Ухвала суду № 138101358, 09.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 209/5072/25

Провадження №2/173/161/2026

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

09 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кожевник О.А., за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С. розглянувши матеріали справи за позовом позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та скасування державної реєстрації права власності та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 11.07.2025 року за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 02.09.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 19.11.2025 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року витребувано з Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином посвідчену копію матеріалів спадкової справи № 664/2024, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

09.07.2026 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про направлення справи за територіальною підсудністю до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області оскільки земельна ділянка належить до Лихівського територіальної громади.

Від представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_5 через електронний суд надійшло аналогічне клопотання.

Вирішуючи вказане клопотання, перевіривши матеріали цивільної та спадкової справи, суд дійшов висновку про його задоволення, оскільки заявлений позов територіально не підсудний Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як ст. 125 Конституції України, так і ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

За змістом параграфу 3 Глави 2 ЦПК України основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним цивільним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

При цьому слід врахувати, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 523/14831/21 (провадження № 61-7964св23)).

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-п від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Предметом первісного позову є вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Предметом зустрічного позову є вимога про усунення особи від права на спадкування за законом.

Наведені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оформленням спадкових прав на земельну ділянку, розташовану на території Лихівської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області. Отже, спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки заявлені позовні вимоги мають безпосередній правовий зв`язок із правами на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, оскільки дана вимога стосується прав на земельну ділянку, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими ст. 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення.

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, а підсудний П`ятихатському районному суду Дніпропетровської області, вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та скасування державної реєстрації права власності та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом передати за підсудністю до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст. 30, 31 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_5 щодо направлення цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та скасування державної реєстрації права власності та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом за територіальною підсудністю задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та скасування державної реєстрації права власності та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, Друга Кам`янська нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом передати за підсудністю до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області передати за підсудністю на розгляд до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 114, м. П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область).

Передача справи за підсудністю на розгляд до іншого суду за встановленою ЦПК підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.

Суддя О.А. Кожевник