Рішення № 138096709, 15.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42588/25

Провадження № 2/761/4886/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишин А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 1426961 від 08.04.2024 року у розмірі 92 618,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1426961, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 15 000,00 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5%, у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок клієнта. Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://selfiecredit.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач свої зобов`язання зі сплати банку грошових коштів належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за договором. 20.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «СвеаФінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «СвеаФінанс» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1426961 від 08.04.2024 становить 92 618,00 грн., з яких: 14 998,97 грн. - заборгованість по тілу, 70119,03 грн. - заборгованість по відсотках, 7500,00 грн. - пеня.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просить стягнути на свою користь з відповідача вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2025 було відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника.Також вказано, що у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причинити своєї неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що стороною позивача не викладено заперечень щодо заочного розгляду справи, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 09.06.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1426961 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 кредитного договору ТОВ «Селфі кредит» надає позичальнику кредит в гривні у загальному розмірі 15 000,00 грн., а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Окрім того у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» ОСОБА_1 08.04.2024 підписано паспорт споживчого кредиту

Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту складає 15 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (пп. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Згідно з п. 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна процентна ставка становить 2.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п. 1.5.1 договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 договору).

Згідно з п. 1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає:

1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2.5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (135000 грн / 15000,00 грн) / 360 дн. * 100 % = 2.5 % в день.

ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується документом Вих. №2025012-945 від 20.01.2025 від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, Відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1426961 від 08.04.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 31.10.2024 09:57:07 у сумі 4500,00 грн.). Сплачуючи кредит, відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, відповідачем підписано Договір про надання споживчого кредиту № 1426961 від 08.04.2024 року за допомогою разового ідентифікатора «Р995».

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В матеріалах справи наявний розрахунок суми заборгованості за договором, з якого встановлено, що нарахування відсотків на заборгованість здійснювалось у відповідності до умов договору №1426961 від 08.04.2024.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором №1426961 від 08.04.2024, у відповідності до котрого заборгованість відповідача становить 92618,00 грн. з яких: 14998,97 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 70 119,03 грн. - заборгованість за відсотками по кредиту; 7500,00 грн. - пеня.

Судом встановлено, що 20.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) булоукладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-01/25, відповідно до умов якогоКлієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимогивідКлієнта та сплачуєКлієнту за відступлення Прав вимогФінансування у сумі, щодорівнюєціні Договору у порядку та у строки встановленіцим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1426961 від 08.04.2024 складає: 92 618,00 грн.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, позивач довів факт надання ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошових коштів відповідачу за договором № 1426961 від 08.04.2024 у розмірі 14 000,00 грн на умовах, які були узгоджені з відповідачем (строк повернення, порядок нарахування відсотків, процентна

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність йому рахунків, на які відбувалось зарахування коштів та неналежність йому вказаних в договорах кредиту номеру телефону.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов`язання вчасно не виконала, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.

Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №1426961 від 08.04.2024 у загальному розмірі 85118,00 грн., з яких: 14988,97 грн. - тіло кредиту, 70 119,03 грн. - проценти за користування кредитними коштами.

Щодо вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з відповідача пені, суд виходить до наступного висновку.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, враховуючи викладене, відповідач звільнений від обов`язку сплати пені у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

За змістом ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 7 500 грн., у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог (91,90%) - 2226,18 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СвеаФінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1426961 від 08.04.2024 в загальному розмірі 85118,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2226,18 грн.

В задоволенні іншої частини позову, - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ: 37616221, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено:15.06.2026 року.

Суддя: