Рішення № 138100879, 20.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/950/26

Номер провадження 2/495/1551/2026

20 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Зінченко С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, у якій позивач просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період часу з жовтня 2012 року до 23.09.2024.

Короткий зміст позовних вимог

Позов обґрунтовано тим, що позивач, ОСОБА_1 , з жовтня 2012 року проживала разом із ОСОБА_5 , як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

За час проживання однією сім`єю вони, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя народилася дитина ОСОБА_4 , яку в подальшому вони виховували у цивільному шлюбі, тобто крім наявності спільного побуту у подружжя виникли й взаємні права та обов`язки по її вихованню.

Із початком повномасштабного вторгнення, із ОСОБА_5 у вересні 2022 року у був мобілізований до лав Збройних сил України. Через деякий час був звільнений з лав Збройних Сил України по сімейним обставинам, а у серпні 2024 року вдруге мобілізований та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_6 перераховував своє грошове забезпечення на картку дружини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Неліпівка, Бахмутського району, Донецької області. Для отримання одноразової грошової допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивачу необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою судді від 04.03.2026 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Підстави розгляду справи за відсутності сторін

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте її представник адвокат Кузьменко М.Б. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про визнання позову, у якій вказали, що підтверджують факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Позов просять задовольнити та справу розглянути за їх відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 - у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, причина неявки суду невідома, жодних пояснень до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Положенням ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримує, а відповідачі їх визнають повністю, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні за наявними матеріалами, в порядку ст. 200, 206 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності відповідачів та третіх осіб на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для ухвалення рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.01.2026 та копією сповіщення сім`ї № 2, згідно з яким ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Неліпівка, Бахмутського району Донецької області.

Як зазначає позивач з ОСОБА_5 вона проживала разом, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується актом обстеження факту проживання на території Старокозацької територіальної громади від 14.01.2026 № 1, згідно з яким по АДРЕСА_2 дійсно зареєстрована та проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з неповнолітніми дітьми: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та співмешканець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

За період проживання разом у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17.06.2015.

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в цивільному шлюбі також підтверджується спільними фото та відео, доданими на електронному носієві; телефонними переписками, смс та електронними повідомленнями між собою, доданими до позову; документами фінансового характеру: грошовими переказами.

Нормативно правове обґрунтування та релевантна судова практика.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені статтями 12, 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

У справі, що розглядається, позивачка просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із військовослужбовцем з метою отримання коштів, передбачених за загиблого військовослужбовця для членів його сім`ї.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

У ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, серед іншого, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

За наявності спору про право суд у порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню, це: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне, факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат, спільний бюджет, спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17 зазначив, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово- експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/8250/20.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Висновки суду

Обставини проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими доказам, зокрема, письмовими доказами, фокартками, перепискою у мессенджері.

Окремо суд враховує і визнання позову відповідачами, які є батьками загиблого ОСОБА_5 , та які підтвердили факт сумісного проживання їх сина разом з позивачем, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у період з жовтня 2012 року по день смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Позивач не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, загинув, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо, чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки його встановлення необхідно для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

На підставі ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 СК України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період часу з жовтня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- Міністерство оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022);

- ІНФОРМАЦІЯ_11 (адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Повний текст судового рішення складено 01.06.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК