Рішення № 138104854, 09.07.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1118/26

2-о/368/48/26

Рішення

Іменем України

"09" липня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

заявника ОСОБА_1

та представника заявника адвоката Матюшенкова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

заявник та її представник просять суд встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовуючи наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя спадкодавцем заповіту складено не було. Після смерті спадкодавця залишився житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом із спадкодавцем як чоловік та дружина без укладення шлюбу.

Після смерті спадкодавця, за заявою заявниці, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Воловенко Раїсою Павлівною, була заведена спадкова справа № 9/2026.

Однак, листом від 05 лютого 2026 року №22/01-16, приватний нотаріус повідомила заявницю про те, що їй необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому запропонувала останній звернутися до суду для встановлення даного факту.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між заявницею та спадкодавцем має для заявниці юридичне значення, оскільки встановлення цих фактів, породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права, зокрема право на прийняття спадщини.

Приблизно 1990-х роках заявниця познайомилася спадкодавцем, після чого вони почали спільно проживати в м. Києві в квартирі, що належала спадкодавцю. Після продажу квартири заявниця та спадкодавець приблизно 3 роки проживали в Черкаській області та приблизно з 1998 року почали проживати в будинку АДРЕСА_1 .

Під час їх спільного проживання, спадкодавець займався підробітками, а заявниця отримувала допомогу по інвалідності з дитинства, а також інколи теж мала підробітки, внаслідок чого вони вели спільний бюджет. Під час проживання із спадкодавцем, заявниця ввела з ним спільне господарство, зокрема вели спільний бюджет, мали спільні витрати на придбання різних побутових речей, одягу, продуктів харчування, ліків, надавали один одному взаємну допомогу. Під час спільного проживання у заявниці та спадкодавця як спільних та і дітей від інших стосунків не було. Інших спадкоємців у спадкодавця не має.

Згідно довідки Кагарлицької міської ради від 20.03.2026 року № 80, ОСОБА_2 з 23.08.1998 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 04.09.2025 року, заявниця з 14.09.18 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб.

Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п. 5). При цьому, позасудовий порядок встановлення указаного факту чинним законодавством не передбачений.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю.

Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру, анкети, квитанції, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Пунктом 5 частини першої статті 256 ЦПК України передбачено встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлення цього факту судом можливе у випадку, коли потрібно вирішити питання про виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ЕСН-1986-8-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною, визначеною законом, законною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Зазначені висновки є сталими в судовій практиці та підтверджується позицією, викладеною, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 та постанові Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 369/7524/19.

Положеннями статті 74 СК України визначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Таким чином, враховуючи що відповідно до ст. 293 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт, що має юридичне значення від якого залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, у Заявниці наявне право на звернення до суду із відповідною заявою.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України, заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення подається за місцем проживання заявника.

Представник заінтересованої особи в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чино повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши заявника, її представника, свідків та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Бурти Обухівського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 09.08.2025 Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Довідкою про реєстрацію місця проживання вбачається, що ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 23.08.1998 р. по 07.08.2025 р.

Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального Київської області Воловенко Р.П. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через відсутність документів, які б підтверджували сімейний зв`язок, або встановлення факту їхнього спільного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення чинного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства. У пункті 6 вказано, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, і тому подібне.

У статті 21 СК України вказано, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно ч.1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 в справі №639/7697/19 (провадження №61-4709св21) вказано, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 18 вересня 2023 року по справі № 582/18/21 прийшов до висновку, що «За загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до спадкових відносин, що виникають з моменту відкриття спадщини, абзацом 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності. Відповідно, п`ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, у тому числі до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 21 вищевказаної Постанови вказано, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Судом встановлено, що вказані заявником обставини на обґрунтування вимог заяви, а саме спільний відпочинок, самі по собі, без доведення належними доказами факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались та мали місце протягом вказаного хронологічного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.

Вказаний факт був стверджений показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Факт про встановлення якого просить заявник має для неї юридичне значення, оскільки дає право на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ЦК України, ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складено 10.07.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко