Рішення № 138090396, 09.07.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/298/26

Провадження № 2/685/397/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

30 березня 2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5384630, укладеним 14 березня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, яка становить 50295 грн. і складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн., нарахованої первісним кредитором заборгованості за процентами в сумі 21945 грн., нарахованої позивачем заборгованості за процентами за 130 календарних днів в сумі 9360 грн., штрафних санкцій в сумі 5000 грн. та комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту за кредитним договором.

Відповідачеві позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за його зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , а також судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, проте поштове відправлення було повернене до суду без вручення у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання.

Згідно ст. 128 ЦПК України, відповідач в такому випадку вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи щодо нього судом.

Відповідач письмового відзиву не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

26 грудня 2020 року між кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір № 5384630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який, згідно п. 1.1, здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.

Позичальник надав кредитодавцю реквізити свого паспорта, РНОКПП, адресу, номери телефонів та електронну адресу, договір був підписаний ним шляхом введення одноразового ідентифікатора «35882», з чого вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнтові грошові кошти в сумі 10000 грн. на 360-денний строк, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.

Сторони домовилися у п. 1.4 договору, що стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день, комісія за надання кредиту становить 1000 грн.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору, позичальник кожні 10 днів повинен був сплачувати 600 грн. в рахунок погашення процентів, а в останній день, крім того, повернути і тіло кредиту.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 10000 грн. шляхом перерахування на його карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», оператора переказу коштів без відкриття рахунків, від 03 листопада 2025 року.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що позичальником не вносилися кошти на погашення кредиту, сам відповідач таких відомостей суду також не надав, тому позовна вимога стягнення тіла кредиту та процентів підлягає задоволенню.

Проте суд не погоджується з розміром процентів, визначений позивачем, оскільки безпідставно нараховані проценти за користування кредитом 09 березня 2026 року, що є поза межами строку кредитування, останній день якого визначено 08 березня 2026 року, тому стягненню підлягають проценти в сумі 34200 грн.

Задоволенню також підлягає вимога стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн., яка передбачена умовами договору.

Позивачем також заявлена вимога стягнення з відповідача неустойки в сумі 5000 грн., проте ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Право вимоги позивача за цим кредитним договором підтверджується договором факторингу № 30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року, з відповідним реєстром боржників до якого включений відповідач (№ 1271), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал».

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024, укладений 10 грудня 2024 року між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та умовах, передбачених цим договором. Послуги адвоката надаються на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору.

23 лютого 2026 року позивачем подана заявка № 16886 щодо надання правової допомоги в рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, з зазначенням переліку послуг з десяти пунктів, а 23 березня 2026 року складений акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно вищезазначеного договору про надання правової допомоги з тих же десяти пунктів, які включають зустріч адвоката з клієнтом, надання усної первинної консультації, дослідження документів та аналіз фактичних обставин, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка декількох позицій та узгодження обраної позиції, письмова юридична консультація та складання консультаційного висновку, проведення адвокатом заходів щодо самостійного отримання необхідних доказів, складання позовної заяви, складання та оформлення процесуальних документів та додатків до позовної заяви, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях, загальною тривалістю 12 годин на загальну суму 10000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Наданими матеріалами не обґрунтовано, що час тривалістю 12 годин був в повній мірі використаний для надання правової допомоги у даному спорі, а розмір витрат на правову допомогу є пропорційним до предмета спору, зважаючи на ціну позову та суть спору, який полягає у стягненні заборгованості за договорами мікрозайму, зважаючи на однотипність та схожість кредитних інших позикодавців, про що свідчить заповнення тексту шаблону позовної заяви з застосуванням «автозаміни», оскільки прізвище відповідачки у тексті позовній заяві не відмінялося взагалі, не зважаючи на контекст. За таких обставин на відповідачку покладаються витрати позивача на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Витрати позивача на оплату судового збору та правової допомоги підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог 89,87 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в сумі 45200 грн. (Сорок п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.) за договором № 5384630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 14 березня 2025 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) та позичальником ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 34200 грн. та заборгованості з комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати в сумі 4190,09 грн., з них сплачений при подачі позову судового збору в сумі 2392,69 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1797,4 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 липня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.