Рішення № 138085759, 09.07.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/281/26

пров. 2/393/339/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представник позивача адвокат Усенко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р., яка становить 114 997 грн 50 коп. Позов мотивований тим, що 07.06.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №09673-06/2023, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 000 грн, строком на 360 днів з 07.06.2023р. (дата надання кредиту). Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 31.05.2024р. Договір був укладений в електронній формі в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" умови кредитного договору виконало в повному обсязі. Відповідач в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 114 997 грн 50, з них: - 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 99 997,50 грн заборгованість за процентам. 16.11.2023 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") було укладено договір факторингу № 16112023, за умовами якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", в тому числі і до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р. Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29.04.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію: - чи була успішною транзакція, здійснена 07.06.2023р., в сумі 15 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )? - чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 ?

Витребувана інформація надійшла до суду 02.07.2026 року.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив суд розглянути дану справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надав.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах, у відсутність нез`явившихся сторін.

Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача, письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.06.2023 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" і відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №09673-06/2023, додатком №1 до договору, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн, на строк 360 днів, дата погашення кредиту 31.05.2024р., зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 1,99 % за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір та додаток № 1 до договору укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W8468 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно довідки №3466_250630114718 від 30.06.2025р., ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до договору №09673-06/2023 на банківську картку № НОМЕР_1 , в сумі 15 000,00 грн, що також підтверджується інформацією наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду.

Відповідач не виконав грошові зобов`язання у строки, визначені договором, внаслідок чого, станом на дату подання позову у нього виникла заборгованість по кредиту в загальному розмірі 114 997 грн 50, з них: - 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 99 997,50 грн заборгованість за процентам, про щосвідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.

16.11.2023 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 16112023, за умовами якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", в тому числі і до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023 року.

Зазначені обставини підтверджуються: договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023 року з додатком № 1; паспортом споживчого кредиту; довідкою про ідентифікацію; заявкою-анкетою Клієнта, інформаційним повідомленням споживача, довідкою iPay.ua № 3466_250630114718 від 30.06.2025р., розрахунком заборгованості; договором факторингу № 16112023 від 16.11.2023, актом приймання-передачі реєстру боржників від 16.11.2023 до договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023; витягом з реєстру боржників.

10.04.2026 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" направило відповідачу письмову претензію (досудова вимога), у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, 07.06.2023 року виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, у зв`язку з укладенням договору про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р. Відповідач, будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Останній отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Надані позивачем копії договору факторингу №16112023 від 16.11.2023р. та Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу, то вони містить підписи сторін, укладені відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта до Фактора позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р., а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

16.11.2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу відповідача лист про те, що відбулось відступлення прав вимог за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р до ТОВ «ФК Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором.

Заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості відповідач не заявляв; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надав; власний розрахунок не надав.

Як видно із змісту матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов`язань по кредитному договору, заборгованість, яка у нього виникла, добровільно у повній мірі на час розгляду справи ним не погашена, відзиву на позов відповідачем надано не було.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією №24601 від 17.04.2026 року (а.с.2). Пред`явлений ним позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження адвокатських повноважень та понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: копію ордера про надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копію акта №249 наданих послуг від 10 квітня 2026 року, згідно з яким вартість наданих послуг складає 8 000,00 грн, та копію детального опису наданих послуг до акта №249 наданих послуг від 10 квітня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, складеного 10.04.2026 року, згідно якого, у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №09673-06/2023, боржник ОСОБА_1 надано всього 5 послуг (згідно переліку), на які витрачено 6 год. 30 хв.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4000,00 грн, оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №09673-06/2023 від 07.06.2023р., яка становить 114 997 грн 50 коп., в тому числі: - 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 99 997,50 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець