Рішення № 138094681, 08.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/526/26

Провадження № 2/542/494/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 звернувся представник ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 919,49 грн, судові витрати у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 20.12.2021 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем було укладено угоду № 002/13273991-SP. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 16 000,00 грн; тип кредиту кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом 0,00 %; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгазією; цільове призначення кредиту на споживчі потреби.

Зазначив, що ОСОБА_1 , підписавши цей договір акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб - сайті банку: www:tascombank.com.ua, на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї угоди); погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв`язку із обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору, шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту.

Вказав, що 02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.

Зауважив, що банк свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачу, однак відповідач кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 35919,49 грн.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 36).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13.05.2026 витребувано від позивача ТОВ «ФК «Еліт фінанс» належним чином завірену, якісну копію додатку до позовної заяви, а саме: заяву № 1032803 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19.05.2026 повторно витребувано від позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» належним чином завірену, якісну копію додатку до позовної заяви, а саме: заяву № 6483606 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 38)

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надав.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Ухвалою суду від 08.07.2026 вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що в обґрунтування позовних вимог та, в свою чергу, наявності у позивача права грошової вимоги до відповідача, позивач посилався на договір факторингу № НІ/11/25-Ф, укладений 02 грудня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

У свою чергу, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме кредитне зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до положень ст. 1077- 1079 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Дослідивши наданий до позовної заяви договір факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року, укладений між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», суд встановив.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору факторингу фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог,який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору факторингу, фактор зобов`язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 3 017 203,93 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 5738 від 02.12.2024 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було сплачено грошові кошти на рахунок АТ «Таскомбанк» за договором факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року у розмірі 3 017 203,93 грн (а.с. 12).

Згідно з п. 1.1 вказаного договору факторингу реєстр прав вимоги погоджений сторонами список з переліком позичальників (прізвище, ім`я, по-батькові, ідентифікаційний номер) та інформацією щодо боргів таких позичальників (номер та дата кредитного договору, розмір боргу), оформлений за формою, встановленою в додатку № 1 (форма Реєстру прав вимоги в паперовому вигляді) і Додатку № 3 (форма Реєстру Прав Вимоги в електроннлму вигляд) до цього договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 002/13273991-SP у розмірі 35 919,49 грн (а.с. 12 зворот).

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимоги від 02.12.2024 до договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року АТ «Таскомбанк» передав, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 3032, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 11 зворот).

Враховуючи наведене, позивачем надано до суду докази виникнення прав і обов`язків за договором факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року та докази наявності у позивача права грошової вимоги саме до відповідача.

Встановлено, що 19.12.2021 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем було підписано заяву № 1032803 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної катки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Вказана заява підписана ОСОБА_2 власноручно.

Підписанням цієї заяви він ознайомився із Публічною пропозицією з додатками, зокрема, з частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті Банку https://tascombank.ua/ та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірник якого разом з додатками отримав у мобільному додатку «Sportbank» і з якою ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися.

Надаючи оцінку зазначеним доказам у справі, суд враховує, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши подані матеріали суд встановив, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 виникли правовідносини на підставі підписання заяви № 1032803 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної катки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Випискою по особовому рахунку відповідача за період з 20.12.2021 по 02.12.2024 підтверджується факт користування ним кредитними коштами.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 позивачем надано: розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 02.12.2024 заборгованість позичальника становить 38 019,49 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 15 415,67 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) 22603,82 грн (а.с. 19-22).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем здійснено нарахування відсотків за ставкою 0.1600 % та 0.2200 %.

Разом з тим, у заяві № 1032803 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної катки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» відсутні умови про визначення відсоткової ставки.

Водночас, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів, у тому числі розмір і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.12.2021 позивач посилається на Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на Веб сайті банку.

Проте, суд із твердженням позивача не погоджується, оскільки Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК», на яку посилається представник позивача, що розміщена на Веб сайті банкуне містить підпису позичальника, а тому її не можна розцінювати як частину договору, укладеного 19.12.2021.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Таким чином, згідно з положеннями, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, Публічну пропозицію, із огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору.

До суду не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач був ознайомлений з умовами договору, якими визначено відсоткові ставки 0,2200 % та 0,1600 % та у належний спосіб підписав такі умови.

Слід зауважити, що й представник позивача у поданій до суду позовній заяві вказав, що процентна ставка за користування кредитом 0,00 %.

Отже нарахування процентів у розмірі 0.1600 % та 0.2200 % є безпідставними, оскільки відсутні будь-які докази того, що сторони обумовили у письмовому договорі ці відсоткові ставки, нараховані позивачем.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості за відсотками у загальному розмірі 22 603,82 грн, у зв`язку з чим слід відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині за недоведеністю.

Водночас, враховуючи висновки суду про безпідставність нарахування позивачем відсотків, сплачені відповідачем грошові кошти на погашення відсотків у розмірі 5890,47 грн, підлягають відрахуванню із загальної заборгованості по тілу кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач добровільно не повертає кредитні кошти, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути кредитну заборгованість у розмірі 9 525,20 грн (15415,67 грн заборгованість по тілу кредиту 5 890,47 грн (безпідставно сплачені відповідачем відсотки).

При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, згідно з платіжною інструкцією № 704 від 17.02.2026, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 26.5 % (9 525,20 грн х 100/ 35 919,49 грн), то на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПКУкраїни підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 881,90 грн (3328,00 грн х 26.5 %/ 100).

Крім судового збору позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 9 200,00 грн.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» під час судового розгляду цієї справи здійснювала адвокат Литвиненко Оксана Ігорівна на підставі договору про надання правничої допомоги від 03.07.204 (а.с. 22-23).

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг, адвокатом Литвиненко О.І. надано послуги професійної правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на загальну суму 9 200,00 грн, а саме: надання первинної консультації замовнику у справі 1000,00 грн; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини 4 000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви 4 200,00 грн (а.с. 23 зворот).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову суд покладає на відповідача.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 3 ст 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України, суд задовольняє витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2438,00 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 525,20 грн (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн двадцять коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»сплачений позивачем судовий збір у розмірі 881,90 грн (вісімсот вісімдесят одна грн дев`яносто коп) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2438,00 грн (дві тисячі чотириста тридцять вісім грн 00 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження: пл. Солом`янська, 2, м. Київ, 03035,

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст рішення виготовлено 08.07.2026.