Рішення № 138099164, 10.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5236/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №63/21715980 від 18.10.2019 року у розмірі 41600,00 грн., в тому числі 5000 грн. заборгованості по тілу кредиту та 1400 грн. заборгованості по відсотках, 35200 грн. заборгованості по пені та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 18.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики №63/21715980. Відповідно до Розділу 1 Договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти (надалі позика або сума позики) у розмірі, встановленому цим Договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором. Сума позики за Договором становить 5000,00 грн. Строк на який надається позика 14 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь позикодавця: плата за Договором (у фіксованому розмірі 1400,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від суми позики (залишку суми позики) на день (п.5.6. Договору). Варто зазначити, що плата нараховується лише за строк користування позикою. Проценти нараховуються лише у випадку користування позикою понад строк користування позикою. Також Договором передбачена можливість позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2 % від суми позики (залишку суми позики) за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до розділу 3 Договору, позикодавець надає позику позичальнику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику в день укладення Договору. Підписанням цього Договору позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну суму позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення Договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені Договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», надалі «Позивач», «Новий Кредитор», «Фактор») було укладено Договір факторингу №01.02 91/23. Відповідно до розділу 2 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу. В тому числі за даним Договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором №63/21715980 від 18.10.2019 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, не заперечує проти винесення заочного рішення, просить розглянути справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну зареєстровану адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

18.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №63/21715980. Відповідно до Розділу 1 Договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти (надалі позика або сума позики) у розмірі, встановленому цим Договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором. Сума позики за Договором становить 5000,00 грн. Строк на який надається позика по 31.10.2019. Згідно з п. 2.1 договору пoзичaльник пoвинeн cплaтити пoзикoдавцю платy зa дoгoвopoм y poзмipi 1400, яка визнaчaється з poзpaxyнку (за фiксовaнoю нeзмiннoю cтaвкoю) 2% вiд сyми пoзики зa кoжeн день коpистyвaння в мeжаx стpoкy пepедбaчeнoгo п. 3.5. Дoгoвopу. Згідно з п.п. 3.1-3.5 договору пoзикoдавeць нaдaє позику шляхoм пepeдання гoтiвкoвиx кoштiв позичальнику. 3.2. Пiдписaнням цьoго договор позичальник підтверджує, що отримав вiд пoзикодaвця сyмy пoзики y пoвнoмy o6cязi y дaтy пiдпиcaння цьогo дoгoвopy. 3.3. Пoзичальник повертає суму пoзики шляxoм внеceння готiвкoвиx кoштiв y кaсу позикoдавця абo нa 6aнкiвський paxyнoк позикoдавця. 3.4. Днeм пoвepнeння пoзики (її частини) ввaжaється день внeceння сyми пoзики (її частини) в касy пoзикoдaвця a6o нa банківський pахyнoк позикодавця. 3.5. Гpaфiк плaтeжiв: пoзичальник зoбoв`язaний повернути суму пoзики y повному oбсязi тa сплaтити платy зa дoгoвopом y стpoк пo 31 жoвтня 2019 р.

До матеріалів справи додано також розрахунок заборгованості без доказів проведення проплат.

28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», надалі «Позивач», «Новий Кредитор», «Фактор») було укладено Договір факторингу №01.02 91/23. Відповідно до розділу 2 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу. Згідно з Реєстром боржників за даним Договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено права вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором №63/21715980 від 18.10.2019 року. Додано платіжне доручення.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Поряд з цим, вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" чи інші докази. Зокрема, згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суду позивачем не подано доказів первинних документів з надання відповідачеві кредитних коштів, або інших доказів, що позбавляє можливості оцінити докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а розрахунок, складений позивачем за відсутності визнання таких відповідачем, не є підтвердженням такого.

Без банківської виписки з особового рахунку позичальника, іншого доказу перерахування коштів відповідачу жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором. Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, виконання договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Враховуючи ненадання суду доказів на підтвердження позовних вимог в частині дотримання вимог ст.ст.1046, 1054 ЦК України, а саме: не надано первинних документів, що підтверджують факти перерахування відповідачу коштів за договором, чи інших належних і допустимих доказів, не обґрунтовано наявність у відповідача заборгованості за таким у розмірі, зазначеному у розрахунку, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості вимог за договором позики слід відмовити.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України. Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Ужгородським РВУ МВС України в Закарпатській області 18.12.2000.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда