Рішення № 138087449, 08.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/457/24

№ провадження 2/646/743/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Литвинова А.В., за участю секретаря Білецької А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Шатова Ю.В., звернулася до суду з позовом про визнання за нею права право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі обставини.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . За заповітом від 15 січня 2018 року спадкодавець заповіла 2/3 частки спадкового майна позивачці та 1/3 частку - відповідачу. Позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак постановою державного нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. За твердженням позивача, зазначені документи перебувають у відповідача, який відмовляється надати їх для оформлення спадщини, у зв`язку з чим оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку є неможливим. Просить визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

22.01.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Шатової Ю.В., про витребування в Четвертій Харківській міській державній нотаріальній конторі копії спадкової справи № 877П/2021, відкритої після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шатової Ю.В. про витребування доказів по цивільній справі №646/457/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задоволено. Витребувано з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 02900653) копію спадкової справи № 877П/2021, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.04.2025 на виконання ухвали суду Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою надіслано копію спадкової справи № 877П/2021 стосовно ОСОБА_4 .

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Червонозаводського районного суду міста Харкова на Основ`янський районний суд міста Харкова.

25.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Шатової Ю.В., про витребування копій документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 .

14.04.2026 до суду надійшли від представника позивача додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що спадкодавець ОСОБА_3 набула право власності на спірну кооперативну квартиру шляхом повної сплати пайового внеску, що підтверджується довідкою ЖБК «Затишок» та довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Представник наголосив, що на момент набуття спадкодавцем права власності законодавство не передбачало обов`язкової державної реєстрації права власності на кооперативні квартири, оскільки право власності виникало з моменту повної сплати пайового внеску. Також зазначено, що відсутність у позивача правовстановлюючих документів та неможливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку є підставою для судового захисту шляхом визнання права власності на спадкове майно. З огляду на викладене представник просив позов задовольнити в повному обсязі та визнати за позивачем право власності на спірну квартиру в порядку спадкування.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шатової Ю.В. про витребування доказів по цивільній справі №646/457/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задоволено. Витребувано із КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» відомості та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 . Витребувано із Житлового кооперативу «ЗАТИШОК» відомості щодо того чи була ОСОБА_3 членом житлового кооперативу «ЗАТИШОК», який створено для будівництва будинку АДРЕСА_2 та чи виплачений пай ОСОБА_3 , як членом житлового кооперативу, який створено для будівництва будинку АДРЕСА_2 за квартиру АДРЕСА_3 в зазначеному будинку.

На виконання ухвали суду від 07.05.2026 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації ХМР» надано копії з ксерокопії довідки Житлово-будівельного кооперативу «Затишок» № 95 від 25.10.1993, копію реєстраційного посвідчення від 30.11.1993.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив у встановлений судом строк не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.09.2021 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Орловською В.Г. 15 січня 2018 року на реєстровим номером 56, встановлено, що ОСОБА_3 спадкодавець ОСОБА_3 1/3 частку спадкового майна заповіла сину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 2/3 частки спадкового майна заповіла позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 підтверджується довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР, виданою на запит ОСОБА_1 № 2175/02-14/П 11.12.2023.

Спадкова справа № 877П/2021 зареєстрована нотаріусом Черняк Н.В. Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 2827 за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 21.10.2021, яка зберігається у спадковій справі № 877П/2021, остання погодилася на прийняття спадщини відповідно до заповіту.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 15.02.2022, яка зберігається у спадковій справі № 877П/2021, останній погодився на прийняття спадщини відповідно до заповіту.

07.11.2023 нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Н.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР № 7510/0412/26 від 01.06.2026 реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 проведено Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР за ОСОБА_3 на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу «Затишок» № 95 від 25.10.1993.

Відповідно до довідки № 95, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Затишок» від 25.10.1993 ОСОБА_3 була членом житлового кооперативу «Затишок», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Заборгованості за внесками станом на дату видачі довідки ОСОБА_3 не мала.

Право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 посвідчується реєстраційним посвідченням Харківського міського БТІ № 335, зареєстрованого за № 56307 та виданого 30.11.1993.

Закон який регулює спірні цивільно-правові правовідносини є Цивільний Кодекс України.

Частиною першоюст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст. 3 цього Закону).

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

На момент набуття спадкодавцем права власності 30.11.1993 року діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації такого права.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 6 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», повна сплата пайового внеску є самостійною підставою набуття права власності на кооперативне житло. Отже, виникнення права власності на таку квартиру на час її набуття не ставилося у залежність від проведення державної реєстрації права власності.

Крім того, суд бере до уваги, що спірна квартира є кооперативною. На момент її набуття спадкодавцем діяли положення статті 15 Закону України «Про власність», відповідно до яких член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, набував право власності на неї. Аналогічні положення містяться у статті 384 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 повністю внесла пайовий внесок за квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 набула право власності на спірну квартиру законним способом, а саме шляхом повної сплати пайового внеску за квартиру у житлово-будівельному кооперативі «Затишок». Зазначені обставини підтверджуються довідкою ЖБК «Затишок» № 95 від 25.10.1993 року та довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1142371 від 13.12.2023 року. На момент набуття права власності законодавство передбачало виникнення права власності у члена житлово-будівельного кооперативу з моменту повної сплати пайового внеску, а тому суд дійшов висновку, що спірна квартира була набута спадкодавцем на законних підставах.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно положень ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Також, у цьому листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем».

Враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, вважає, що позивач фактично прийняв спадщину, звернувшись із заявою про її прийняття до нотаріальної контори, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на зазначену частку квартири не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.

За таких обставин позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спадкове майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 200, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1223,1233, 1296,1297 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Литвинов