Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 09.07.2026Справа № 554/9653/26 Провадження № 1-кс/554/8914/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«09» липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим в порядку ст.303 КПК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим в порядку ст.303 КПК України.
06.07.2026 року від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 , в якій заявник вказує, що 30 червня 2026 року слідчим суддею ОСОБА_4 вже була постановлена ухвала у цій же судовій справі № 554/9653/26 (провадження № 1-кс/554/8507/2026), якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених осіб Полтавської обласної прокуратури. Підставою для відмови, зокрема, стало посилання суду на те, що слідчим прийнято постанову від 25.06.2026 про відмову у визнанні його потерпілим, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його скарги. Оскільки, при постановленні ухвали від 30.06.2026 слідчий суддя вже врахував зазначену постанову слідчого як обставину, що має істотне значення для вирішення спору, та поклав її в основу своїх висновків, він не може приймати участь у розгляді даної скарги. За таких обставин у нього виникають об?єктивні сумніви щодо можливості повторного розгляду цим самим слідчим суддею питання, яке безпосередньо пов?язане з процесуальним рішенням, оцінка якого вже фактично була врахована ним під час постановлення попередньої ухвали. При цьому його заява не ґрунтується на незгоді з ухвалою від 30.06.2026 або на припущенні про особисту упередженість судді. Підставою для заявлення відводу є виключно те, що суддя вже висловив свою процесуальну оцінку обставинам, безпосередньо пов?язаним із постановою слідчого від 25.06.2026, законність якої належить перевірити у цьому провадженні, що може об?єктивно викликати сумнів у його неупередженості
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід. Разом з тим, у своїй заяві про відвід зазначив, що просить заяву задовольнити, передати матеріали для визначення іншого слідчого судді в порядку встановленому КПК України та розглянути скаргу (заяву) за його відсутності на підставі наданих матеріалів у відповідності до положень ст. 26 КПК України.
Слідчий ТУ ДБР в м. Полтавав судове засідання не з?явився про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Суд, дослідивши подану заяву, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, статтею 76 КПК України визначені підстави недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Так, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов?язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
З вимог ч.1 ст. 81 КПК України вбачається, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Згідно з частиною 3 статті 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є гарантією права на справедливий суд, як в процесі щодо прав та обов`язків цивільного характеру, так і щодо кримінального обвинувачення і неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід/самовідвід.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб?єктивного та об?єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Стосовно суб?єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб?єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження та об?єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з?ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. При чому позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об?єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58). У цьому зв?язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об?єктивного, так і суб?єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об?єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб?єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Під час розгляду заяви судом встановлено, що заявлений відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , що передбачені діючими нормами КПК України.
Заявником не надано належних доказів того, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , відсутні конкретні факти, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та упередженість слідчого судді під час розгляду даної скарги.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_3 в обґрунтування заявленого відводу про те, що слідчий суддя ОСОБА_4 вже відмовив у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених осіб Полтавської обласної прокуратури з посиланням на постанову слідчого від 25.06.2026 про відмову у визнанні його потерпілим, а отже вже врахував зазначену постанову як обставину, що має істотне значення для вирішення спору.
З ухвали слідчого судді ОСОБА_4 вбачається, що заявник оскаржував бездіяльність уповноваженої особи Полтавської обласної прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання від 08.06.2026, в якому просив надати йому пам?ятку про права та обов?язки потерпілого у кримінальному провадженні №42026000000000690 від 27.05.2026, але слідчий пам?ятку на надав, клопотання у встановлений законом строк не розглянув і не повідомив про результати його розгляду. Оскільки, 25.06.2026 слідчим була ухвалена постанова про відмову у визнанні потерпілим, доводи скарги про не розгляд клопотання в порядку ст. 220 КПК не знайшли свого підтвердження, оскільки, слідчим було прийнято відповідне процесуальне рішення.
Таким чином, слідчий суддя ОСОБА_4 в ухвалі суду від 30.06.2026 лише встановив факт розгляду клопотання заявника від 08.06.2026, яке стосувалось бездіяльності уповноваженої особи Полтавської обласної прокуратури щодо не розгляду клопотання. Оцінку самої постанови про відмову у визнанні потерпілим слідчий суддя ОСОБА_4 не надавав, зазначивши в ухвалі суду, що незгода скаржника з постановою про відмову у визнанні потерпілим не є предметом розгляду скарги на бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання.
Отже, слідчим суддею процесуальне рішення по суті скарги про відмову у визнанні потерпілим не ухвалювалось, оцінка обставинам, безпосередньо пов?язаним із прийнятим слідчим постанови від 25.06.2026 про відмову у визнанні потерпілим не надавалась.
Постановлення слідчим суддею процесуальних рішень, не є тією обставиною, яка виключає участь слідчого судді у розгляді скарги, а отже не може слугувати підставою для усунення слідчого судді від розгляду скарги, оскільки незгода з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для його відводу.
Таким чином, викладені в заяві доводи ОСОБА_3 не свідчать про необ?єктивність та упередженість слідчого судді та не є тими обставинами, які виключають участь слідчого судді у розгляді скарги, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим в порядку ст.303 КПК України.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим в порядку ст.303 КПК України відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Полтави: ОСОБА_5
Судове рішення № 138105523, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/9653/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: