Ухвала суду № 138087063, 09.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3741/26

Провадження № 1-кс/461/4294/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотанні

09.07.2026 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026140000000019 від 03.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідча звернулася до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , шляхом заборони користування ним, залишивши без змін встановлені ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2026 у справі № 461/3741/26, провадження № 1-кс/461/3315/26, обмеження щодо заборони відчуження та розпорядження (перетворення, передачі чи продажу іншім особам) зазначеним транспортним засобом.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2024 до ЄРДР за № 42026140000000019 від 03.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02 квітня 2026 року, перебуваючи на території Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (із наступними змінами та продовженнями), Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи реальну можливість незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадянами України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі країни в умовах дії правового режиму воєнного стану, розробив злочинний план, спрямований на організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали отримати від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 15 000,00 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України шляхом надання засобів, а саме завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, за наступних обставин.

Так, у лютому 2026 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_7 , який є військовозобов`язаним громадянином України, з метою працевлаштування за межами України в період збройної агресії російської федерації проти України, виник намір виїхати до країн Європейського Союзу, знайшовши для цього законні підстави, попри обмеження та заборони на перетинання державного кордону України, встановлені правовим режимом воєнного стану й оголошеною загальною мобілізацією.

У подальшому ОСОБА_7 , шукаючи осіб, котрі зможуть надати йому інформацію про підстави і умови законного здійснення перетину державного кордону України, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи контактні дані ОСОБА_6 , зокрема номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Надалі, 02 квітня 2026 року, ОСОБА_7 , використовуючи мобільний месенджер «Telegram», здійснив телефонний дзвінок на вищевказаний номер телефону ОСОБА_6 , домовившись про особисту зустріч, та 07 квітня 2026 року зустрівся з ним поблизу магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 358А, під час яких ОСОБА_6 , усвідомлюючи відсутність у ОСОБА_7 законних підстав для перетинання державного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану, підтвердив можливість його переправлення через державний кордон України та повідомив, надавши поради, про наявність двох варіантів такого перетину, а саме: через встановлені пункти пропуску шляхом виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів, висловивши протиправну вимогу щодо надання йому у разі згоди грошових коштів у сумі 15 000,00 доларів США, або поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний контроль, за умови передачі йому грошових коштів у сумі 10 000,00 доларів США.

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, часу, місця та способу, але не пізніше 16 квітня 2026 року, ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, з метою незаконного збагачення, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_5 .

Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, 16 квітня 2026 року близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, з метою надання порад та вказівок для усунення перешкод, повідомив ОСОБА_7 , що одержання ним статусу особи з інвалідністю ІІІ групи надасть право безперешкодно перетнути державний кордон України, та висловив протиправну вимогу щодо передачі грошових коштів у сумі 15 000,00 доларів США та 40 000,00 гривень за забезпечення фіктивного стаціонарного лікування й подальше оформлення необхідної медичної документації в одному з комунальних закладів охорони здоров`я Львівської області.

Надалі, 30 квітня 2026 року, ОСОБА_7 , використовуючи мобільний месенджер «WhatsApp», зв`язався з ОСОБА_6 , під час розмови з яким вони домовились про зустріч, що мала відбутися 01 травня 2026 року на парковці поблизу магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, при цьому ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 вказівки не вживати їжу перед зустріччю з метою подальшої здачі аналізів, а також взяти із собою копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків для оформлення фіктивного стаціонарного лікування та раніше обумовлені грошові кошти у сумі 40 000 гривень.

01 травня 2026 року близько о 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 прибув за вказаною адресою, де зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , після чого вони спільно на автомобілі марки «AUDI Q5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 вирушили до КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31. Під час вказаної поїздки ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , висунув ОСОБА_7 вимогу передати грошові кошти у сумі 40 000,00 гривень ОСОБА_5 за виготовлення завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, після чого ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою передав ОСОБА_5 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в розмірі 40 000,00 гривень для їх подальшої передачі невстановленим на цей час посадовим особам вказаного медичного закладу.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , висловив протиправну вимогу ОСОБА_7 про необхідність надання додатково грошових коштів у розмірі 11 000,00 гривень для його подальшого стаціонарного оформлення у медичному закладі, а також про необхідність прибуття ним 07 травня 2026 року о 09 год. 00 хв. для здачі медичних аналізів та подальшого медичного лікування як стаціонарного хворого.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 забезпечили подальше виконання свого злочинного плану, відповідно до якого ОСОБА_7 , діючи згідно з попередніми домовленостями, 07 травня 2026 року о 09 год. 05 хв. прибув до магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, де зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після чого останні на автомобілі марки «AUDI Q5» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 попрямували до КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31.

Надалі, цього ж дня ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31, передав ОСОБА_5 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 11 000,00 гривень для їх подальшої передачі невстановленим на цей час посадовим особам вказаного медичного закладу, після чого ОСОБА_5 попрямував до приміщення КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» і, повернувшись за деякий час, повідомив, що ОСОБА_7 уже проходить стаціонарне лікування у відділенні урології вказаного медичного закладу.

У подальшому, 19 травня 2026 року, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, висловив протиправну вимогу ОСОБА_7 надати йому половину від раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме 7 500,00 доларів США із загальної суми 15 000,00 доларів США, за виготовлення завідомо недостовірних медичних документів, які б надали ОСОБА_7 статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, при цьому надіславши ОСОБА_7 через мобільний месенджер «Viber» фотокопії документів, а саме «Медична картка стаціонарного хворого №10622» та «41. Скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя», у яких було вказано попередній медичний діагноз «N20.0 Камені нирки» та «N23.0 Ниркова коліка».

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , 26 травня 2026 року близько 13 год. 25 хв., перебуваючи на парковці магазину «Сільпо» за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, отримав від ОСОБА_7 половину від раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме 7 500,00 доларів США із загальної суми 15 000,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 26 травня 2026 року становило 331 835,25 гривень, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України шляхом надання засобів, а саме завідомо недостовірних медичних документів, які б надали йому в подальшому статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що забезпечило б можливість в подальшому безперешкодно перетнути державний кордон України, однак одразу після отримання грошових коштів протиправна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була припинена шляхом затримання працівниками правоохоронних органів, а вказані грошові кошти вилучено.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи та протиправного збагачення, достовірно знаючи про встановлену законом процедуру для набуття статусу особи з інвалідністю, 16.04.2026 та 30.04.2026 вимагав та 01.05.2026 одержав частину неправомірної вигоди в сумі 40 000,00 гривень, а надалі 01.05.2026 повторно вимагав та 07.05.2026 одержав решту неправомірної вигоди в сумі 11 000,00 гривень, що загалом становить 51 000,00 гривень, від ОСОБА_7 за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на посадових осіб юридичних осіб публічного права - посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України та п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що виразилось у прийнятті ними рішень щодо складання та видачі медичної документації без фактичної присутності ОСОБА_7 , із встановленням повного діагнозу (основного захворювання, супутнього захворювання та ускладнень), які б в подальшому могли стати підставою для набуття останнім статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, за наступних обставин.

Встановлено, що КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи» є комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради, засновником якого є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради.

Так, 16.04.2026 близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів та з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не має законних підстав для безперешкодного перетину державного кордону України в умовах дії правового режиму воєнного стану, під час особистого спілкування з останнім, враховуючи умисно створені умови, за яких ОСОБА_7 бажає уникнути призову на військову службу під час мобілізації та здійснити незаконний перетин державного кордону України, маючи злочинний умисел на вимагання та одержання від нього неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на посадових осіб юридичних осіб публічного права - посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України та п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, висловив ОСОБА_7 протиправну незаконну вимогу надати неправомірну вигоду в розмірі 40 000,00 гривень за здійснення такого впливу, що мало виразитися у прийнятті ними рішень щодо складання та видачі медичної документації без фактичної присутності ОСОБА_7 , із встановленням повного діагнозу (основного захворювання, супутнього захворювання та ускладнень), які б в подальшому могли стати підставою для набуття останнім статусу особи з інвалідністю ІІІ групи.

ОСОБА_7 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_6 умови, за яких він вимушений надати останньому неправомірну вигоду з метою складання та видачі медичної документації без фактичного перебування у такому медичному закладі, із встановленням повного діагнозу (основного захворювання, супутнього захворювання та ускладнень), які б в подальшому могли стати підставою для набуття останнім статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, 17.04.2026 погодився на таку протиправну вимогу.

У подальшому, 01.05.2026 приблизно об 11 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, одержав від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди в сумі 40 000,00 гривень, які були заздалегідь ідентифіковані, за здійснення такого впливу, що мав виразитися у складанні та видачі медичної документації без фактичного перебування останнього у зазначеному медичному закладі, із встановленням повного діагнозу (основного захворювання, супутнього захворювання та ускладнень), які б в подальшому могли стати підставою для набуття останнім статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, після чого одержані грошові кошти ОСОБА_5 передав невстановленим на цей час посадовим особам вказаного медичного закладу.

Цього ж дня, близько 12 год. 30 хв., перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , висловив ОСОБА_7 протиправну вимогу надати йому додатково неправомірну вигоду в розмірі 11 000,00 гривень за продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», і ОСОБА_7 , будучи повторно поставленим в умисно створені ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , умови, за яких внаслідок загрози заподіяння шкоди його законним правам та свободам він був вимушений надати неправомірну вигоду, погодився на вказану протиправну вимогу, узгодивши час і місце наступної зустрічі, а саме 07 травня 2026 року о 09 год. 00 хв., для здачі медичних аналізів, подальшого медичного лікування як стаціонарного хворого без фактичного перебування ОСОБА_7 у зазначеному медичному закладі та передання ОСОБА_5 неправомірної вигоди в розмірі 11 000,00 гривень.

У подальшому, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», 07.05.2026 близько 09:40 год., перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 11 000,00 гривень, які були заздалегідь ідентифіковані для їх подальшої передачі невстановленим на цей час посадовим особам зазначеного медичного закладу, які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України та п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за здійснення впливу, що мав виразитися у прийнятті ними рішень щодо складання та видачі медичної документації без фактичного перебування ОСОБА_7 у вказаній установі, із встановленням повного діагнозу (основного захворювання, супутнього захворювання та ускладнень), які б в подальшому могли стати підставою для набуття останнім статусу особи з інвалідністю ІІІ групи.

Надалі, з метою переконання ОСОБА_7 у реальності здійснення впливу на посадових осіб КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», 19.05.2026 близько 14 год. 15 хв., ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 62, надіслав ОСОБА_7 через мобільний месенджер «Viber» фотокопії медичних документів, а саме «Медична картка стаціонарного хворого № 10622» та «41. Скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя», у яких було вказано завідомо недостовірний медичний діагноз «N20.0 Камені нирки» та «N23.0 Ниркова коліка», запевнивши при цьому, що 26.05.2026 ОСОБА_7 зможе одержати виписку із медичної картки стаціонарного хворого без його фактичного перебування у зазначеному медичному закладі.

26.05.2026 під час проведення слідчої дії - обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 25.05.2026 у справі № 461/3741/26, у приміщенні КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи», що розташоване за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Івасюка, 31, було виявлено та вилучено медичну документацію ОСОБА_7 , а саме: медичну карту стаціонарного хворого № 10622, скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя, результати ультразвукового дослідження (УЗД) нирок, сечового міхура, простати від 20.05.2026, виписку № 10622 із медичної карти стаціонарного хворого від 26.05.2026, які складалися за відсутності ОСОБА_7 та без фактичного проходження ним відповідних інструментальних досліджень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжких кримінальних правопорушень, що передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить транспортний засіб марки Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , Vin: НОМЕР_2 .

Зокрема, 29.05.2026 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова виніс ухвалу (справа №461/3741/26, провадження №1-кс/461/3315/26) про накладення арешту на транспортний засіб марки Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , Vin: НОМЕР_2 зі заборонною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншім особам).

Водночас, зазначеною ухвалою не було встановлено заборону користування вказаним транспортним засобом, що не забезпечує досягнення мети арешту майна, передбаченої ст. 170 КПК України, та не унеможливлює подальшу експлуатацію транспортного засобу, що може призвести до його пошкодження, зміни технічного стану, приховування або втрати доказового значення.

Окрім того, 23.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є новою обставиною, яка підлягає врахуванню під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного збереження речового доказу та досягнення мети арешту майна, виникла необхідність у повторному зверненні до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначений транспортний засіб із додатковою забороною користування ним.

Зважаючи на вищенаведене, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні, просить клопотання задовольнити.

Слідча у судове засідання не з`явилася, у клопотанні просить розглядати клопотання без її участі та без участі прокурора.

Власник майна, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

У статті 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно, зокрема підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 2, 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 2, 5 ст. 170 КПК України).

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на рухоме та нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Враховуючи обставини, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість передачі та відчуження майна є обґрунтованою.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини" / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу у праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Слідча суддя встановила, що 29.05.2026 (справа №461/3741/26, провадження №1-кс/461/3315/26) вона задовольнила клопотання клопотання старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та наклала арешт, з-поміж іншого, на транспортний засіб марки Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , Vin: НОМЕР_2 , зі заборонною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншім особам). Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є чинним, не скасованим і повністю обмежує право розпорядження цим майном.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості повторного накладення арешту на одне і те саме майно з тих самих підстав.

Водночас, якщо орган досудового розслідування не згідний зі вказаним рішенням суду, він не позбавлений можливості оскаржити ухвалу слідчої судді в апеляційному порядку.

Слідча суддя звертає увагу, що сама слідча у вище зазначеному клопотанні просила накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на транспортний засіб марки Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , Vin: НОМЕР_2 ;, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі забороною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншім особам), зокрема

У частині 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідча обґрунтовує клопотання тим, що арешт у частині заборони користування транспортним засобом забезпечить належне збереження речового доказу.

Водночас, правову підставу для арешту майна слідча зазначила саме п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає з поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Обґрунтовуючи необхідність арешту у частині користування транспортним засобом, слідча не надала суду жодних належних та допустимих доказів, які б доводили існування ризиків приховування, пошкодження, псування чи знищення майна підозрюваним. Самі лише посилання на наявність таких ризиків без підтвердження їх фактичними даними не є достатньою підставою для задоволення клопотання.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що докази про призначення експертиз на вказаний автомобіль чи проведення будь-яких слідчих дій стосовно нього до суду не надані, з метою уникнення невиправданого надмірного втручання у право власності, приходжу до висновку, що ненакладення арешту на транспортний засіб у частині заборони користування ним жодним чином не перешкоджатиме забезпеченню завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026140000000019 від 03.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_8