Ухвала суду № 138106727, 06.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9287/25

Провадження № 1-кс/202/5056/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

06 липня 2026 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпра звернулася слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з погодженим прокурором клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 03 липня 2026 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, при проведенні досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу, за попередньою змовою групою осіб, здійснила нотаріальні дії, в ході яких відбулось відчуження житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та земельних ділянок розташованих під вищевказаними домоволодіннями, корпоративними правами ТОВ «Україна ГРУПА РОЗВИТКУ ТА КОНСАЛТИНГУ» (ЄДРПОУ 44592388), корпоративними правами ТОВ «ВЕГА СІСТЕМ Д» (ЄДРПОУ 45595966) та домоволодінням АДРЕСА_2 , та земельної ділянки за цією ж адресою загальною площею 0.0637 га, кадастровий номер № 1210100000:02:271:0025.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину причетна серед інших ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій 14.05.2026 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 362 КК України.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років, з конфіскацією майна.

Приймаючи до уваги, що санкція ч. 5 ст. 190 України передбачає конфіскацію майна, а не накладення арешту на вищевказане майно, може призвести до його відчуження або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що буде перешкоджати об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3202359580000, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1324719512101, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Настання негативних наслідків за результатами накладення арешту на вказане майно для інших осіб не передбачається.

Просив слідчого суддю накласти арешт з забороною вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій на вказане вище майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, до матеріалів клопотання долучив заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі.

В силу вимог ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що до скоєння вищевказаного кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якій 14 травня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у організації заволодіння майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у організації підроблення офіційного документа, з метою його подальшого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України у організації використання та використання завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України, а саме у організації вчинення несанкціонованих діях з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Санкції ч. 5 ст. 190 КК України, за якою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року та, відповідно, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_5 передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 на праві власності належить наступне нерухоме майно:

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3202359580000;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1324719512101.

Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, та покарання в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженні шляхом відчуження та розпорядження належного їй нерухомого майна, яке може бути конфісковане.

Враховуючи наведене, клопотання слідчого необхідно задовольнити та з метою забезпечення збереження майна та можливої конфіскації майна, як виду покарання, накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій на майно:

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3202359580000;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1324719512101.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1