Ухвала суду № 138096458, 09.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6821/23

Провадження №: 2-ві/755/18/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва,

в складі: головуючого судді - Гончарука В.П.

за участі секретаря Оніщука Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., подану представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , що подана в межах розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд», суд, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Також, у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. перебуває на розгляді заява ОСОБА_1 , подана через систему «Електронний суд» від 13 листопада 2025 року (вх.№69071 від 13.11.2025) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд».

02.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника- ОСОБА_4, що представляє інтереси заявника ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Коваленко І.В.

Вказана заява обґрунтована тим, що справа, що до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025/05.11.2025.

Рішення суду у справі №755/16729/25 за подібних обставин за участю тих самих сторін засвідчує факт зарахування, яке відбулось 04.11.2025/05.11.2025, та доведену презумпцію дійсності проведеного зарахування, відсутні підстави для примусового стягнення у зв`язку з повним фактичним добровільним виконанням і рішення суду у справі 755/6821/23 до відкриття виконавчого провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24 стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4706013,26 грн.

Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №755/13814/21 заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 09.07.2024 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 977294,52 грн.

Станом на 18.08.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» існували зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 752294,52 грн, строк виконання яких настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. На підставі статей 601, 602 ЦК України 18.08.2025 ОСОБА_1 повідомив про зарахування та припинення грошових зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 752 294,52 грн на підставі рішення суду у справі №755/13814/21 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

АТ «Аграрний фонд» намагалось спростувати проведене зарахування як підставу припинення зобов`язання у позовному провадженні і звернулось до суду. Водночас рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі №755/16729/25 відмовлено у задоволенні позову АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину заяви ОСОБА_1 від 18.08.2025 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/6821/23 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року під головуванням судді Коваленок І.В. за результатами розгляду справи № 755/6821/23 було постановлено ухвалу про відмовому в задоволені вимог позивача.

Вказана ухвала суду оскаржувалася в апеляційному порядку та була залишена без змін

Тобто, як зазначає заявник, суддя Коваленко І.В. вже надала оцінку не на користь заявника, в межах розгляду його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки суддя Коваленко І.В. здійснювала розгляд справи №755/6821/23 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вже надавала оцінку посиланням ОСОБА_1 на добровільне виконання ним судового рішення і припинення зобов`язань на підставі зарахування зустрічних однорідних вимог, не є можливим надання повторної оцінки аналогічним доводам скаржника тим же самим складом суду.

Заявник вказує, що розгляд одним і тим же складом суду другої суміжної справи, де також вирішується питання спору, може призвести до об`єктивно виправданих сумнівів у тому, що суд має упереджене бачення суті справи вже на початку судового розгляду. Обидва провадження вимагають з`ясування тих самих обставин щодо правової природи припинення зобов`язання шляхом зарахування.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що даний склад суду при розгляді цієї справи фактично обмежений власною висловленою думкою щодо посилань ОСОБА_1 і наданою їм оцінкою в іншій справі, заявник заявив відвід судді Коваленко І.В. з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості і об`єктивності судді під час проведення судового розгляду та розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 6 липня 2026 року визнано заявлений представником заявника ОСОБА_4. відвід судді Коваленко І.В., необґрунтованим та передано заяву про відвід головуючої у справі для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 07.07.2026 р. вирішення питання про відвід головуючій судді Коваленко І.В. передано судді Гончаруку В.П.

Відповідно до ч.8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Коваленко І.В. у розгляді даної справи, заявником не наведено, відповідно до змісту заяви про відвід, заявник бажає, щоб його справу було розглянуто іншим суддею, так -як вважає, що суддя Ковелнко І.В. упереджена в розгляді даної справи та може прийняти рішення не на користь заявника, так як розглядала тотжнві справи за участі даних сторін.

Дане твердження заявника є хибним та грунтується на суб`єктивних припущенях.

Так, за вимогч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, заявник у поданій заяві про відвід головуючої судді, не навів тих виняткових випадків, коли заявляти відвід дозволяється після спливу вказаного терміну.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

З огляду на викладене, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності суд прийшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника - ОСОБА_4., що представляє інтереси заявника ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В. поданої в межах розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд».

Розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович проводити в тому ж складі суду.

Ухвала суду оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: