Рішення № 138103341, 09.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2779/26

Провадження № 2/450/2416/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на свою користь 11715,00 грн заборгованості за кредитним договором № 43662147 від 21.09.2021 та вирішити питання судових витрат.

Свій позов обґрунтовує, що 21.09.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 43662147, у результаті чого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3300,00 гривень. 01.09.2025 укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 43662147 від 21.09.2021. Вказує, що відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11715,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3300,00 грн, заборгованість за відсотками 8415,00 грн.

Ухвалою від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Повідомлення відповідача у справі здійснювалось через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України на підставі частини 10 статті 187, частини 11 статті 128 ЦПК України.

У визначений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів у порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 21.09.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 43662147.

Судом встановлено, що 21.09.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 43662147 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір про надання фінансового кредиту № 43662147, Додаток № 1 до нього, підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 575974.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 3300,00 гривень, строк кредитування 90 днів з 21.09.2021 до 20.12.2021, процентна ставка за кредитом становить 2,5% протягом пільгового періоду за 30 календарних днів з 21.09.2021 по 29.11.2021, 3% протягом стандартного періоду за 60 календарних днів з 22.10.2021 по 20.12.2021.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3152_251023173351 від 23.10.2025, де зазначено, що успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 на суму 3300,00 грн, дата та час операції 21.09.2021 о 19:55:02 год.

Крім того, позивачем надано довідку про ідентифікацію особи ТОВ «ФК «Ірбіс» від 16.02.2026, що підтверджує акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та підписання договору одноразовим ідентифікатором 575974, відправленого позичальнику 21.09.2021 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, здійснив переказ коштів на загальну суму 3300,00 грн згідно кредитного договору № 43662147 від 21.09.2021, на платіжну картку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Як вбачається із розрахунку заборгованості кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 43662147 від 21.09.2021, станом на 20.12.2021 заборгованість становить 11715,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3300,00 грн, заборгованість за відсотками 8415,00 грн.

Крім того, між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» 01.09.2025 укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з яким ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» право вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, що укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика», позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору №43662147 від 21.09.2021, у розмірі 11715,00 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 3300,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 8415,00 грн.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна договір № 43662147 з ним не був би укладений.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 512 ЦК України, визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог статті 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевказаний договір відступлення прав вимоги, суд вважає, що ТОВ «ФК «Позика» є належним позивачем щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором №43662147 від 21.09.2021.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем факт отримання кредитних коштів у сумі 3300,00 грн відповідно до умов вказаного договору не заперечувався та не оспорюється факт укладення вищевказаного договору. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов`язань, передбачених договором, відповідач своєчасно не повертає кредитні кошти, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача суми кредиту та відсотків в розмірі 11715,00 гривень. Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 5500,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що договір № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, додаткова угода № 43662147 від 08.05.2026 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, підписані директором позивача ТОВ «ФК «Позика» Міньковською А.В. та фізичною особою-підприємцем Лівак Іванною Миколаївною, в той час як скерована до суду позовна заява підписана не останньою, а директором ТОВ «ФК «Позика» Міньковською А.В., яка представляє інтереси позивача, а не адвокатом Лівак І.М., тому надання адвокатом правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеним належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» заборгованість за Договором № 43662147 від 21.09.2021 у розмірі 11715,00 грн (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять гривень нуль копійок), з яких 3300,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 8415,00 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, 07406, Київська область, м. Бровари, вулиця Симона Петлюри, 21/1)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська