Рішення № 138106802, 17.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5379/26

Номер провадження2/205/4116/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (далі Позивач, ТОВ «ФК «Гелексі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.09.2018 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір позики № 25177.

На підставі зазначеного Договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, поворотності та оплатності, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами перерахування коштів на банківський рахунок відповідача.

Відповідно до умов Договору позики відповідач зобов`язався повернути суму позики, сплатити проценти за користування нею, а також комісію у строки та порядку, визначені договором.

Згідно з умовами Договору процентна ставка становить 0,01 % на день, розмір комісії 1,4 %, а у разі порушення строків виконання зобов`язань передбачено підвищену комісію у розмірі 3,0 %.

Однак відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 04.12.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 104 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом позики та 20 104 грн. 50 коп. заборгованість за процентами та комісією.

У зв`язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором позики № 25177 від 01.09.2018 року у розмірі 25 104 грн. 50 коп., а також судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 423 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк, визначений ухвалою про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на таке.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір позики № 25177, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп. зі стандартною процентною ставкою 0,01 % на день.

Умовами Договору позики також передбачено комісію у розмірі 1,9 %, а у разі порушення строків виконання зобов`язань підвищену комісію у розмірі 3,0 %.

Судом також встановлено, що відповідно до умов Договору № 04/08-17 ПК про надання послуг з переказу грошових коштів від 04.08.2017 року ТОВ «ФК «Елаєнс» 01.09.2018 року здійснило переказ грошових коштів у сумі 5 000 грн 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.09.2025 року № 25177.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору позики щодо своєчасного повернення отриманих коштів, сплати процентів та комісії, за період з 01.09.2018 року по 07.08.2025 року утворилася заборгованість за Договором позики № 25177 від 01.09.2018 року у загальному розмірі 25 104 грн 50 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. заборгованість за тілом позики та 20 104 грн 50 коп. заборгованість за процентами та комісією.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, між сторонами виник спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 01.09.2018 року між сторонами було укладено Договір позики № 25177 в електронній формі.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції, оферти, однієї сторони та її прийняття, акцепту, другою стороною, а електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а електронний договір, укладений із дотриманням вимог цього Закону, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Правомірність укладення кредитних договорів в електронній формі неодноразово підтверджувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» щодо успішного переказу коштів на банківську картку відповідача. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між сторонами Договору позики, отримання відповідачем грошових коштів та виникнення у нього обов`язку повернути суму позики у строки, визначені договором.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем грошових коштів, а доказів їх повернення суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом позики у сумі 5 000 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що умовами Договору позики сторони погодили розмір плати за користування позикою, а саме процентну ставку у розмірі 0,01 % на день, комісійну винагороду у розмірі 1,9 %, а також підвищену комісійну винагороду у випадку порушення строків виконання зобов`язань.

Отже, обов`язок відповідача щодо сплати процентів та комісії виник безпосередньо з умов укладеного сторонами Договору позики.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач просить стягнути проценти, та комісію, нараховані відповідно до умов Договору позики, а поданий розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, власного контррозрахунку до суду не подано.

Суд також враховує, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами та комісією нарахована відповідно до погоджених сторонами умов договору. Підстав вважати такі нарахування здійсненими поза межами умов Договору позики або із застосуванням іншого порядку нарахування судом не встановлено, а відповідачем відповідний розрахунок не спростовано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами та комісією ґрунтуються на умовах укладеного договору та положеннях статей 526, 629, 1048 ЦК України, а тому також підлягають задоволенню.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної цивільної справи по суті, у судове засідання не з`явився, заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що відповідно до статті 280 ЦПК України надає суду право під час заочного розгляду вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи повинен надати суду договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг виконаних адвокатом робіт, їх вартість, а також детальний опис наданих послуг.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за надання правничої допомоги. При визначенні його розміру враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним.

Разом із тим документальне підтвердження понесених витрат саме по собі не покладає на суд обов`язку присуджувати їх у повному обсязі. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен перевірити їх реальність, необхідність, обґрунтованість та співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням спору для сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.7 зазначеного договору розмір гонорару визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з актом наданих послуг від 01.09.2025 року адвокатом надано позивачу такі послуги: правовий аналіз обставин справи та надання консультацій 1 година, вартістю 1 000 грн 00 коп.; складання позовної заяви 3 години, вартістю 3 000 грн 00 коп.; формування додатків до позовної заяви 1 година, вартістю 1 000 грн 00 коп. Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 5 000 грн 00 коп.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд виходить із того, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики. Така категорія спорів є типовою, а позовна заява має стандартну структуру та містить переважно виклад фактичних обставин справи, посилання на норми матеріального та процесуального права, які є типовими для спорів цієї категорії.

Крім того, справа не відзначалася підвищеною складністю, не потребувала проведення значного обсягу процесуальних дій, витребування додаткових доказів чи участі представника позивача у судових засіданнях.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн 00 коп. не є співмірним зі складністю справи, фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсації підлягають лише ті судові витрати, які були фактичними, неминучими та обґрунтованими за своїм розміром.

З огляду на викладене суд вважає співмірним та таким, що відповідає принципам розумності й справедливості, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 423 грн 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 530, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1049 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за Договором позики № 25177 від 01.09.2018 року, станом на 04.12.2025 року, у загальному розмірі 25 104 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом позики та 20 104 грн. 50 коп. заборгованість за процентами та комісією.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) судовийзбір у розмірі 2 423 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.