Рішення № 138101339, 08.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1502/26

Номер провадження2-о/173/70/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у період із 01.07.1977 року по 18.07.1980 рік навчався у професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівка Донецької області та отримав диплом НОМЕР_1 . У зв`язку з військовим вторгненням, терміновою евакуацією, знищенням будинку, він був змушений переміститися на безпечні території, під час переїзду вказаний диплом та додаток до диплому ним було втрачено. У Міністерстві освіти і науки України було повідомлено, що у зв`язку з тим, що заклади освіти міста Донецької області розташовані на тимчасово окупованій території не вбачається можливості перевірити запитувану інформацію. У зв`язку із вищевказаним, заявник не має можливості документально підтвердити факт належності правовстановлюючого документа для зарахування часу навчання до трудового стажу та реалізувати своє право на пенсію.

Провадження у справі відкрито 01.06.2026 та до участі у справі як заінтересовану особу залучено Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явилися, представник заявника надала заяву про розгляд справи без участі сторони заявника, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Миколайпілля Костянтинівського району Донецької області, має РНОКПП НОМЕР_2 .

Заявник є внутрішньо переміщеною особою та з 07.10.2025 фактично проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1220-7002324286 від 07.10.2025.

Згідно копії облікової картки члена НОМЕР_3 , у пункті про навчальні заклади зазначено, що заявник закінчив Горлівське середнє професійно-технічне училище № 12 Донецької області у 1980 році.

У копії війського квитка НОМЕР_4 від 02.11.1981 у графі освіта зазначено: середня спеціальна, Горлівське ГПТУ-12 у 1980 р., слюсар авторемонтник.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 від 19.08.1980 р., запис № 1: «Навчання в ПТУ № 12 м. Горлівка з 01.09.1977 р. по 18.07.1980 р. Диплом НОМЕР_1 ».

Листом Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України № 5/1012-25 від 18.06.2025 заявникові повідомлено, що факт навчання може бути підтверджено лише закладом освіти, у якому зберігаються документи особових справ здобувачів освіти.

Рішенням Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 052630004124 від 28.04.2025 року заявнику відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.

Також рішенням від 17.11.2025 № 052630004124 ОСОБА_2 відмолено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.

Заявник не має можливості документально підтвердити факт належності правовстановлюючого документа для зарахування часу навчання до трудового стажу та реалізувати своє право на пенсію.

Згідно з ч.1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено які категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку окремого провадження. Пунктом 6 ч.1 вказаної статті передбачено встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів. За змістом ч.2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян».

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, незважаючи на відсутність у заявника диплома про закінчення професійно-технічного навчального закладу, сукупність досліджених судом доказів є належною, допустимою та достатньою для встановлення факту його навчання у професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівки в період з 01 вересня 1977 року по 18 липня 1980 року.

Факт навчання підтверджується взаємоузгодженими відомостями, що містяться в офіційних документах заявника, а саме: трудовій книжці, військовому квитку та обліковій картці члена КПРС. Відомості, викладені у цих документах, є послідовними, не суперечать одна одній та підтверджують здобуття заявником професійно-технічної освіти у зазначеному навчальному закладі.

Суд також враховує, що заявник вжив усіх можливих заходів для отримання документа, який безпосередньо підтверджує факт навчання, однак через відсутність можливості отримати відповідні архівні документи не може підтвердити цей факт у позасудовому порядку. Водночас встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є необхідним для вирішення питання про зарахування періоду навчання до страхового (трудового) стажу при призначенні пенсії.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявні всі передбачені статтями 293, 315 ЦПК України умови для розгляду справи в порядку окремого провадження та встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки цей факт породжує юридичні наслідки для заявника, інший порядок його встановлення законом не передбачений, заявник не має можливості одержати документ, який посвідчує відповідний факт, а встановлення такого факту не пов`язане з вирішенням спору про право.

Таким чином заява ОСОБА_2 про встановлення факту навчання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 259, 268, 273,293,315,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України (м. Київ, пр.. Берестейський, буд. 10, ЄДРПОУ 38621185), Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ЄДРПОУ 22933548, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в період з 01.09.1977 по 18.07.1980 навчався та закінчив навчання у професійно - технічному училищі № 12 м. Горлівка Донецької області, про що видано диплом серії НОМЕР_1 від 18 липня 1980 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв