Ухвала суду № 138099277, 08.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.07.2026

Справа № 334/10900/13-ц

Провадження № 6/334/526/26

УХВАЛА

про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», Лівобережний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко О.Ю. з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: стягувач АТ «Акцент-Банк», Лівобережний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У заяві посилалися на те, що ухвалою Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року було задоволено подання державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним своїх обов`язків. Виконавче провадження № 39859893 в межах якого виносилась зазначена ухвала суду було завершене майже тринадцять років тому. Також інші виконавчі провадження № 39860152, №43312284, №43312381 завершені багато років тому. З 2016 року жодне виконавче провадження відносно заявника на примусовому виконанні не перебуває. Отже, на теперішній час обмеження заявника в праві виїзду за межі України є протиправним та порушує його конституційні права на свободу пересування та підлягає скасуванню. Орган ДВС, який здійснював примусове виконання, наразі ліквідовано як юридичну особу. За зверненням до новоствореного Лівобережний ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який є правонаступником декількох ліквідованих органів виконання рішень, було отримано відповідь від 29.05.2026 року про те, що виконавчі провадження відносно заявника на виконанні не перебувають, а архівні матеріали по виконавчим провадженням знищено за закінченням строків зберігання. Згідно з Єдиним реєстром боржників та Автоматизованою системою виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень щодо заявника немає, статус «боржника» відсутній. Як вбачається з відповіді державним виконавцем повернуто стягувачу виконавчий лист у виконавчому провадженні №39859893 19.12.2013 року, тобто строк пред`явлення його до виконання сплинув 19.12.2016 року. Останній раз виконавчі листи поверталися стягувачу 29.12.2016 року, а отже строк пред`явлення виконавчих листів остаточно сплив 29.12.2019 року.

Оскільки виконавчі провадження завершено (майже 10 років тому), а архівні документи знищено, існуюче обмеження у праві виїзду втратило свій процесуальний сенс і є безстроковим обмеженням прав, що суперечить ст.33 Конституції України та ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини.

Прохали: скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно громадянина України ОСОБА_1 , встановлене ухвалою Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року у справі №334/10900/13-ц за поданням державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (правонаступником якого є Лівобережний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України); направити копію ухвали про скасування обмеження у праві виїзду за межі України до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України для виконання.

17.06.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання за обов`язкової участі державного виконавця.

08.07.2026 року в судове засідання учасники справи не з`явилися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що боржник громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2013 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/10900/13-ц подання державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задоволено. Тимчасово обмежено громадянина-боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним своїх обов`язків по виконанню рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2013 року.

Зокрема, в ухвалі Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року у справі №334/10900/13-ц судом встановлено, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий лист №335/4004/13-ц, виданий 28.08.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, відповідно рішення Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя від 18.06.2013 року у цивільній справі за позовом ПАТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь ПАТ Акцент-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 146346,68 грн. 20.09.2013 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ Стратій О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39859893.

17.05.2026 року інспектором прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майстер сержантом ОСОБА_2 відмовлено у виїзді з України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з причини: ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року у справі №334/10900/13-ц, що підтверджується копією рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 17.05.2026 року.

Згідно відповіді Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.05.2026 року встановлено, що відповідно перевірки в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження: № 21649743 з виконання постанови № ар340073 від 03.07.2010 року, виданої ДАЇ, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510 грн. 13.09.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.03.2011 року державним виконавцем на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з`ясувати місце проживання, перебування боржника-фізичної особи) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу; № 23057627 з виконання постанови № ар286610 від 09.09.2010 року, виданої ДАЇ, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102 грн. 11.11.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.06.2011 року державним виконавцем на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону (в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання, перебування боржника-фізичної особи) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу; №39860152 з виконання виконавчого листа № 335/4004/13-ц від 28.08.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акцент Банк" судовий збір у розмірі 1463,47 грн. 20.09.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.12.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу; № 39859893 з виконання виконавчого листа № 335/4004/13-ц від 28.08.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акцент Банк" суму заборгованості за кредитним договором № ABZIAK57690014 від 18.03.2008 року у розмірі 146346,68 грн. 20.09.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.12.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу; №43312284 з виконання виконавчого листа № 335/4004/13-ц від 28.08.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акцент Банк" суму заборгованості за кредитним договором № ABZIAK57690014 від 18.03.2008 року у розмірі 146346,68 грн. 16.05.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 29.12.2016 року державним виконавцем на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону (стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст.43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу; №43312381 з виконання виконавчого листа № 335/4004/13-ц від 28.08.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акцент Банк" судовий збір у розмірі 1463,47 грн. 16.05.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 29.12.2016 року державним виконавцем на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону (стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст.43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Відсутня можливість надати інформацію про звернення відділу стосовно скасування ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року у справі 334/10900/13-ц, також відсутня можливість надати постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. У зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищено, відсутня можливість для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Суд, задовольняючи заяву, виходить з наступного.

Відповідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Верховний суд у Постанові від 28.10.2020 року у справі № 331/8536/17 виклав правову позицію «тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення».

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у п.49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13.11.2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у п.50 вказаного рішення Європейський суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35).

Судом встановлено, що оскільки рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2013 року у справі №335/4004/13-ц на примусовому виконанні не перебуває та не виконується у виконавчому провадженні, що підтверджується відповіддю Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.05.2026 року, то тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України заявника, як боржника за вказаним судовим рішенням, є неспіврозмірним, невиправданим та непропорційним, так як автоматично продовжується протягом тривалого часу, а отже втратило свій процесуальний сенс і є безстроковим обмеженням його прав, що суперечить ст.33 Конституції України та ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини.

При цьому, суд враховує, що згідно ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

А тому заява боржника є вмотивованою та підлягає задоволенню, так як ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 18, 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», Лівобережний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження боржника громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2013 року у справі №334/10900/13-ц за поданням державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, до виконання ним своїх обов`язків по виконанню рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2013 року.

Копію ухвали про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України надіслати до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська буд.26) для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз