Рішення № 138103109, 01.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1336/26

Провадження №: 2/332/2205/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левицька Юлія Василівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

06.03.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левицька Ю.В., звернулася до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначала наступне.

12.06.1973 року, згідно ордера № 4161, виданого Виконавчим комітетом міської ради депутатів трудящих, батьку позивачки ОСОБА_4 , на родину з трьох чоловік (дружину та доньку) була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сина позивачки народилась донька ОСОБА_6 , яка згодом змінила ім`я на ОСОБА_2 .

Отже, на вказану житлову площу, зі згоди позивачки, була прописана онука ОСОБА_2 .

На даний час в зазначеній квартирі зареєстровані та фактично проживають: позивачка та її рідний син ОСОБА_3 .

Відповідачка по справі в спірній квартирі ніколи не проживала та не проживає. Особистих речей та будь-якого іншого майна, яке їй би належало, в квартирі не має, в спірному житлі не з`являється.

Реєстрація відповідачки в квартирі перешкоджає позивачці у здійсненні права користування житловим приміщенням.

У зв`язку з наведеним, позивачка просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 (стара назва Сеченова 48/64).

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2026 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 14 год. 30 хв. 06.04.2026 року. В подальшому підготовче судове засідання було неодноразово відкладено, останній раз на 12 год. 00 хв. 01.07.2026 року.

Позивачка та представник останньої в судове засідання не з`явилися, в заяві по суті справи просили розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, звернулася до суду з заявою про визнання позову.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи у відсутність учасників справи та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас за приписами ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ст. 200 ч. 3 ЦПК України).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12.06.1973 року, згідно ордера № 4161, виданого Виконавчим комітетом міської ради депутатів трудящих, батьку позивачки ОСОБА_4 , на родину з трьох чоловік була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

До складу сім`ї ОСОБА_4 входили: дружина ОСОБА_5 (мати позивачки) та ОСОБА_7 (позивачка).

Факт родинних відносин позивачки з наймачем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , а зміна прізвища свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сина позивачки народилась донька ОСОБА_6 , яка згодом змінила ім`я на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_6 , виданого Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначеним законом.

15.02.2026 року втратив чинність Житловий Кодекс України. Водночас цей Кодекс в частині застосування ст. ст. 71, 72 ЖК, є чинним.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житлом.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 , зареєстрована, однак не проживає у спірній квартирі, понад шість місяців, що останньою не заперечувалось, а також, те що зазначений факт перешкоджає позивачці у здійсненні права користування зазначеним нерухомим майном, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування вказаним жилим приміщенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Питання щодо стягнення судових витрат не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 9, 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 12, 81, 89, 200, 206, 211, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_8 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_7 .

Представник позивача: адвокат Левицька Юлія Василівна, адреса: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_9 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 20, код ЄДРПОУ 40302133.

Повний текст рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська