Рішення № 138086227, 08.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2829/26

провадження № 2/619/1832/26

Заочне рішення

Іменем України

08 липня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/2829/26,

імена (найменування) учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради,

вимоги позивачки: про надання дозволу на постійне проживання дитини за межами України без згоди батька,

представник позивачки: Довженко С.С.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , у інтересах якого діє адвокат Довженко С.С., 28.04.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить надати дозвіл на постійне проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 на території Республіки Болгарія без згоди батька ОСОБА_2 . У обґрунтування позову зазначено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06.10.2017 шлюб між ними розірвано та встановлено місце проживання дитини разом із матір`ю, стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1000,00 грн щомісячно. У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України вона разом із дитиною були вимушені у березні 2022 залишити територію України та виїхати до Республіки Болгарія, де проживають і станом на даний час. Перебування дитини на території Республіки Болгарія є законним та підтверджується реєстраційною карткою іноземця з тимчасовим захистом №825335229 відповідно до законодавства Республіки Болгарія. У Республіці Болгарія 13.06.2025 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , який має статус іноземця з правом постійного проживання. Таким чином, малолітня дитина проживає разом із матір`ю та її чоловіком, які фактично здійснюють її виховання, забезпечення та догляд. Відповідач проживає окремо на території України та не забезпечує належної участі у повсякденному житті дитини, має заборгованість зі сплати аліментів. За місцем фактичного проживання дитині забезпечено безпечні житлові умови; стабільне середовище; доступ до освіти; медичне обслуговування. На даний час дитина навчається у 54 середній школі СВ. ІВАНА РИЛЬСЬКОГО у місті Софія. Між нею та дитиною сформовано стабільний сімейний зв`язок, а проживання дитини разом з матір`ю є фактичним, постійним та таким, що повністю відповідає її найкращим інтересам. Відповідно до законодавства Республіки Болгарія, зокрема, ч. 1 п. 13 ст. 24 Закону про іноземців у Республіці Болгарія, малолітні діти можуть отримати дозвіл на тривале проживання як члени сім`ї іноземця у порядку возз`єднання сім`ї, за умови підтвердження сімейних зв`язків та факту утримання. Разом з тим, реалізація зазначеного права є неможливою без надання дозволу біологічного батька малолітньої дитини ОСОБА_3 на постійне проживання дитини поза межами України. Вона звернулася до відповідача з проханням оформлення в Україні нотаріально посвідченої заяви про надання згоди на постійне проживання їх дитини, однак відповідач відмовляє в наданні такої згоди, хоча не вживав заходів для зміни місця проживання дитини та не оспорював її проживання разом із матір`ю у Республіці Болгарія. Відсутність згоди біологічного батька створює перешкоди у реалізації прав дитини, однак така згода не може бути визначальною, якщо її ненадання суперечить найкращим інтересам дитини. Отже, відмова відповідача є формальною, необґрунтованою та спрямована виключно на створення перешкод у реалізації прав та законних інтересів дитини.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позов залишено без руху та 05.05.2026 представником позивачки усунуто недоліки.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом сформовано засобами підсистеми «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 2700703 щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Відповідно до ухвали суду від 07.05.2026прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 08.07.2026.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Дергачівської міської ради у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернулася до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Крім того, відповідач повідомлявся на номер телефона, який зазначений позивачкою, про що свідчить довідка про доставку судової повістки у додаток «Viber».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2017 по справі №759/10124/17 шлюб між сторонами розірвано, стягнуто аліменти на утримання дитини та визначено місце проживання дитини з матір`ю.

Відповідно до постанови 14.12.2017 державним виконавцем МВДВС по Дергачівському та Золочівському районах відкрито виконавче провадження №55387017 на підставі виконавчого листа №759/10124/17, виданого 08.11.2017 Святошинським райсудом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000,00 грн щомісячно.

Із наданих позивачкою письмових доказів убачається, що на даний час вона разом з дитиною проживає в Республіці Болгарія, являються іноземцями з тимчасовим захистом, мають постійне місце проживання, дитина навчається у 54-1 середній школі св. Івана Рильського м. Софія. 13.06.2025 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_6 у м. Софія.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального і соціального розвитку.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Способами захисту сімейних прав та інтересів статтею 18 СК України визначено, зокрема наступні: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення; 8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При вирішенні спору суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Переміщення дитини за межі держави постійного місця її проживання без згоди того з батьків, який здійснює опіку над дитиною, визнається незаконним згідно з Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Філософія цієї Конвенції полягає в боротьбі проти збільшення міжнародних викрадень, заснованій на бажанні захистити дітей та тлумаченні їхніх справжніх інтересів. Відповідно, мета попередження та негайного повернення відповідає концепції «найкращих інтересів дитини».

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивачка просить надати дозвіл на постійне проживання малолітньої дитини разом із матір`ю на території Республіки Болгарія без згоди батька.

У позові позивачка зазначає, що виникла необхідність оформлення для позивачки та її малолітньої дитини документів для виїзду на постійне проживання до Республіки Болгарія.

Суд зазначає, що оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання разом з дітьми, які не досягли 16-річного віку передбачено Порядком провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, де в п. 9 ч. 4 зазначено, що у разі звернення заявника щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання разом з дітьми, які не досягли 16-річного віку, заповнюються окремі заяви для кожної особи. Разом із заявою заявник подає копію рішення суду, завірену в установленому порядку, - за відсутності згоди одного із законних представників на виїзд за кордон на постійне проживання особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що позивачка з дитиною вже проживають у Республіці Болгарія, а не виїжджають з території України.

Також позивачка в позовній заяві зазначає, що відповідачем порушуються права дитини, так як відповідно до ч. 1 п. 13 ст. 24 Закону про іноземців у Республіці Болгарія малолітні діти можуть отримати дозвіл на тривале проживання як члени сім`ї іноземця у порядку возз`єднання сім`ї, за умови підтвердження сімейних зв`язків та факту утримання, але реалізація зазначеного права є неможливою без надання дозволу батька дитини на постійне проживання дитини за межами України.

Суд зазначає, що на підставі статті 24 п.1 пп.13 Закону про іноземців в Республіці Болгарія, близькі родичі (чоловік/дружина, діти до 18 років) особи, яка має статус виду на проживання (ВНП) в Республіці Болгарія, можуть отримати дозвіл на тривале проживання (ВНП) в Болгарії.

Водночас, позивачкою не надано доказів на підтвердження, що така згода другого з батьків необхідна для отримання дозволу на тривале проживання дитини (ВНП) в Болгарії і що саме з цієї причини їй відмовлено.

За викладених обставин, твердження позивачки про порушення відповідачем на цій підставі прав дитини є безпідставним та необгрунтованим і не надано доказів, що саме такий обраний нею спосіб захисту призведе до відновлення прав дитини, отже, за встановлених фактичних обставин справи відсутні правові підстави для задоволення таких позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, які підлягають стягненню на її користь з відповідачки.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, код ЄДРПОУ 43948178, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1.

Суддя І. М. Нечипоренко