Рішення № 138096383, 18.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3033/26

Справа №754/19937/25

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, в особі уповноваженої представниці - Алексійчук Н. В., звернулась в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 23.11.2023 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах. Мати ОСОБА_2 , разом з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з повідомленням Деснянського районного в місті Києві центру соціальних, 14.02.2024 до Центру звернулась матір дітей, ОСОБА_2 щодо вчинення домашнього насилля (фізичного, психологічного) з боку її чоловіка ОСОБА_4 відносно неї в присутності малолітніх дітей. Фахівцями Центру було прийнято рішення щодо переміщення ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Кімнати кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства. З вересня 2024 року по лютий 2025 року матір ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживала на території Благодійного фонду «Місто Добра» (м. Чернівці). Згідно з інформацією з листа фонду, за час проживання на території фонду, як матір ОСОБА_2 проявила себе посередньо, не достатньо займалась вихованням дітей. Діти часто не відвідували навчальний заклад, з приводу цього неодноразово проводилися бесіди з мамою, однак ефективної реакції з її сторони не надходило. За інформацією Чернівецької гімназії № 16 Чернівецької міської ради малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 02.10.2024 були зараховані до навчального закладу. Матір зрідка цікавилась навчанням дітей, на зауваження щодо поведінки дітей не реагувала. За час навчання у закладі діти часто пропускали заняття. З 18.02.2025 на підставі заяви від ОСОБА_2 , у зв`язку зі зміною місця проживання діти гімназію не відвідають, проте матір не надала довідку, що діти будуть зараховані до закладу освіти за місцем проживання та на зв`язок остання не виходила. До Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення від КНП «Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2» про те, що згідно актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку сектором ювенальної превенції Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 29.07.2025 були виявлені малолітні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були залишені без батьківського піклування та доставлені до медичного закладу КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1». Станом на 15.10.2025 батьки дитини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не з`явились, долею дітей не цікавились, на зв`язок не виходили та на телефонні дзвінки не відповідають. 16.10.2025 до розгляду на засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації винесено питання щодо доцільності звернення до суду з позовом та подання до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_2 , та батька, ОСОБА_3 , відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було рекомендовано внести пропозиції до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім`ї звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_2 , та батька, ОСОБА_3 , відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надання до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_2 , та батька, ОСОБА_3 , відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2025 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.03.2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представниця позивача - Алексійчук Н.В. подав до суду заяву про підтримання вимог позову.

Відповідачі в судове засідання не прибули про місце, час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у визначеному законом порядку місцем проживання. Правом на подачу відзиву відповідачі не скористались.

З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не звертались, доказів поважності причин неявки за викликом для розгляду справи, суду не надали, виходячи з тих обставин, що особа зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а відтак керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України суд дійшов висновку про достатність підстав для розгляду справи за відсутності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ухваленням по справі заочного рішення.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а/з 97).

Державна реєстрація народження дитини, ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Наказу служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації з 23.11.2023 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах.

Мати ОСОБА_2 , разом з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з повідомленням Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб (№ 129 від 14.02.2024) 14.02.2024 до Центру звернулась матір дітей, ОСОБА_2 щодо вчинення домашнього насилля (фізичного, психологічного) з боку її чоловіка ОСОБА_4 відносно неї в присутності малолітніх дітей. Фахівцями Центру було прийнято рішення щодо переміщення ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Кімнати кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства.

Відповідно до листа БФ «Місто Добра» з вересня 2024 року по лютий 2025 року матір ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживала на території Благодійного фонду «Місто Добра» (м. Чернівці). За час проживання на території фонду, як матір ОСОБА_2 проявила себе посередньо, не достатньо займалась вихованням дітей. Діти часто не відвідували навчальний заклад, з приводу цього неодноразово проводилися бесіди з мамою, однак ефективної реакції з її сторони не надходило.

За інформацією наданою Чернівецькою гімназією №16, малолітній ОСОБА_9 був влаштований на навчання до Чернівецької гімназії № 16 Чернівецької міської ради, однак, після того як разом з мамою вони покинули територію БФ «Місто Добра», діти вибули з навчального закладу. Матір зрідка цікавилась навчанням дітей, на зауваження щодо поведінки дітей не реагувала. За час навчання у закладі діти часто пропускали заняття. З 18.02.2025 на підставі заяви від ОСОБА_2 , у зв`язку зі зміною місця проживання діти гімназію не відвідають, проте матір не надала довідку про те, що діти будуть зараховані до закладу освіти за місцем проживання та на зв`язок остання не виходила.

До Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення від КНП «Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2» про те, що згідно актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку сектором ювенальної превенції Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 28.07.2025 були виявлені малолітні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були залишені без батьківського піклування та доставлені до медичного закладу КНП « Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1».

Відповідно до направлень від 01.08.2025 № 46 В/3, № 47 В/3 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано до Центру соціально - психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За інформацією Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за час перебування малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки дітей жодного разу не відвідували їх та не цікавились їх станом здоров`я.

Згідно відповіді Деснянського УП ГУ НП у м. Києві встановлено, що інформацією стосовно місце перебування ОСОБА_3 не володіють.

Відповідно до повідомлення Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб під час відвідування було з`ясовано, що родина за адресою АДРЕСА_1 не проживає. Цю інформацію отримали від нового власника квартири який повідомив, що квартира за вказаною адресою продана, а ОСОБА_2 переїхала разом з дітьми за межі м. Києва. Станом на 06.10.2025 року мати ОСОБА_2 до центру не зверталась, на зв`язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з вимогами ст. 150 СК України, встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з Висновком органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав від 31.10.2025 року № 102-5490, орган опіки дійшов висновку, що батьки свідомо нехтують своїми обов`язками, ухиляються від виховання та навчання дитини, не проявляють щодо неї батьківської турботи, не цікавляться її життям та здоров`ям, не утримують матеріально, а тому Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України, відповідно до положень якої мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз`яснює, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, а ін.), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи зокрема ставлення батьків до дітей.

Пункт 16 зазначеної Постанови роз`яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пункт 17 зазначеної Постанови роз`яснює, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Згідно частини 4 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсний обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).

При цьому, суд може не погодитись із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 СК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа , в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, по досягненню чотирнадцяти років.

У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один з батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Нормою статті 150 СК України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлений обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько дитини можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлені суттєві порушення прав малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку його батьків, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позбавлення батьківських прав не припиняє обов`язку відповідачів по утриманню свого сина.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо обов`язку осіб, позбавлених батьківських прав, утримувати дитину» за № 1370-VIIІ від 17.05.2016 року, який набрав чинності 08.06.2016 року, стаття 166 СК України доповнена частиною третьою, якою встановлено, що суд, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Приписами ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є особами працездатного віку, відомостей про незадовільний стан їх здоров`я суду не надано. Крім того, відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що на їх утриманні перебувають інші непрацездатні особи.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідачів на користь малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 6 ст.164 СК України копія рішення після набрання ним законної сили підлягає направленню до Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області для внесення відмітки до актового запису № 97, зробленому 27.04.2017 року Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про народження дитини.

Також з відповідачів згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-79, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 19, 150, 164, 165, 166, СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -

В И Р І Ш И В:

Позов Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Після набрання рішенням законної сили його копію направити до Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області для внесення відмітки до актового запису № 97 про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному 27.04.2017 року Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі по 1 211, 20 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження: м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 29.

Дані відповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 09.07.2026.

Суддя: Т. А. Зотько