Вирок № 138090051, 09.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14155/26

Провадження № 1-кп/161/1316/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 09 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030000000229 від 26.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, працює ФОП, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 98 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Вимогами частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Форма табелю обліку робочого часу визначена наказом Державний комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 01.07.2024 по 25.05.2026 ОСОБА_3 , умисно, протиправно, шляхом надання засобів, сприяв Особі 1 та Особі 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у заволодінні грошовими коштами учбового центру за наступних обставин.

Так, Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, володіючи достатніми теоретичними та практичними знаннями щодо порядку прийняття на роботу працівників у ВОУЦ АПК та нарахування їм заробітної плати, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше травня 2024 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив систематично отримувати неправомірні прибутки та заволодіти бюджетними коштами, шляхом фіктивного оформлення працівників у Волинський обласний учбовий центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК і заволодіння нарахованою їм заробітною платою та преміями.

З метою реалізації свого злочинного умислу та досягнення злочинного результату Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, розробила злочинний план вчинення кримінального правопорушення та безпосередній механізм заволодіння бюджетними коштами, який полягав у виборі та залученні осіб, які будуть фіктивно працевлаштовані до Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, складанні та погодженні документів щодо нарахування заробітної плати, з внесенням до таких документів сум заробітної плати та премій, які необхідно нарахувати підпорядкованим фіктивно працевлаштованим працівникам, нарахуванні грошових коштів у вигляді заробітної плати, визначенні способів заволодіння заробітною платою, нарахованою фіктивно працевлаштованим працівникам та у організації розподілу отриманої вигоди між учасниками схеми.

Достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у селищі Рокині Луцького району Волинської області, не пізніше травня 2024 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, реалізуючи єдиний злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівників Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, залучив Особу 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а також

ОСОБА_3 , з якими досяг попередньої домовленості щодо фіктивного працевлаштування до учбового центру ОСОБА_3 з метою безпідставного нарахування і виплати йому заробітної плати та подальшого незаконного заволодіння Особою 1 та

Особою 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, цими грошовими коштами.

Відповідно до відведеної Особі 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ролі, останній повинен був забезпечувати документальне оформлення фіктивної трудової діяльності ОСОБА_3 , який був оформлений до ВОУЦ АПК України на посаду викладача без наміру та фактичного виконання трудових обов`язків. З цією метою Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, організовували складання та оформлення документів, пов`язаних із нібито здійсненням ОСОБА_3 викладацької діяльності, у тому числі навчально-методичної документації, журналів, відомостей та інших документів, до яких вносилися завідомо неправдиві відомості про виконання ним трудових функцій, проведення занять, відпрацьований робочий час та виконання інших посадових обов`язків викладача.

Вказані документи використовувалися як підстава для відображення в табелях обліку робочого часу недостовірних відомостей про нібито виконану ОСОБА_3 роботу та відпрацьований ним робочий час. На підставі таких табелів здійснювалося нарахування та виплата заробітної плати, премій, надбавок та інших виплат ОСОБА_3 , який фактично трудові обов`язки не виконував та участі в освітньому процесі не брав.

У подальшому, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про злочинні наміри Особи 1 та Особи 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.07.2024, діючи умисно, протиправно, з метою сприяння останнім у заволодінні грошовими коштами ВОУЦ АПК, передав свої особисті дані та документи Особі 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, для фіктивного працевлаштування.

У свою чергу, Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з Особою 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.07.2024, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановленому місці, реалізовуючи свій злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами ВОУЦ АПК, передав особисті дані та документи невстановленій особі з числа працівників ВОУЦ АПК, яка за вказівкою Особи 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою документального оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 підготувала проект цивільно-правового договору, який підписано

Особою 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та скріплено печаткою ВОУЦ АПК.

Сприяючи у здійсненні злочинного умислу Особи 1 та Особи 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою пособництва останнім у заволодінні чужим майном, у невстановленому досудовим розслідуванні час та місці, але не пізніше 01.07.2024, підписав цивільно-правовий договір № 72 «Про надання послуг» від 01.07.2024 з ВОУЦ АПК, хоча у дійсності намірів виконувати роботи за вказаним договором не мав.

У подальшому, Особа 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відповідно до Договору № 72 «Про надання послуг» від 01.07.2024, укладеного між ВОУЦ АПК та ОСОБА_3 , призначив ОСОБА_3 на посаду викладача.

У свою чергу, Особа 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за вказівкою Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та усвідомлюючи відсутність фактичного виконання ОСОБА_3 обов`язків викладача, забезпечував документальне оформлення його нібито трудової діяльності. Зокрема, вносив до навчальних планів, графіків проведення занять та іншої навчально-методичної документації ОСОБА_3 завідомо недостовірні відомості щодо закріплення за останнім навчальних дисциплін, кількості проведених навчальних годин, проведення методичної роботи та виконання інших посадових обов`язків, які стали підставою для внесення відповідних неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу, у результаті чого ОСОБА_3 в період часу з 01.07.2024 по 25.05.2026 безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату, премії та інші передбачені виплати на загальну суму 91 973,98 грн.

Після отримання на власні банківські рахунки безпідставно нарахованої заробітної плати, премій та інших виплат, ОСОБА_3 , діючи на виконання злочинного плану, усвідомлюючи фіктивний характер свого працевлаштування, з метою сприяння Особі 1 та Особі 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у заволодінні коштами ВОУЦ АПК, у невстановлений досудовим слідством час та місці, здійснював перерахування отриманих коштів на банківську картку Особи 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, після чого Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, розпоряджалися даними коштами на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_3 шляхом надання засобів сприяв службовим особам Особі 1 та Особі 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у заволодінні грошовими коштами Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, чим завдано шкоди державним інтересам в загальному розмірі 91 973,98 грн.

За таких обставин, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України.

01 липня 2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості, яка укладена 26 червня 2026 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .

Згідно з угодою, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі згідно з підозрою та обвинувальним актом. Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підозрюваний ОСОБА_3 , відповідно до ст. 469 КПК України, укладаючи угоду про визнання винуватості, зобов`язується викрити злочинні дії інших учасників кримінального провадження №42023030000000068 від 15.06.2023 підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА-1, ОСОБА-2, щодо їх причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_3 , зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту та даної угоди у судовому засіданні; упродовж 5 днів з моменту укладання угоди про визнання винуватості особисто перерахувати 200000 гривень на підтримку Сил оборони України, а саме ВЧ НОМЕР_1 , про що невідкладно письмово інформувати прокурора та суд із наданням підтверджуючих документів про переказ грошових коштів; надати у суді викривальні показання стосовно інших співучасників вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України передбачено звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 засвідчив у тексті угоди, що йому зрозумілі наслідки укладення цієї угоди, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання умов угоди, передбачені ст.476 КПК України, а також наслідки відмови від реалізації свого права (права обвинуваченої особи) на справедливий судовий розгляд, яке передбачено абзацами 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.2 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Відповідно до ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, та повністю підтвердив обставини його вчинення, у вчиненому щиро розкаявся, зазначаючи, що погоджується на призначення узгодженого покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В даному випадку судом роз`яснено ОСОБА_3 правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Прокурор, обвинувачений, його захисник підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, ОСОБА_3 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість в інкримінованому йому злочині, сторонами узгоджено покарання обвинуваченому, просили затвердити угоду. Представник потерпілого у своїй заяві підтвердив надання згоди на укладення угоди на умовах, зазначених у ній.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

У відповідності до вимог ст.12 КК України, за ступенем тяжкості вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, у розумінні примітки до ст.45 КК України, є корупційним.

Згідно з ч.2 ст.75 КК України в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У відповідності до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ст.67 КК України, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.

Враховуючи особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, позитивно характеризується, добровільно перерахував 200000 гривень на підтримку Сил оборони України, суд вважає за можливе призначити узгоджене учасниками покарання.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення останньому узгодженого покарання.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Оскільки ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, вперше притягається до кримінальної відповідальності, суд звільняє останнього на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку 1,6 років та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, з огляду на тяжкість вчиненого злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 366-368, 371, 374, 376, 468, 473-476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 червня 2026 рокуу кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12026030000000229 від 26.06.2026, між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, після набрання вироком законної сили, виконувати окремо.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий