Ухвала суду № 138104743, 10.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7225/25

Провадження № 4-с/362/16/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Медведєва К.В.,

за участі секретаря судового засідання Бацули Д.О.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа головний державний виконавець Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлія Ігорівна, боржник ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця,-

в с т а н о в и в:

15 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлії Ігорівни.

В скарзі скаржник просить суд:

-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлії Ігорівни щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 за судовим наказом №362/7225/25 за період з вересня 2025 року по квітень 2026 року включно;

-зобов`язати головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлію Ігорівну або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення шляхом проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 обчислюючи розмір доходу за період вересень 2025 року квітень 2026 року, виходячи із середнього заробітку по Київській області.

-стягнути з Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 гривень.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець під час виконання судового рішення склала довідку-розрахунок зі сплати аліментів від 17.04.2026, в якому невірно визначила суму аліментів, які мав сплатити боржник, а саме для розрахунку суми аліме6нтів брала до уваги невірний розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, чим порушила права стягувача.

В скарзі зазначено, що у державного виконавця не було підстав розраховувати щомісячно заборгованість по аліментам, виходячи із середньої заробітної плати за квартальними даними, оскільки, відповідно до статті 195 СК України заборгованість по сплаті аліментів платника, який є ФОП на спрощеній системі, визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості за місяць. У цій нормі закону не передбачено, що заборгованість, яка підлягає стягненню щомісяця, визначається із середньої заробітної плати для працівника даної місцевості саме за квартал.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області прийнято скаргу до розгляду, призначено судове засідання з розгляду скарги на 11.06.2026 та витребувано у Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірену копію виконавчого провадження № 79644001.

До суду надійшли заперечення державного виконавця, в якому вказано, що відомості про середню заробітну плату працівника для даної місцевості обрано відповідно до статистичної інформації, яка була доступна на момент визначення суми аліментів. В наступному, через зміну органами статистики періодичності у опублікуванні відповідних статистичних даних, державним виконавцем повідомлено сторін виконавчого провадження про новий розрахунок зі сплати аліментів. Крім того, в запереченнях державний виконавець звертає увагу на те, що відсутні підстави для задоволення скарги, оскільки в довідці-розрахунку сторонам виконавчого провадження роз`яснювалось, що розрахунок є неостаточним та може змінюватись за ново виявлених обставин та у разі наявності у сторін виконавчого провадження документів, що підтверджують або спростовують інформацію, після надання їх державному виконавцю, розрахунок буде здійснено з урахуванням наявних документів.

Також державний виконавець зазначила, що довідка-розрахунок зі сплати аліментів не порушує права стягувача, оскільки нею не вирішується питання правильності по суті визначення конкретного розміру такої заборгованості. Наслідком складання такої довідки-розрахунку є лише необхідність повторного розгляду певних процесуальних питань у межах виконавчого провадження посадовими особами органів ДВС. Додатково державний виконавець просила відмовити у стягнення витрат на правову допомогу.

В судове засідання 11.06.2026 скаржник та її представник не з`явилися, до суду надійшло клопотання представника скаржика про відкладення розгляду справи. Від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 01.07.2026.

В судовому засідання 01.07.2026 розгляд справи відкладався на 09.07.2026.

В судовому засіданні 09.07.2026 представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Державний виконавець проти задоволення скарги заперечив. Також зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та неспівмірними.

Представник боржника зазначила, що дії державного виконавця відповідають вимогам законодавства.

Суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення та оголосив перерву до 10.07.2026.

В судове засідання 10.07.2026 учасники не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що Васильківським міськрайонним судом Київської області 30.10.2025 видано судовий наказ у справі №362/7225/25 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , УНЗР 19861122-01614, місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР 19891101-04147, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімум на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17 вересня 2025 року.

Боржник ОСОБА_2 є Фізичноою особою підприємцем та з 01.08.2023 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою податку 5 відсотків, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 13989 від 06.07.2026.

21.11.2025 головним державним виконавцем Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Ю.І. відкрито виконавче провадження № 79644001 з примусового виконання судового наказу № 362/7225/25 від 30.11.2025 виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області.

17.04.2026 державним виконавцем складено довідку-розрахунок зі сплати аліментів № 79644001. В зазначено ній довідці-розрахунку зазначено, що середня заробітна плата для цієї місцевості визначена в сумі вересень 2025 6510,00 грн., жовтень 2025 - 14415,00 грн., листопад 2025 - 14415,00 грн., грудень 2025 - 14415,00 грн., січень 2026 - 14415,00 грн., лютий 2026 - 14415,00 грн., березень 2026 - 14415,00 грн., квітень 2026 - 14415,00 грн. і заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 17.04.2026 відсутня. Також у довідці-розрахунку зазначено, що розрахунок є неостаточним та може змінюватись за нововиявлених обставин.

10.05.2026 державним виконавцем складено довідку-розрахунок зі сплати аліментів № 79644001. В зазначено ній довідці-розрахунку зазначено, що середня заробітна плата для цієї місцевості визначена в сумі вересень 2025 10997,42 грн., жовтень 2025 - 25994,00 грн., листопад 2025 - 25994,00 грн., грудень 2025 - 25994,00 грн., січень 2026 - 25994,00 грн., лютий 2026 - 25994,00 грн., березень 2026 - 25994,00 грн., квітень 2026 - 25994,00 грн. і заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 10.05.2026 складає 20188,59 грн. Також у довідці-розрахунку зазначено, що розрахунок є неостаточним та може змінюватись за нововиявлених обставин. Вказана довідка направлена стягувачу та його представнику на електронні адреси

14.05.2026 представник стягувача через «Електронний суд» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо складання державним виконавцем довідки-розрахунку зі сплати аліментів від 17.04.2026 №79644001.

Спір між сторонами виконавчого провадження виник стосовно визначення величини «середньої заробітної плати для працівника даної місцевості», а саме який саме з оприлюднених органами статистики показник має брати державним виконавцем як база для обрахунку розміру аліментів присуджених судом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судовий контроль, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, на стадії виконавчого провадження, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюють законність дій виконавця та ухвалених ним рішень, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця відбувається згідно із статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За правилами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який, як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, під час проведення грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Разом з тим, безпосередньо показник який би мав назву «середня заробітна плата для даної місцевості» органами статистики не оприлюднюється. Натомість органами статистики оприлюднюються інші показники:«середньомісячна заробітна плата штатних працівників по районах» та «середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності». Кожен з вказаних показників оприлюднюється і розраховується щодо кожної області України окремо.

Саме у виборі одного з таких показників полягає спір, що вирішується судом.

Суд виходить з того, що виходячи із норм ст. 195 СК України розмір аліментів з боржника має визначатись виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. При цьому в силу приписів ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Також зважаючи на природу аліментів, останні мають сплачуватися щомісячно, а державний виконавець їх має обчислювати також щомісяця.

Як видно, такий показник як: «середньомісячна заробітна плата штатних працівників по районах» Київської області, який обрано державним виконавцем, як база для обрахунку «середньої заробітної плати працівника для даної місцевості», не відповідає критерію «щомісячності» оскільки обраховується раз на квартал в кінці кварталу. Натомість інший показник «середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності» Київської області, на застосуванні якого наполягає представник скаржника, обраховується щомісячно та відповідає як природі як аліментних платежів, так і приписам ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, на думку суду, виходячи з правової природи аліментних платежів та інтересів дитини, обов`язків державного виконавця, державний виконавець при визначенні суми аліментів має брати для розрахунку саме показник «середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності», який розраховано по Київській області. Зазначений підхід відповідає міркуванням і висновкам викладеним в ухвалі Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 679/987/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2026 у справі №296/6029/22.

Враховуючи викладене, державним виконавцем невірно обрано показник середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, визначений ст. 195 СК України, тому дії головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлії Ігорівни щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 за судовим наказом №362/7225/25 за період з вересня 2025 року по квітень 2026 року включно слід визнати неправомірними, та державного виконавця слід зобов`язати усунути порушення шляхом проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 обчислюючи розмір доходу за період вересень 2025 року квітень 2026 року.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд встановив, що за умовами договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026 №333-04/26 сторонами договору визначено, що витрати адвоката на правничу допомогу, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді становить 15000,00грн.. який оплачується протягом 60 календарних днів після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції (п. 4.1. договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026 №333-04/26).

Згідно акту наданої правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги №333-04/26 від 09.04.2026 (детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 12.05.2026 наведено детальних опис послуг та визначено вартість наданих послуг становить фіксований розмір 15000,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 лютого 2020 року у справі за № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст.137 ЦПК України).

Державним виконавцем заявлено клопотання про відмову у покладенні на виконавчу службу, та зазначено що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірний.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги доводи державного виконавця про необґрунтованість та не співмірність витрат позивача на правову допомогу та вважає, що з органу виконавчої служби слід стягнути на користь скаржника витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн., які є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом обсягом послуг.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 18, 447, 447-1 ЦПК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» суд,

постановив:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлії Ігорівни щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 за судовим наказом №362/7225/25 за період з вересня 2025 року по квітень 2026 року включно.

Зобов`язати головного державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сазанович Юлію Ігорівну або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення шляхом проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79644001 обчислюючи розмір доходу за період вересень 2025 року квітень 2026 року, виходячи із середнього заробітку по Київській області.

Стягнути з Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код 34842289) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали виготовлено 10.07.2026.

Суддя Медведєв К.В.