Ухвала суду № 138092618, 08.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1103/26 Провадження № 2/358/1011/26

УХВАЛА

(про повернення позовної заяви)

08 липня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

УСТАНОВИЛА:

До Богуславського районного суду Київської області через канцелярію суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості за договором позики та судових витрат у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 16).

На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до отриманої відповіді № 2889373 від 16.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 12.07.2000 (а.с. 18).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 23.06.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (а.с.20-21).

Позивачу ОСОБА_1 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання було надіслано копію ухвали Богуславського районного суду Київської області від 23.06.2026 про залишення позовної заяви без руху рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду, зазначене поштове відправлення вручено позивачу особисто 02.07.2026, про що свідчить відповідна відмітка АТ «Укрпошта» (а.с. 23).

Відповідно до статті 258 ЦПК України ухвала є видом судового рішення, у зв`язку з чим до неї застосовуються правила вручення судових рішень, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до вимог статті 126 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної процесуальної дії або події, з якою пов`язано його початок.

За таких обставин, відповідно до правилам обчислення строків, визначеними ЦПК України, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 07.07.2026 включно.

01.07.2026 на виконання ухвали суду від 23.06.2026 позивач

ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про усунення недоліків. До заяви було долучено докази сплати судового збору у розмірі 59,66 грн., а саме: квитанцію АТ КБ Приват Банк за №2.728816621.1 від 26.06.2026.

Разом з тим, позивачем взагалі не виконано іншу обов`язкову вимогу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: не надано позовну заяву в новій редакції із зазначенням ціни позову в доларах США та її гривневого еквівалента, визначеного за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову.

Отже, подання до суду зазначеної заяви про усунення недоліків із долученими додатками не є належним способом усунення недоліків, визначених судом, а надані докази в повній мірі не підтверджують виконання вимог ч.1 ст.177 ЦПК України.

Таким чином, станом на 08.07.2026, з урахуванням достатнього строку, наданого судом, недоліки позовної заяви, на які було вказано в ухвалі про залишення її без руху, не усунуто, ухвалу суду не виконано, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України.

Позивачу було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена. Суд також враховує, що з клопотанням про продовження процесуального строку, встановленого судом, позивач не звертався.

Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Такі обмеження є допустимими, якщо вони переслідують легітимну мету та є пропорційними (рішення у справі «Мушта проти України», п. 37, від 18.11.2010; «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 33, від 21.12.2010). У цьому контексті встановлені судом недоліки позовної заяви не становлять прояву надмірного формалізму, а спрямовані на впорядкування процесу та забезпечення справедливого розгляду справи.

Позивачем вимог ухвали суду не виконано, оскільки вказані докази суду не надано, а недоліки залишилися неусунутими, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, що мають бути до неї додані, ЦПК України покладає на суд обов`язок перевіряти їх дотримання та прийнятність заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Така ухвала може бути оскаржена, а копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З огляду на викладене та враховуючи, що зазначені в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві. При цьому таке обмеження права на доступ до суду переслідує легітимну мету дотримання норм процесуального закону і є пропорційним, оскільки не позбавляє позивача можливості повторного звернення після усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики вважати неподаною та повернути позивачу.

Копію позовної заяви з додатками залишити в матеріалах справи.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. І. Буравова