Рішення № 138106209, 08.07.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/425/26

Провадження № 2/700/458/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/425/26 провадження №2/700/458/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №986713498. В кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки, та відповідачу надано кредит у розмірі 11100,00 грн. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди щодо продовження терміну дії договору. 31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Згідно витягу з реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 56119,50 грн. 15.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №986713498. Всупереч умов кредитного договору, відповідач не здійснила своєчасних платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов`язання. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 56119,50 грн, понесені судові витрати, а також витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача, повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач на адресу суду направила заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, лише в сумі основного боргу 11100 грн. Також просить суд зменшити суму витрат на професійну правову допомогу, оскільки є багатодітною матір`ю, офіційно не працевлаштована і не спроможна їх сплатити.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Згідно з приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.626, ч. 1 ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №986713498 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора YRYM-3562. В кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були перераховані відповідачу кошти в сумі 11100,00 грн, про що свідчить відповідні платіжні доручення ппо перерахування коштів та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена із умовами вказаного кредитного договору №986713498 від 31.10.2023, що підтверджується накладенням відповідачем Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із відповіді АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» за № 20.1.0.0.0/7-260422/66637-БТ від 24.04.2026 на запит суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . Додатково направлено виписку по рахунку за період з 31.10.2023 по 05.11.2023, яка містить інформацію про зарахування 31.10.2023 на суму 10000,00 UAH та 02.11.2023 на суму 1100,00 UAH.

З наданих суду документів вбачається, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди щодо продовження терміну дії договору( №19 від 28.11.2029, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023) Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №265 від 02.01.2024 року, до договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на суму 27672,42 грн.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Згідно витягу з реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 56119,50 грн.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №986713498.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №986713498 від 31.10.2023 борг відповідача становить 56119,50 грн, яка складається з:

11100,00 грн заборгованість по тілу кредиту;

45019,50 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» набувши статусу нового кредитора у договорі про надання кредиту №986713498 від 31.10.2023, отримало право пред`явлення грошової вимоги до ОСОБА_2 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.

В позовній заяві ТОВ «ФК «ЕЙС» не просить стягнути з відповідача жодну неустойку (у формі пені чи штрафів), а лише заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11100,00 грн та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 45019,50 грн, які були нараховані відповідачу відповідно до умов кредитного договору, що в загальному розмірі становить 56119,50 грн.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №986713498 від 31.10.2023 по несплаченим процентам у загальному розмірі 45019,50 грн, що нараховані відповідно до кредитного договору.

Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідними змінами, внесеними Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Позивач, не зважаючи на набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів умови вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірах, що перевищували максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством.

З огляду на викладене, дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору розмір заборгованості за процентами підлягає зміні з урахуванням положень законодавства.

За зробленим судом розрахунком з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути заборгованість за процентами в сумі 35338,30 грн. Такий розмір заборгованості за процентами нараховано позивачем за період з 31.10.2023 року по 28.03.2024 року включно та перераховані судом за процентною ставкою 1,7 % в період з 31.10.2023 року по 23.12.2023 року включно (10000*1,7%*2 дні +11100*1,7%*59 днів) в сумі 11473,30 грн (340+11133,30), за процентною ставкою 2,5 % в період з 24.12.2023 року по 28.03.2024 року включно (11100*2,5%*86 днів) в сумі 23865,00 грн, що в загальному розмірі становить суму 35338,30 грн.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №986713498 від 31.10.2023, який був укладений між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконала свої зобов`язання за договором перед позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають до часткового задоволення та стягнення заборгованості в сумі 46438,30 грн, яка складається із 11100,00 грн основного боргу за тілом кредиту та 35338,30 грн процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №44727 від 15.04.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.4,5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірнимі з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Соломко та партнери». Отримання послуг підтверджено актом прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025.

Суд встановив, що заявлені витрати на правову допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання обов`язків за договором про надання правничої допомоги . З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; спір є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; справа не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін,без участі представника позивача; в спорах щодо кредитних правовідносин наявна усталена судова практика; обсяг досліджених доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання та подання позовної заяви, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався.

Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, з урахуванням того, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними, тому заявлена до відшкодування сума 7 000, 00 грн є надмірною. Враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити з розмір витрат позивача на професійну правничу допомогудо 5000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (82,75 %), а саме судовий збірв розмірі 2203,14 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4137,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №986713498 від 31.10.2023 року у розмірі 46438,30 грн (сорок шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 30 копiйок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2203,14грн (дві тисячі двісті три гривні 14 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4137,50 грн. (чотири тисячі сто тридцять сім гривень 50 копійок)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження юридичної особи: вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, м.Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ