Ухвала суду № 138090578, 06.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4478/15-ц

6/295/125/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

06.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником та про видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Капіталресурс» Петрийчук А.Б. звернувся із заявою, в якій просить:

- замінити стягувача у виконавчому листі № 295/4478/15-ц від 16.10.2015 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу з ПАТ КБ "ПриватБанк" на правонаступника ТОВ «Капіталресурс»;

- видати дублікат виконавчого листа № 295/4478/15-ц від 16.10.2015 про стягнення боргу із ОСОБА_1 .

Заява обгрунтована тим, що відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2015 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.01.2015 становить 24545,58 грн, а також судовий збір у розмірі 245, 46 грн. На виконання рішення суду в справі виданий виконавчий лист, який перебував на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

26.03.2019 державним виконавцем була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оригінал виконавчого листа направлений стягувачу.

Заявник вказує, що оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вказаного виконавчого листа немає.

22.08.2025 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладений договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Капіталресурс» перейшло, серед інших, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. При цьому, ТОВ «Капіталресурс» набуло статус кредитора по відношенню до боржника.

Таким чином, заявник вважає, що до ТОВ «Капіталресурс» перейшли всі права ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до ухвали суду від 17.03.2026 заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні (а. с. 93).

25.03.2026 з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області надійшла відповідь, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 знятий з реєстрації за місцем проживання у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ухвалою суду від 07.05.2026витребувано з Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області витяг зі Спадкового реєстра про реєстрацію спадкової справи та за наявності належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 103).

25.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2026 з Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області надійшла відповідь, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_1 не заводилась (а. с.106-107).

Представники ТОВ "Капіталресурс", АТ КБ "ПриватБанк"», Богунського ВДВС у місті Житомирі в судове засідання 30.06.2026 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб; неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось,

У судовому засіданні 30.06.2026 на підставі положень ст. 244 ЦПК України, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення якого відкладено на п`ять днів.

Дослідивши заяву, додані до неї докази, матеріали цивільної справи №295/4478/15-ц, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2015 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.01.2015 становить 24545,58 грн, з яких: 14564,12 грн - заборгованість за кредитом; 7836,43 грн - за відсотками за користування кредитом; 500,00 грн - комісія; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1145,03 грн - штраф (процентна складова), а також судовий збір в розмірі 245, 46 грн (а. с. 64-65).

Рішення суду набрало законної сили і стягувачу був виданий виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №49098672.

Відповідно до постанови державного виконавця від 26.03.2019 виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що під час проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (а. с. 78).

Зі змісту витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавчий лист №295/4478/15-ц, боржником в якому є ОСОБА_1 , на виконанні не перебуває (а. с. 77).

22.08.2025між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладений договір факторингу №8-22-08/2025 (а. с. 81-83).

У пункті 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала.

У статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 25 лютого 2025 у справі 646/5771/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.

Відповідно до частина 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

Верховним Судом сформована стала практика у справах з питань видачі дублікатів виконавчих документів.

Звертаючись до суду з цією заявою представник ТОВ «Капіталресурс» посилається на те, що після повернення виконавчого документа з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі стягувачу, він був втрачений, його місце знаходження невідоме.

До заяви про видачу дубліката виконавчого листа заявник долучив копії таких документів: довідки про результати пошуку виконавчих проваджень від 20.02.2026, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.03.2019, договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, акту №1 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025, витяг з Реєстру боргових зобов`язань №1 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 (а. с. 77-83).

Разом з тим, суду не надані будь-які докази, які підтверджують втрату виконавчого документа (акт, довідку про втрату виконавчого документа тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Укладаючи договір факторингу, відчужувач прав вимоги АТ КБ «ПриватБанк», повинно було забезпечити подання як відомостей про фактичну стадію правовідносин, так і документів за такими відомостями, а новий кредитор - приймав всі ризики, пов`язані із невиконанням таких положень.

Проте, у самій заяві не зазначено, як до неї і не долучені докази, зі змісту яких можна було б встановити, чи передавав клієнт АТ КБ «ПриватБанк» фактору виконавчий документ, боржником за яким є ОСОБА_1 . До заяви не долучені докази, що представник ТОВ "Капіталресурс" звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом про надання інформації з приводу наявності у первісного кредитора виконавчого листа, який повинен був бути повернутий стягувачеві на підставі постанови державного виконавця від 26.03.2019, на що була надана відповідь, що такий виконавчий лист у нього відсутній із зазначенням причин.

На переконання суду саме лише посилання представника ТОВ «Капіталресурс» на відсутність виконавчого документа у стягувача не свідчить про його втрату.

Заявником не надано належних доказів, що оригінал виконавчого документа був втрачений і що його місце знаходження невідоме, неподання суду доказів на підтвердження цієї обставини не дає підстав дійти висновку, що оригінал виконавчого документа є втраченим.

Отже, на підставі досліджених доказів суд констатує, що представник ТОВ "Капіталресурс" не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, що виконавчий документ про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 був втрачений, знищений або пошкоджений, що є його обов`язком.

Крім того, представник ТОВ «Капіталресурс» посилався на те, що є правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» у зобов`язальних правовідносинах згідно з укладеним договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, у зв`язку з чим просив замінити сторону виконавчого провадження на підставі ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 442 ЦПК України.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано в ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Судом встановлено, що 22.08.2025між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладений договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого та акту №1 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025, витягу з Реєстру боргових зобов`язань №1 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (на звороті а. с. 80-83).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі долучених заявником доказів судом встановлено, що до ТОВ «Капіталресурс» перейшлоправо грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425, в постанові від 30.07.2025 у справі № 201/10650/13.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 зазначено, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

На підставі долучених до заяви про заміну стягувача у виконавчому листі доказів встановлено, що виконавчий лист, виданий у справі № 295/4478/15, на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2015, на виконанні не перебуває, відкриті виконавчі провадження стосовно стягнення заборгованості із ОСОБА_1 відсутні.

А відтак, заміна стягувача у виконавчому провадженні, про що просить представник ТОВ "Капіталресурс", на підставі ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" є неможливою.

У вказаних процесуальних правовідносинах можлива заміна сторони у справі на підставі ст. 55 ЦПК України у зв`язку із заміною кредитора у матеріальних зобов`язальних правовідносинах.

І така заміна можлива виключно для необхідності реалізації завдань цивільного судочинства, зокрема, забезпечення виконання судового рішення.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки для застосування норм права:

"Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва".

Судом встановлено, що виконавче провадження № 49098672 було завершено шляхом прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (а. с. 78).

Під час розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником та про видачу дубліката виконавчого листа судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 99).

Зі змісту Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №85351840 від 22.05.2026 вбачається, що спадкова справи щодо майна померлого ОСОБА_1 не заводилась (а. с. 107).

Отже, на підставі матеріалів справи судом не встановлено наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_1 , які б прийняли спадщину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" смерть фізичної особи - боржника є підставою для закінчення виконавчого провадження. Зокрема, закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника, є підставою для закінчення виконавчого провадження, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво або у зв`язку з відсутністю спадкоємців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 523/2357/20 від 11.10.2023 зроблені висновки щодо можливості процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника-фізичної особи та щодо застосування положень статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання судового рішення.

Так, у п. 6.14 вказаної постанови зазначено, що при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункт 101)).

У пункті 7.4 цієї ж постанови викладений висновок, що за змістом наведених вище норм права (ст. 12181 та 1282 ЦК України) задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

Таким чином, судом встановлено, що боржник помер, а його правонаступники-спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, відповідно до постанови державного виконавця від 26.03.2019 виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, будь-які доходи він не отримував, що вказує на те, що у ОСОБА_1 було відсутнє майно, яке могло бути одержано у спадщину, що у свою чергу свідчить про відсутність спадкоємців, які щось одержали у спадщину. Наведене у сукупності фактично унеможливлює ініціювати позивачем (стягувачем) питання про відновлення виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, тому процесуальне правонаступництво у вигляді заміни сторони позивача у справі позбавлене процесуальної мети - отримання виконання судового рішення.

За встановлених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки позивачем не надані докази, які підтверджують, що виконавчий лист втрачений, крім того, дублікат виконавчого листа не може бути виданий щодо особи, яка померла, а правонаступники судом не встановлені; у задоволенні вимоги про заміну сторони позивача правонаступником суд також відмовляє, оскільки таке процесуальне правонаступництво позбавлене процесуальної мети, позаяк відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження стосовно боржника, який помер, за відсутності відомостей про наявність правонаступників-спадкоємців, які прийняли спадщину та успадкували будь-яке майно після його смерті.

Керуючись ст. 55, 258, 268, 273, 354, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони правонаступником та про видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 124 ЦПК України повний текст ухвали складений 06.07.2026.

Суддя О.В. Стрілецька