Ухвала суду № 138084136, 08.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6399/26

Провадження № 1-кс/344/4407/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 31.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092010000037 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_3 01.04.2026 звернувся до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із скаргою на постанову старшого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 31.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092010000037 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначену постанову скаржник не отримала, а про закриття кримінального провадження їй стало відомо 23.03.2026 з листа-відповіді ГУ НП в. Івано-Франківській області.

Скаржник вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчим не було допитано як свідка старшого інспектора ОСОБА_5 , не витребувано оригінал протоколу №2 від 22.02.2024 та не призначено технічну та почеркознавчу експертизи, не перевірено факт її перебування у приміщенні поліції під час проведення засідання комісії. Слідчим не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, зроблено необґрунтовані висновки.

На підставі наведеного, скаржник вважає, що слідчим передчасно закрито кримінальне провадження. Просила суд, поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову про закриття кримінального провадження та продовжити досудове розслідування.

Скаржник ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, вимоги скарги підтримала.

Начальник слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 подав до суду заяву, в які просив розгляд скарги здійснювати без його участі, щодо задоволення скарги заперечив. Долучив для дослідження матеріали кримінального провадження.

Як передбачено ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, вважає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Положення ч. 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебували матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092010000037 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 31.12.2024 року кримінальне провадження № 42024092010000037 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Частиною 1 ст. 366 КК України передбачена кримінальна відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що карається караються штрафом до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Предметом злочину є офіційний документ, визначення якого наведено у примітці до ст. 358 КК, згідно з якою офіційним визнається документ, який відповідає таким ознакам: 1) змістом такого документа повинна бути певна інформація (дані, відомості, свідоцтва, показання); 2) ця інформація має бути зафіксована на будь-якому матеріальному носії (папері, магнітній, кіно-, відео- або фотоплівці, дискеті тощо); документ, який містить таку інформацію, повинен складатися з дотриманням визначених законом форм (довідка, наказ, розпорядження, протокол, постанова тощо) і мати передбачені законом реквізити (бланк, штамп, печатка, підпис тощо); 4) інформація, яка міститься в документі, повинна підтверджувати чи посвідчувати певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, або може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності; 5) документ має бути складеним, виданим чи посвідченим повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів (див. коментар до ст. 358 КК).

Офіційними можуть бути визнані і документи, що виходять від приватних осіб, за умови якщо вони або посвідчені від імені відповідного органу, підприємства, установи, організації уповноваженими службовими чи іншими компетентними особами, або надходять до відання цих організацій (діловодства) чи передаються їм для зберігання або використання.

Об`єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища. За частиною 1 ст. 366 КК карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких альтернативно передбачених у диспозиції дій, як: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного до¬кумента.

Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа є і в тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був посвідчений службовою особою і виданий нею фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ. Внесення до документів неправ¬дивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка пов¬ністю або частково не відповідає дійсності. Інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, бо неправдиві відо¬мості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються такі, вже наявні у документі відомості, що відповідають дійсності.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що воно було розпочато на підставі заяви ОСОБА_3 за фактом того, що 22.02.2024 службові особи Ліцею №4 Івано-Франківської міської ради внесли до протоколу №2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), що є офіційним документом, завідомо неправдиві відомості про присутніх на засіданні комісії осіб, тим самим вчинили службове підроблення. Так, у вказаному протоколі вказано, що на засіданні комісії були присутні інші особи, зокрема мати ОСОБА_3 та Інспектор ювенальної превенції ОСОБА_7 . Проте, вказаних осіб на засіданні комісії не було, що ОСОБА_3 вважає службовим підробленням.

З постанови про закриття кримінального провадження встановлено, що слідчий дійшов до внутрішнього переконання, що внесення завідомо неправдивих відомостей до Протоколу № 2 засідання комісії з розгляду булінгу (цькування) Ліцею № 4 Івано-Франківської міської ради від 22.02.2024, щодо безпосередньої участі в засіданні цієї комісії заявниці ОСОБА_3 та інспектора ОСОБА_8 , не спричинило та не здатне спричинити наслідки правового характеру, не можуть бути використані як документи - докази у правозастосовчій діяльності, оскільки цей документ та інформація у ньому не підтверджує та не посвідчує певні події, явища або факти, які здатні спричинити вищенаведені наслідки, а тому відсутній предмет злочину, оскільки зазначений Протокол не відповідає критеріям поняття «офіційний документ» у відповідності до примітки статті 358 КК України. Крім того, у діях службових осіб Ліцею № 4 Івано-Франківської міської ради відсутні ознаки об`єктивної сторони складу злочину, оскільки відсутній предмет злочину - «офіційний документ».

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи та підставам для закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає наступне.

При дослідженні копії Протоколу № 2 засідання комісії з розгляду булінгу (цькування) Ліцею № 4 Івано-Франківської міської ради від 22.02.2024 встановлено, що в ньому дійсно вказано, що на засіданні комісії були присутні інші особи, зокрема мати ОСОБА_3 та Інспектор ювенальної превенції ОСОБА_7 , яких за даними матеріалів кримінального провадження насправді на засіданні не було. Водночас, звертається увага, що попри зазначення вказаних осіб у протоколі, протокол не місить їхніх підписів про присутність, а в графі «Виступили» вказано тільки про виступи директора школи та класного керівника. Тобто, немає даних, що ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виступали на засіданні комісії чи іншим чином брали участь в її роботі.

Також, звертається увага, що в розділі ІІІ Протоколу «Ухвалення рішення» надано протокольні доручення:

- класному керівнику: викласти в письмовій формі пояснення щодо фактів щодо фактів викладених у заяві мами ОСОБА_10 ; провести бесіду з батьками учнів, які вказані у заяві, та взяти у них письмові пояснення; вести спостереження протягом року;

- практичному психологу та соціальному педагогу: провести опитування серед учнів;

- заступнику директора та соціальному педагогу: запросити шкільного офіцера поліції для профілактичної бесіди.

Тобто, як видно з Протоколу мама ОСОБА_9 та інспектор поліції ОСОБА_5 не підписували Протокол, не виступали на засіданні комісії, а за результатами засідання комісії не вирішувалося питання щодо прав та обов`язків цих осіб, що не створювало для них жодних правових наслідків.

Слідчий суддя вважає, що зазначення прізвищ вказаних осіб у Протоколі скоріше є помилкою. Ймовірно, що під час підготовки проекту протоколу передбачалася присутність цих осіб на засіданні, а після засідання комісії такі прізвище не були видалені з протоколу помилково.

Слідчий суддя зазначає, що постанова слідчого не місить вищевказаного аналізу, проте слідчий суддя погоджується з висновками слідчого, що внесення відомостей до Протоколу щодо безпосередньої участі в засіданні цієї комісії заявниці ОСОБА_3 та інспектора ОСОБА_8 , не спричинило та не здатне спричинити наслідки правового характеру, не можуть бути використані як документи - докази у правозастосовчій діяльності, оскільки цей документ та інформація у ньому не підтверджує та не посвідчує певні події, явища або факти, які здатні спричинити вищенаведені наслідки.

Звертається увага, що оскаржувана постанова не містить детального аналізу подій та їх оцінки, проте такий недолік не впливає на повноту досудового розслідування та правильність висновків слідчого про відсутність предмету злочину.

За таких обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Щодо строків для оскарження постанови, то не зважаючи на давність закриття кримінального провадження, матеріали кримінального провадження не містять даних про вручення постанови ОСОБА_3 , а тому слід вважати, що скарга подана в межах стоків, визначених ч. 1 ст. 304 КПК України.

Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 31.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092010000037 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала виготовлена та підписана 09.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_11