідомила, що вона хворіє і їй потрібний ще час.

Згодом ОСОБА_3 взагалі перестала виходити на зв`язок, позивач неодноразово намагався розшукати за адресою її місця проживання АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Петрівської селищної ради від 14.05.2026 року № 13-21/152/7, однак там ніхто не проживав. Звертаючись до сусідів щодо якоїсь інформації місця знаходження ОСОБА_3 , вони говорили, що її забрали родичі на лікування у м. Кривий Ріг.

Позивачу так і не вдалося зустрітися із ОСОБА_3 , а нещодавно йому стало відомо, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було Ганнівською сільською радою складено актовий запис про смерть № 23 від 21.04.2006 року, що підтверджується довідкою Петрівської селищної ради від 14.05.2026 року № 13- 21/152/7 та витягом зі Спадкового реєстру № 85344679 від 22.05.2026 року.

З часу придбання даного будинку, тобто з 25 жовтня 2003 року позивач фактично володіє даним будинком на правах власника, однак в силу вище зазначених обставин не було можливості оформити в належний спосіб.

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦК УРСР 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, що дає підставу для визнання дійсним договору купівлі - продажу житлового будинку, оскільки усі його істотні обставини виконано та є підставою для визнання за позивачем права власності на нього.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При вирішенні даного позову підлягають норми матеріального права, що діяли на момент укладання договору купівлі-продажу, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

До 01.01.2004 року в Україні діяв Цивільний кодекс Української СРСР 1963 року, згідно якого повинні вирішуватись дані правовідносини.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.05.2026 року № 85344679 інформація щодо спадкової справи ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у Спадковому реєстрі відсутня, тобто спадкова справа взагалі не заводилась.

Щодо спадкоємців померлої ОСОБА_3 для залучення їх у справі, будь які відомості відсутні щодо їх наявності чи відсутності, тим більше, як зазначено вище, спадкова справа не заводилась, більше того, протягом більше 22 років не виникало спору щодо даного будинку, а наміри переоформити будинок на позивача підтверджуються розпискою.

Таким чином в даний час відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу фактично позбавляє позивача права власності на придбане нерухоме майно.

Згідно ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на період виникнення договірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

На підставі ч. 2 ст.47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що при укладанні було дотримано усіх істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку, відбулось повне виконання договору, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 47, 128, 224, 227 ЦК УРСР у редакції 1963 року, ст. 328 ЦК України в редакції 2003 року.

Керуючись ст.ст. 263,264,265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25.10.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя С.Колесник