Рішення № 138102417, 09.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/9116/26

Провадження №2/592/2831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача представника позивача Паладич Аліни Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що 11.01.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір пор надання споживчого кредиту №1381054, за умовами якого останньому надано кредит у гривні в сумі 10000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50 % в день. 15.07.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №1381054 від 11.01.2024 становить: заборгованість за сумою кредиту 9599,98 грн, заборгованість по відсотках 68639,90 грн, загальна заборгованість 78239,88 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №1381054 від 11.01.2024 у розмірі 78239,88 грн та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача ТОВ ««СВЕА ФІНАНС»» в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1381054 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становить 10000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів кожні 30 дів, стандартна процентна ставка 2,50 % в день, та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (а.с.11).

Відповідно до 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір відповідачем ОСОБА_1 підписаний електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) М770.

11.01.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» через ТОВ «ПЕЙТЕК» перерахувало на картку № НОМЕР_2 , вказану у Договорі №1381054 грошові кошти у сумі 10000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , отримавши кредит, своїх зобов`язань не виконала у зв`язку із чим станом на 05.01.2025 утворилась заборгованість в загальному розмірі 78239,88 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 9599,98 грн, заборгованість по відсотках 68639,90 грн (а.с.17).

15.07.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 за кредитним договором №1381054 від 11.01.2024, за яким загальна сума становить 78239,88 грн (а.с.18-19, 20).

Відповідачем рішення суду про визнання договору факторингу №01.02-23/25 від 15.07.2025 та кредитного №1381054 від 11.01.2024 недійсним, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Доказів на спростування доводів позивача щодо розміру заборгованості за наданим кредитом відповідачем не надано. Долучений до позову розмір заборгованості відповідачем не спростовувався.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по процентам, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».

Так пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21.08.2024).

Договір укладений між сторонами 11.01.2024, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%.

Вбачається, що умови договору від 11.01.2024 року передбачають процентну ставку у розмірі 2,50 % в день, що суперечить вимогам закону.

Таким чином, заборгованість по процентам за договір №1381054 про надання споживчого кредиту від 11.01.2024 у період з 11.01.2024 по 05.01.2025 включно виходячи з відсоткової ставки у розмірі 1 % становить 36000 грн (10000 грн х 1 % х 360 день), а не 68639,90 грн, як заявлено позивачем.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на погашення боргу за кредитом від 11.01.2024 вносилися платежі, на погашення тіла 400,02 грн, на погашення відсотків 18249,99 грн.

Оскільки, відповідачка здійснила часткову оплату заборгованості за відсотками в розмірі 18249,99 грн. Тому залишок заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 17750,01 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконувалися умови кредитного договору в частині погашення заборгованості перед позивачем за отриманий кредит, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість по кредиту в сумі 27349,99 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 9599,98 грн; суми заборгованості по відсоткам 17750,01 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 930 грн 68 коп. (27349,99 грн * 2662,40 грн / 78239,88 грн).

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Паладич Аліни Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» суму заборгованості за договором №1381054 в розмірі 27349 грн 99 коп., а також 930 грн 68 коп. в відшкодування судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга КАТРИЧ